Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Києві 07 вересня 2006 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку “Золоті ворота» про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, зміну дати та формулювання причин звільнення, стягнення компенсації за час затримки надання дублікату трудової книжки, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 червня 2004 року,
У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АКБ “Золоті ворота» про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, зміну дати та формулювання причин звільнення, стягнення компенсації за час затримки надання дублікату трудової книжки, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що наказом від 12 серпня 2002 року НОМЕР_1 їй було безпідставно оголошено догану, у зв'язку з чим вона звернулась з заявою про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Незважаючи на це, відповідач наказом № НОМЕР_2 безпідставно звільнив її на підставі ст. 38 КЗпП України. Крім того, на час звільнення відповідач заборгував їй заробітну плату. Зазначеними діями їй також було завдано моральну шкоду.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 червня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати як такі, що ухваленні з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанції були допущені порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 червня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.