01 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16734/24 пров. № А/857/7290/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
при секретарі судового засідання: Прачук І.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі №380/16734/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність (головуючий суддя першої інстанції - Мартинюк В.Я., час ухвалення - у письмовому провадженні, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 03.02.2025),-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі №380/20383/23; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі №380/20383/23.
Вказане рішення суду набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист від 24.10.2024 року.
23.10.2025 року відповідач подав до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що позивачу було добровільно виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 № 380/16734/24 в сумі 849,33 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року заяву задоволено. Визнано виконавчий лист спонукального характеру від 24.10.2024 року у справі №380/16734/24 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі №380/20383/23 таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що його рішенням від 24.10.2024 року зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 28.06.2024 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі №380/20383/23.
Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, починаючи з часу коли він набув право на виплату доходу (у даному випадку індексації грошового забезпечення за кожен місяць, починаючи з 01.01.2016року) по день фактичної виплати такого (28.06.2024 року).
Натомість з розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів, який долучено до заяви відповідача вбачається, що така компенсація розрахована лише за період невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі №380/20383/23, а саме з квітня по червень 2024 року.
На підставі наведеного вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №380/16734/24 не виконано відповідачем у повному обсязі, з огляду на що існує потреба у примусовому виконанні рішення суду, а тому зазначене, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для визнання виконавчого листа №380/16734/24, виданого Львівським окружним адміністративним судом 20.01.2025 року таким, що не підлягає виконанню.
Однак, судом першої інстанції дані обставини належним чином досліджені не були, що призвело до унеможливлення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №380/16734/24, оскільки виконавчий лист за таким рішенням не можливо звернути до примусового виконання. Описане породжує відсутність захисту порушеного права позивача та фактично нівелює завдання адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду 03.02.2025 року у справі №380/16734/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №380/16734/24 відмовити.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що здійснив виплати на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі №380/20383/23 - 28.06.2024 року. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Абзацом першим ч.1 ст.373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, причинами визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можуть бути: 1) якщо виконавчий лист було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 3) з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Колегія суддів зазнає, що у цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Саме суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до відомості №287 від 21.11.2024 року, розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 28.06.2024 року, платіжної інструкції №2456 від 21.11.2024 року, відповідачем було виплачено позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року № 380/16734/24 в сумі 849 грн. 33 коп.
Такі дії відповідачем вчинено у добровільному порядку.
Також з матеріалів справи слідує, що у цій справі спору між сторонами щодо суми компенсації ще не виникало та як наслідок у рішенні суду висновків з даного приводу зроблено не було.
Отже, суд першої інстанції вірно висновував, що виконавчий лист від 24.10.2024 року у справі №380/16734/24 є таким, що не підлягає виконанню.
Також суд першої інстанції вірно висновував, що фактично між сторонами виник новий спір щодо правомірності визначення суми компенсації втрати частини грошових доходів.
Отже, у зв'язку з добровільним виконанням відповідачем вимог виконавчого листа №380/16734/24 від 20.01.2025, з огляду на виплату позивачу компенсації втрати частини грошових доходів на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року № 380/16734/24 в сумі 849 грн. 33 коп. до моменту відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконавчий лист №380/16734/24 від 20.01.2025 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи позивача безпідставними, а висновки суду першої обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі №380/16734/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційно оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 09.07.2025