09 липня 2025 року справа № 580/3850/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
09.04.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії, рішення та скасувати рішення відповідача щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу позивача (відмова у наданні відстрочки позивачу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку у четвертому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач звернувся до відповідача із заявами щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки його мати є особою з інвалідністю 2 групи та відсутні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати. Однак, стверджує, що відповіді щодо надання чи відмову у наданні відстрочки не отримав. Зазначає, що додав до заяви всі передбачені документи. Тому, за захистом своїх прав та інтересів позивач в особі свого представника звернувся до суду.
ІНФОРМАЦІЯ_4 29.04.2025 подав до суду заяву, в якій просить у позовних вимогах до ІНФОРМАЦІЯ_3 (четвертий відділ) відмовити повністю. Указує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не є самостійною юридичною особою, а структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 утвореним відповідно до абз. 3 п. 7 Положення № 154, тому не має повноважень на представництво у суді. Положення Порядку № 560 вказують, що для розгляду питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при Р(М)ТЦКСП утворюються комісії. При цьому, саме комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку та за наслідками ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Позивач із заявою звернувся до комісії з заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації, однак адміністративний позов заявлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою від 09.04.2025 суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/3850/25.
Ухвалою від 14.04.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
З'ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мати позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з 09.03.2021 безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 347713 (а. с. 38).
Позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 14.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом від 24.12.2024 № 1722 ІНФОРМАЦІЯ_4 на запит адвоката Дубинського В. М. від 20.12.2024 № 3503 повідомив, що подану ОСОБА_1 заяву розглянуто та прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки останній не надав всі необхідні документи, визначені відповідно до постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. ОСОБА_1 рекомендовано повторно звернутися із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки з переліком документів визначених додатком 5 до порядку переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Представник позивача адвокат Дубинський В. М. звернувся до відповідача із повторним адвокатським запитом від 03.01.2025 № 1 щодо повідомлення причин не надання довідки про відстрочку.
Листами від 13.01.2025 № 4/47 та від 30.01.2025 № 143 ІНФОРМАЦІЯ_4 на запит адвоката Дубинського В. М. від 10.01.2025 № 72 та запит адвоката Кирмана О. Д. від 16.01.2025 № 113 надав аналогічну відповідь, наведену в листі від 24.12.2024 № 1722.
Позивач повторно звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 12.02.2025 про надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої додав підтвердні документи.
Позивач у позові стверджує, що на подані ним заяви від 14.11.2024 та від 12.02.2025 не отримав від відповідача відповіді та довідку про відстрочку. Тому вважає такі дії та рішення відповідача протиправними. За захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби .
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Процедуру надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як встановив суд, позивач у листопаді 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 14.11.2024 та повторно у лютому 2025 року із заявою від 12.02.2025 щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Як стверджує позивач у позовній заяві на подані ним заяви від 14.11.2024 та від 12.02.2025 не отримав від відповідача відповіді та довідку про відстрочку.
Втім, як встановив суд з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 24.12.2024 № 1722 на запит адвоката Дубинського В. М. від 20.12.2024 № 3503 повідомив, що подану ОСОБА_1 заяву розглянуто та прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки останній не надав всі необхідні документи, визначені відповідно до постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. ОСОБА_1 рекомендовано повторно звернутися із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки з переліком документів визначених додатком 5 до порядку переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також листами від 13.01.2025 № 4/47 та від 30.01.2025 № 143 ІНФОРМАЦІЯ_4 на запит адвоката Дубинського В. М. від 10.01.2025 № 72 та запит адвоката Кирмана О. Д. від 16.01.2025 № 113 надав аналогічну відповідь, наведену в листі від 24.12.2024 № 1722.
Таким чином, позивач був повідомлений про прийняте комісією рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Тому, твердження позивача про те, що відповідач не надав йому відповідь та довідку про надання відстрочки на підставі розгляду його заяви від 14.11.2024 про надання відстрочки є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи.
Тобто, на час звернення позивача до суду з цим позовом спору щодо нерозгляду поданої позивачем заяви від 14.11.2024 та прийняття відповідного рішення не було, оскільки комісія розглянула зазначену заяву позивача та прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки.
Ураховуючи, що на час звернення до суду з цим позовом комісія прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки, тому відсутній предмет спору в частині позовних вимог щодо розгляду заяви позивача від 14.11.2024.
Тому суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо посилання позивача на протиправність щодо не розгляду відповідачем його заяви від 12.02.2025, то суд врахував наступне.
Як встановив суд, позивач повторно звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 12.02.2025 про надання відстрочки.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розгляду відповідачем поданої позивачем заяви від 12.02.2025. Відповідач такі докази також суду не надав, як і не заперечив отримання ним заяви позивача від 12.02.2025 про надання відстрочки.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Як було зазначено вище комісія зобов'язана розглянути отриману на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Відповідне рішення на підставі розгляду заяви позивача від 12.02.2025 про надання або відмову у наданні відстрочки відповідач суду не надав.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 12.02.2025 про надання відстрочки від призову.
Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині нерозгляду заяви позивача від 12.02.2025 про надання відстрочки є часткоов обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Також суд врахував, відповідно до п. 7 Положення № 154 з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Ураховуючи, що відповідач є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд дійшов висновку, що для належного захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 про надання відстрочки та повідомити позивача про прийняте комісією рішення.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у сумі 1 211,20 грн відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 04.04.2025.
Однак, суд врахував, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову як військовозобов'язаний, оскільки справа, пов'язана з виконанням військового обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судовий збір у сумі 1 211,20 сплачений згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 04.04.2025, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомити позивача про прийняте комісією рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, сплачений згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 04.04.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО