79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"07" липня 2025 р. Справа №926/3408/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Г.В. Орищин
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробничий комплекс" б/н від 24.04.2025 року (вх. № 01-05/1253/25 від 24.04.2025 року)
на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.03.2025 року (суддя О.Г.Проскурняк; повне рішення складено 07.04.2025 року)
у справі № 926/3408/24
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі АТ "Українська залізниця")
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробничий комплекс" (надалі ТзОВ "Торговельно-виробничий комплекс")
про стягнення заборгованості в сумі 367010,00 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Макаровець І.В. (самопредставництво юридичної особи);
від відповідача: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог
30.12.2024 року АТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ "Торговельно-виробничий комплекс" про стягнення заборгованості в сумі 367010,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.09.2021 року між сторонами укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. Позивач зазначає, що 03.07.2024 року по прибуттю поїзда № 3514 на станцію Кам'янець - Подільський та одночасному проходженні через тензометричні динамічні вагонні ваги було виявлено обставини, які загрожували безпеці руху, а саме різницю завантаження візків у вагонах, після чого вагони було відчеплено для проведення контрольного зважування, які підтвердили факт надлишку вантажу (камінь, щебінь, відсів гіпсовий) проти документів і понад вантажопідйомність вагонів. У зв'язку з наведеними обставинами та відповідно до положень Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 367010,00 грн, який не був сплачений, що стало підставою для звернення до суду.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.03.2025 року у справі №926/3408/24 задоволено позов АТ "Українська залізниця". Стягнуто з ТзОВ "Торговельно-виробничий комплекс" на користь АТ "Українська залізниця" 367010,00 грн штрафу. В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що за перевезення надлишку вантажу у вагонах №№ 63993216, 65022360, 60985579 провізна плата по перевізному документу становить 73 402,00 грн. Відтак, неустойка у п'ятикратному її розмірі згідно з пунктом 3 § 3 статті 16 Угоди становить 367010,00 грн. (73 402,00 х 5 = 367 010,00). Таким чином, дослідивши розрахунок заявленої до стягнення неустойки за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, здійснений позивачем, суд дійшов до висновку, що він виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не здійснив належну оцінку поданих ТзОВ "Торговельно-виробничий комплекс" доказів. Вказує на те, що вагони №№ 60985579, 65022360, 63993216 були затримані на станції Ларга з 28.06.2024 до 03.07.2024 року та потрапили під дощі, а відтак вага вантажу (гіпсовий щебінь) збільшилась. Заявляє, що суд не взяв до уваги п. 17.8.1 параграфу 17 розділу § 17 «Умови користування вагонами». Просить рішення господарського суду Чернівецької області від 25.03.2025 року у справі №926/3408/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що по прибуттю поїзда № 3514 на станцію Кам'янець - Подільський та одночасному проходженні через тензометричні динамічні вагонні ваги було виявлено обставини, які загрожували безпеці руху, а саме різницю завантаження візків у вагонах. Заявляє, що факт порушення чинного законодавства був належним чином зафіксований працівниками станції. Просить рішення господарського Чернівецької області від 25.03.2025 року у справі №926/3408/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів скаржника.
Відповідач не забезпечив участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомив.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи №926/3408/24, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 року відкладено розгляд справи на 07.07.2025 року о 12 год. 15 хв.
01.07.2025 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності відповідача.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, 29.09.2021 року між АТ "Українська залізниця" та ТзОВ "Торговельно-виробничий комплекс" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35-33707063/2021-0004.
Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги. Договір, розміщений на офіційній сторінці філії ЦТЛ за посиланням: https://uz-cargo.com/contractcarriage.html.
Відповідно до пункту 1.3 Договору перевезення - послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов'язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому Договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до Договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.
За змістом пунктом 1.4 Договору, надання послуг за цим Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Згідно пункту 1.5. Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до п. 1.7 Договору, він укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору. Позивачем засвідчено прийняття від Відповідача заяви про приєднання в цілому (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом та повідомлено про присвоєні коди: Відправника/ одержувача - 5182, платника - 5673422 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Згідно з пунктом 12.1 Договору, він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення Замовника умови Договору застосовуються до відносин з Замовником, які виникли між Сторонами до його укладення та введення в дію.
Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів, що на підставі цього Статуту затверджені наказом Міністерства транспорту України.
Пунктом 4 Статуту встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема - Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р. (далі-СМГС), до якої Україна приєдналася 05 червня 1992 року.
Ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§ 1 ст. 3 СМГС).
За відсутності відповідних положень в цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій уповноважена особа реалізує свої права ( ст. 5 СМГС).
Порядок застосування умов цієї Угоди, а також спеціальні умови перевезень окремих видів вантажів встановлюються Правилами перевезень вантажів (додаток 1 до цієї Угоди) (§1 ст. 8 СМГС).
Укладення договору перевезення підтверджується накладною (§ 3 ст. 14 СМГС).
Вагон для перевезення вантажу надає перевізник або відправник. Для перевезення надаються вагони, допущені до обігу в міжнародному сполученні (§ 6 ст. 14 СМГС).
У накладній повинні міститися такі відомості: найменування відправника і його поштову адресу; найменування одержувача і його поштову адресу; найменування договірного перевізника; найменування залізниці і станції відправлення; найменування залізниці і станції призначення; найменування прикордонних станцій переходів; найменування вантажу і його вод; номер відправки; рід упаковки; кількість місць вантажу; маса вантажу; номер вагона (контейнера), ким надано вагон для перевезення вантажу (відправником або перевізником); перелік супровідних документів, прикладених відправником до накладної; про оплату провізних платежів; кількість і знаки пломб; спосіб визначення маси вантажу; дата укладення договору перевезення (§ 1 ст. 15 СМГС).
У накладній крім відомостей, зазначених у § 1 цієї статті, у разі необхідності повинні міститися такі відомості: найменування наступних перевізників; заяви відправника, що стосуються вантажу; припортові залізничні станції і порти передачі на водний транспорт; інші відомості, передбачені Правилами перевезень вантажів (§ 2 ст. 15 СМГС).
Відповідно до §1 ст.16 СМГС відправник забезпечує правильність відомостей та заяв, зазначених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного чи неповного зазначення цих відомостей та заяв, а також за їх внесення у невідповідну графу накладної.
Параграфом 3 статті 16 розділу І СМГС передбачено, що відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладання договору перевезення перевізник виявив обставини, які загрожують безпеці руху. Така неустойка сплачується на підставі статті 31 цього ж розділу СМГС в п'ятикратному розмірі провізної плати, яка належить перевізнику, який виявив таке порушення.
Навантаження вантажу повинно проводитися в технічно справні, придатні для перевезення даного вантажу і очищені вагони (§ 1 ст. 19 СМГС).
Особа, яка провадить навантаження, несе відповідальність за визначення придатності вагонів для перевезення конкретного вантажу, дотримання технічних вимог щодо розміщення та кріплення вантажів у вагонах, ИТЕ і АТС, а також за всі наслідки незадовільного навантаження (§ 3 ст. 19 СМГС).
Визначення маси вантажу здійснюється у відповідності з Правилами перевезення вантажів (§ 5 ст. 19 СМГС).
Перевізник має право перевірити, чи дотримані відправником умови перевезення і чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником в накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством (§ 1 ст. 23 СМГС).
Якщо відправником не дотримано умови перевезення або відправка не відповідає відомостям, зазначеним відправником в накладній, то в порядку, передбаченому статтею 31 Сплата провізних платежів і неустойок і статтею 32 Додаткові витрати, пов'язані з перевезенням вантажу цієї Угоди, перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, викликані перевіркою і підтверджені документально (§ 2 ст. 23 СМГС).
Перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує: невідповідність найменування, маси або кількості місць вантажу відомостям, зазначеним у накладній; невідповідність маркування на місцях вантажу відомостям, зазначеним у накладній про знаках (марках) місць вантажу, станцію і залізницю призначення, одержувача, кількості місць вантажу; пошкодження (псування) вантажу; відсутність накладної або окремих її листів з даного вантажу або вантажу по даній накладній (втрата) (§ 1 ст. 29 СМГС).
Як вбачається з наявної у справі копії комерційного акта № 332907/2, по прибуттю поїзда № 3514 на станцію Кам'янець - Подільський та одночасному проходженні через тензометричні динамічні вагонні ваги виявлено надлишок вантажу та завантаження понад ВПД, а саме завантаження візків у вагонах № 63993216 - 4050 кг, № 65022360 - 4000 кг, №60985579 - 3100 кг., після чого вагони було відчеплено для проведення контрольного зважування. Виявлений факт порушення був належним чином зафіксований працівниками станції, шляхом складання акту загальної форми № 2128 на вагони №№63993216, 65022360, 60985579.
При комісійному переважуванні на тензометричних вагонних 150-тонних вагах ВВТ-150-С-50-10 станції Кам'янець-Подільський, заводський № Н 12 (держповірка та профілактичне технічне обслуговування 12.10.2023 року) із зупинкою з розчепленням вагонів, виявлено: - вагон № 63993216 брутто 95850 кг, нетто 72150 кг, тара з перевізного документа 23700 кг, що більше документа на 2650 кг та вантажопідйомності на 2150 кг; - вагон № 65022360 брутто 96100 кг, нетто 72600 кг, тара з перевізного документа 23500 кг, що більше документа на 3100 кг та вантажопідйомності на 2600 кг; - вагон № 60985579 брутто 94750 кг нетто 71550 кг тара з перевізного документа 23200 кг, що більше документа на 2050 кг та вантажопідйомності на 1550 кг.
Станцією Кам'янець-Подільський складено комерційний акт № 332907/2 на надлишок вантажу (камінь, щебінь, відсів гіпсовий) проти документа на 7800 кг і понад вантажопідйомність вагона на 6300 кг.
Результати контрольного зважування оформлені актом загальної форми № 2133 на вагони №№ 63993216, 65022360, 60985579.
Надлишок вантажу вивантажено із вагонів засобами вантажовідправника. Після усунення комерційної несправності переважено на тензометричних вагонних 150- тонних вагах ВВТ-150-С-50-10 станції Кам'янець-Подільський. Маса вантажу у вагонах склала: вагон № 63993216 брутто 92700 кг, нетто 69000кг, тара з перевізного документа 23700 кг; вагон № 65022360 брутто 92100 кг, нетто 68600 кг, тара з перевізного документа 23500 кг; вагон № 60985579 брутто 90600 кг нетто 67400 кг тара з перевізного документа 23200 кг. На підставі наданої представником відправника довіреності від 03.07.2024 №4 вантаж вагою 11300 кг вивезений за межі станції транспортом вантажовідправника (автомобілем SCANIA, державний номер № НОМЕР_1 ).
За результатами усунення комерційної несправності складено акт загальної форми №2149 на вагони №№ 63993216, 65022360, 60985579.
Позивач вказує, що на станцію призначення вагони №№63993216, 65022360, 60985579 прибули 09.07.2024 року, вантаж виданий вантажоодержувачу 09.07.2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що за перевезення вантажу у вагонах №№63993216, 65022360, 60985579 провізна плата по перевізному документу становить 73 402,00 грн.
За перевезення надлишку вантажу, виявленого у вказаних вагонах позивачем здійснено розрахунок провізної плати у відповідності до § 3 статті 16 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Тарифного керівництва № 1, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 №317 та нараховано неустойку у п'ятикратному розмірі в сумі 367010,00 грн. (73 402,00 х 5 = 367 010,00), яка відповідачем не сплачена.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 29.09.2021 року між АТ "Українська залізниця" та ТзОВ "Торговельно-виробничий комплекс" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35-33707063/2021-0004, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Отже, укладений між сторонами договір став підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
За приписами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, викладені у договорі зобов'язання є обов'язковими до виконання сторонами вказаного договору. Сторони на власний розсуд визначають у межах, передбачених законодавством, права та обов'язки сторін укладеного договору, умови, за яких відповідні права та обов'язки настають, а також відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за договором.
З аналізу змісту пункту 1.5. укладеного між сторонами договору випливає, що він є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів, що на підставі цього Статуту затверджені наказом Міністерства транспорту України.
Пунктом 4 Статуту встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема - Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р. (далі-СМГС), до якої Україна долучилась 05 червня 1992 року.
Ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§ 1 ст. 3 СМГС).
Відповідно до §1 ст.16 СМГС відправник забезпечує правильність відомостей та заяв, зазначених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного чи неповного зазначення цих відомостей та заяв, а також за їх внесення у невідповідну графу накладної.
Визначення маси вантажу здійснюється у відповідності з Правилами перевезення вантажів (§ 5 ст. 19 СМГС).
Перевізник має право перевірити, чи дотримані відправником умови перевезення і чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником в накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством (§ 1 ст. 23 СМГС).
Якщо відправником не дотримано умови перевезення або відправка не відповідає відомостям, зазначеним відправником в накладній, то в порядку, передбаченому статтею 31 Сплата провізних платежів і неустойок і статтею 32 Додаткові витрати, пов'язані з перевезенням вантажу цієї Угоди, перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, викликані перевіркою і підтверджені документально (§ 2 ст. 23 СМГС).
Перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує: невідповідність найменування, маси або кількості місць вантажу відомостям, зазначеним у накладній; невідповідність маркування на місцях вантажу відомостям, зазначеним у накладній про знаках (марках) місць вантажу, станцію і залізницю призначення, одержувача, кількості місць вантажу; пошкодження (псування) вантажу; відсутність накладної або окремих її листів з даного вантажу або вантажу по даній накладній (втрата) (§ 1 ст. 29 СМГС).
У цій справі судом встановлено, що відповідно до комерційного акта № 332907/2, по прибуттю поїзда № 3514 на станцію Кам'янець - Подільський та одночасному проходженні через тензометричні динамічні вагонні ваги виявлено надлишок вантажу та завантаження понад ВПД, а саме завантаження візків у вагонах № 63993216 - 4050 кг, № 65022360 - 4000 кг, №60985579 - 3100 кг., після чого вагони було відчеплено для проведення контрольного зважування. Виявлений факт порушення був належним чином зафіксований працівниками станції, шляхом складання акту загальної форми № 2128 на вагони №№63993216, 65022360, 60985579.
При комісійному переважуванні на тензометричних вагонних 150-тонних вагах ВВТ-150-С-50-10 станції Кам'янець-Подільський, заводський № Н 12 (держповірка та профілактичне технічне обслуговування 12.10.2023 року) із зупинкою з розчепленням вагонів, виявлено: - вагон № 63993216 брутто 95850 кг, нетто 72150 кг, тара з перевізного документа 23700 кг, що більше документа на 2650 кг та вантажопідйомності на 2150 кг; - вагон № 65022360 брутто 96100 кг, нетто 72600 кг, тара з перевізного документа 23500 кг, що більше документа на 3100 кг та вантажопідйомності на 2600 кг; - вагон № 60985579 брутто 94750 кг нетто 71550 кг тара з перевізного документа 23200 кг, що більше документа на 2050 кг та вантажопідйомності на 1550 кг.
Станцією Кам'янець-Подільський складено комерційний акт № 332907/2 на надлишок вантажу (камінь, щебінь, відсів гіпсовий) проти документа на 7800 кг і понад вантажопідйомність вагона на 6300 кг.
Результати контрольного зважування оформлені актом загальної форми № 2133 на вагони №№ 63993216, 65022360, 60985579.
Надлишок вантажу вивантажено із вагонів засобами вантажовідправника. Після усунення комерційної несправності переважено на тензометричних вагонних 150- тонних вагах ВВТ-150-С-50-10 станції Кам'янець-Подільський. Маса вантажу у вагонах склала: вагон № 63993216 брутто 92700 кг, нетто 69000кг, тара з перевізного документа 23700 кг; вагон № 65022360 брутто 92100 кг, нетто 68600 кг, тара з перевізного документа 23500 кг; вагон № 60985579 брутто 90600 кг нетто 67400 кг тара з перевізного документа 23200 кг. На підставі наданої представником відправника довіреності від 03.07.2024 №4 вантаж вагою 11300 кг вивезений за межі станції транспортом вантажовідправника (автомобілем SCANIA, державний номер № НОМЕР_1 ).
По результатам усунення комерційної несправності складено акт загальної форми №2149 на вагони №№ 63993216, 65022360, 60985579.
Параграфом 3 статті 16 розділу І СМГС передбачено, що відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладання договору перевезення перевізник виявив обставини, які загрожують безпеці руху. Така неустойка сплачується на підставі статті 31 цього ж розділу СМГС в п'ятикратному розмірі провізної плати, яка належить перевізнику, який виявив таке порушення.
Сплата провізних платежів являється обов'язком одержувача - перевізнику, що видає вантаж, за виконане ним перевезення. У відношенні неустойок діє такій же порядок.
Неустойки сплачуються перевізнику в порядку передбаченому національним законодавством, в якому проводиться оплата.
Згідно пункту 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до пункту 3 частини 1 § 3 статті 16 СМГС стягується неустойка за перевантаження вагону понад його вантажопідйомність. Неустойка стягується у відповідності до частини 3 статті 16 СМГС у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено цей надлишок.
В ході розгляду справи судом встановлено, що за перевезення надлишку вантажу у вагонах №№ 63993216, 65022360, 60985579 провізна плата по перевізному документу становить 73 402,00 грн.
За перевезення надлишку вантажу, виявленого у вищевказаних позивачем здійснено розрахунок провізної плати у відповідності до § 3 статті 16 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Тарифного керівництва № 1, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 №317, і нараховано неустойку у п'ятикратному розмірі в сумі 367010,00 грн. (73 402,00 х 5 = 367 010,00), яка не була сплачена відповідачем.
Враховуючи вищеописані правові норми та встановлені у цій справі обставини, дослідивши розрахунок заявленої до стягнення неустойки за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, здійснений позивачем, суд першої інстанції дійшов правовірного висновку про те, що він виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Апелянт вказує на те, що вагони №№ 60985579, 65022360, 63993216 були затримані на станції Ларга з 28.06.2024 до 03.07.2024 року та потрапили під дощі, а відтак вага вантажу (гіпсовий щебінь) збільшилась.
Проте, ці доводи скаржника не підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до пунктів 10, 16 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 05.09.2023 року № 788) відправник зобов'язаний підготувати і завантажити вантаж так, щоб забезпечувалась його схоронність під час перевезення. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Якщо втрата можлива через конструктивні щілини, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством.
Однак, з досліджених судом обставин цієї справи вбачається, що відповідачем не були дотримані вищевказані вимоги Правил приймання вантажів до перевезення.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Чернівецької області від 25.03.2025 року у справі №926/3408/24.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробничий комплекс" б/н від 24.04.2025 року (вх. № 01-05/1253/25 від 24.04.2025 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 25.03.2025 року у справі №926/3408/24 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Г.В. Орищин
Суддя І.Ю. Панова