вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа № 910/12135/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.06.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025
повний текст рішення складено 18.03.2025
у справі № 910/12135/24 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр»
до Акціонерного товариства «Укрзалізниця»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Дніпропетровська обласна військова адміністрація
2. Державне підприємство «Дніпровський регіональний центр розвитку»
про стягнення 4 844 897,40 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 4 844 897,40 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання продовольчих товарів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12135/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпропетровську обласну військову адміністрацію та Державне підприємство "Дніпровський регіональний центр розвитку" та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12135/24 у позові відмовлено повністю.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що оскільки за умовами договору оплата рахунків, виставлених постачальником, здійснюється платником за умов їх погодження із замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, а останнє не погоджувало відповідні рахунки у встановленому договором порядку, то у АТ "Українська залізниця" не виник обов'язок щодо оплати товару на суму 4 844 897,40 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12135/24, 02.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 по справі № 910/12135/24 та ухвалити нове, яким стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" 4 844 897,40 грн. заборгованості за договором на постачання продовольчих товарів.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" у справі № 910/12135/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
08.04.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12135/24.
17.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12135/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12135/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
22.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12135/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 та призначено розгляд справи на 26.06.2025.
11.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12135/24 без змін з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» Акціонерне товариство «Українська залізниця» уповноважується виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, будівельних матеріалів для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об'єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна).
Згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 528 від 03.05.2022 «Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану» використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об'єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна, укладених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 (далі - договори), замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов'язаннями замовників за договорами - АТ Українська залізниця.
На виконання умов постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану", постанови від 03.05.2022 № 528 "Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" (надалі - позивач, постачальник), Акціонерним товариством "Укрзалізниця" (надалі - відповідач, платник) та Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією (замовник) укладено договір на постачання продовольчих товарів (надалі - договір).
Вказаний правочин укладено у формі договору приєднання у відповідності до ст. 634 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з п. 1.1., 2.1. договору постачальник зобов'язувався поставити замовнику продовольчі товари, перелік, кількість, ціни та умови поставки яких зазначаються замовником у заявках, а замовник - прийняти вказаний товар, платник - своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах договору. Загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.
Відповідно до п. 2.2., 2.3. договору оплата товару платником здійснюються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами).
Попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком № 1 до договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.
Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.
Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта приймання-передачі товару та/або накладної (товарно-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.
Усі підписання та погодження відповідних документів можуть здійснюватися засобами електронної пошти/у паперовому вигляді/повідомленням через месенджери (у вигляді фотокопії)/з використанням відповідних програмних комплексів (рішень), у тому числі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису.
Належним чином оформленим вважається рахунок, який за формою відповідає додатку 1 до договору, підписаний постачальником, скріплений печаткою (за наявності) та погоджений замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Постачальник зобов'язується погодити із замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідні рахунки (на попередню оплату та на остаточний розрахунок), які надаються ним платнику та замовнику відповідно до умов цього договору.
Оплата рахунків, виставлених постачальником, здійснюється платником за умови їх погодження замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України в межах наявних бюджетних коштів на поточних рахунках платника та відповідно до черговості надходження таких рахунків до платника.
Згідно з п. 10.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За заявками на закупівлю продовольчих товарів у період з 24.02.2022 по 30.06.2022 Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією здійснено замовлення на постачання товару.
На виконання умов договору, позивач передав Дніпропетровській обласній військовій адміністрації товар на загальну суму 9 597 065,40 грн., про що свідчать видаткові накладні: № 3426 від 04.04.2022, № 3522 від 08.04.2022, № 3541 від 09.04.2022, № 3201 від 18.03.2022, № 3320 від 24.03.2022, № 3337 від 01.04.2022, № 3399 від 01.04.2022, № 3419 від 03.04.2022; акти приймання-передачі товару: № 737 від 03.04.2022, № 699 від 01.04.2022, № 725 від 01.04.2022; товарно-транспортні накладні: № Р3201 від 18.03.2022, № Р3320 від 24.03.2022, № Р3337 від 01.04.2022, № Р3399 від 01.04.2022, № Р3419 від 09.04.2022; рахунки на оплату: № 762 від 04.04.2022, № 772 від 08.04.2022, № 798 від 09.04.2022, № 685 від 18.03.2022, № 695 від 23.03.2022, № 699 від 25.03.2022, № 725 від 29.03.2022, № 737 від 01.04.2024.
Позивач зазначає, що за отриманий товар Дніпропетровська обласна військова адміністрація розрахувалася лише частково у розмірі 4 752 168,00 грн., за розрахунками позивача вартість неоплаченого товару становить 4 844 897,40 грн.
На підставі направлення від 08.08.2022 № 332 начальника Східного офісу Держаудитслужби провідним державним аудитором відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Конончук Г.А. проведено зустрічну звірку в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» за період з 24.02.2022 по 30.06.2022, за результатами якої складено довідку № 040420-21/11-з від 19.08.2022, зі змісту якої слідує, що за період січень - липень 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» поставлено товар для Дніпропетровської обласної військової адміністрації за договором на постачання продовольчих товарів на загальну суму 9 597 065,40 грн. та отримано кошти від АТ «Українська залізниця» в сумі 4 752 168,00 грн. Станом на 30.06.2022 та на момент проведення зустрічної звірки перед ТОВ «Прем'єр» обліковується заборгованість на суму 4 844 897,40 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості у розмірі 4 844 897,40 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно зі ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
За змістом ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідно до умов п. 2.2. договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами).
Так, попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком № 1 до договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.
Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.
Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта приймання-передачі товару та/або накладної (товарно-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.
З урахуванням наведених положень Цивільного кодексу України та договору в їх сукупності в частині встановленого договором порядку оплати товару платником після його прийняття замовником (отримувачем), колегією суддів встановлено, що платник за договором постачання не отримував від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованих копій рахунків за формою згідно з додатком 1 до договору, оформлених належним чином, погоджених замовником і Міністерством аграрної політики та продовольства України, для оплати вартості поставленого товару.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що Усі підписання та погодження відповідних документів можуть здійснюватися засобами електронної пошти/у паперовому вигляді/повідомленням через месенджери (у вигляді фотокопії)/з використанням відповідних програмних комплексів (рішень), у тому числі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису.
Належним чином оформленим вважається рахунок, який за формою відповідає додатку 1 до договору, підписаний постачальником, скріплений печаткою (за наявності) та погоджений замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Постачальник зобов'язується погодити із замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідні рахунки (на попередню оплату та на остаточний розрахунок), які надаються ним платнику та замовнику відповідно до умов цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що з матеріалів справи не вбачається доказів погодження виставлених позивачем рахунків на оплату на загальну суму 4 844 897,40 грн. Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Обставини чого, в свою чергу, позивачем не спростовано.
В той же час, за умовами договору оплата рахунків, виставлених постачальником, здійснюється платником за умови їх погодження замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Разом з цим, згідно з п. 2.3. договору визначені пунктом 2.2. цього договору документи (рахунок, акт прийому-передачі, накладна тощо) підлягають направленню на адреси платника за допомогою відповідних програмних комплексів (рішень).
Судом встановлено, що програмою комплексів (рішень) де військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади направляють вищезазначені документи платнику, здійснюють їх погодження та підписання, є IT-Enterprise.DMZ.232.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи інформації з програми комплексів (рішень) IT-Enterprise.DMZ.232., за період з 01.03.2022 по 02.10.2024 між Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією та ТОВ "Прем'єр" мала місце поставка товарів, яка є повністю виконаною та оплаченою. При цьому, рахунків на оплату та видаткових накладних за контрагентом ТОВ "Прем'єр" у програмі комплексів (рішень) IT-Enterprise.DMZ.232. немає, що свідчить про те, що вони у встановленому договором порядку платнику не направлялись.
Протилежних доказів матеріали справи не містять.
Пунктом 6.7. договору передбачено, що у разі неодержання платником відповідних рахунків (на попередню оплату та на остаточний розрахунок) у порядку відповідно до умов пункту 2.2. цього договору, платник не несе жодної відповідальності за не оплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару.
Слід зазначити, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Позаяк, відповідач у даних правовідносинах не є покупцем товару, на якого покладається зобов'язання з оплати отриманого товару відразу після його прийняття, натомість АТ «Українська залізниця» виконує функцію з розрахунків між замовником та постачальником товарів в силу постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 2 березня 2022 року.
Таким чином, з огляду на функції та роль відповідача у спірних правовідносинах, зобов'язання з оплати виставлених рахунків у останнього виникає виключно після отримання від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Поряд із цим, як вже вказувалось колегією суддів, доказів погодження та направлення Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідних рахунків платнику матеріали справи не містять.
Отже, колегія суддів зазначає, що у відповідача відсутні обумовлені договором підстави для перерахування коштів позивачу на суму 4 844 897,40 грн., оскільки строк виконання зобов'язань зі сплати яких у відповідача, як платника, є таким, що не настав.
У постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20 Верховний Суд виснував, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12135/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/12135/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/12135/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко