Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 липня 2025 р. № 520/3564/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ІНВЕСТ" до Височанської селищної ради про визнання протиправними та нечинними рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ІНВЕСТ" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 6/8, кв. 16,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61002, код 33815097) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12,смт. Високий, Харківський район, Харківська область,62460, код ЄДРПОУ 04396503), в якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним Рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158;
- визнати протиправним та нечинним Рішення XІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159;
- визнати протиправним та нечинним Рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Височанської селищної ради, якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
07 березня 2024 року представником відповідача, через Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, сформовано та подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача стверджує, що Височанська селищна рада замовила роботи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та в подальшому затвердила на пленарному засіданні технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій». Відповідач стверджує, що спірні рішення, якими відповідач затвердив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, не мають ознак нормативно-правового регуляторного акта, тому відповідачем не було порушено норм чинного законодавства. Просить відмовити у задоволення позову.
11 березня 2024 року позивачем, через Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, через свого представника, сформовано та подано відповідь на відзив, в якій викладено мотиви відхилення наданих відповідачем у відзиві заперечень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці, у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025 та з 28.04.2025 по 02.05.2025 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ «Ост-Інвест» 21 травня 2007 року було укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158; 6325156700:01:011:0159; 6325156700:01:011:0160, які зареєстровано у Харківському районному відділі ХРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що 05 червня 2007 року у Державному реєстрі земель зроблено записи №040770300004, №040770300005 та №040770300003 відповідно.
Згідно умов даних договорів ТОВ «OCT-IHBECT» надано в оренду:
1) земельну ділянку площею 1,3646 га, кадастровий номер 6325156700:01:011:0158 - землі категорії житлової та громадської забудови, яка заходиться за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
2) земельну ділянку площею 9,5600 га, кадастровий номер 6325156700:01:011:0159 - землі категорії житлової та громадської забудови, яка заходиться за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
3) земельну ділянку площею 9,7789 га, кадастровий номер 6325156700:01:011:0160 - землі категорії житлової та громадської забудови, яка заходиться за межами населеного пункту на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області.
Розпорядженням Кабінету міністрів Укpaпни №725-p від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» утворено Височанську селищну раду Харківського району Харківської області, як публічну особу публічного права, з визначеним адміністративним центром в смт Високий шляхом приєднання до Височанської селищної ради населених пунктів Бабаївської селищної ради у складі смт Бабаї та селище Затишне, Покотилівської селищної ради у складі смт Покотилівка, населеного пункту Яковлівської селищної ради у складі с. Ржавець.
Отже, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які передані в оренду Позивачу, перейшли до територіальної громади - Височанської селищної ради (Відповідачу).
Рішенням ІХ сесія VIIІ скликання Височанської селищної ради від 12 липня 2021 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель не сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Височанської селищної ради, Харківського р-н, Харківської обл.» (посилання на рішення: https://vysochanska-rada.dosvit.org.ua/documents/cloqttupp9vt20824cebqqpcz) було вирішено: «надати дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель не сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Височанської селищної ради Харківського району Харківської області згідно з додатком 1 до рішення (пункт 1). Селищному голові ОСОБА_1 замовити в ліцензованій землевпорядній організації виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах населеного пункту смт Покотилівка Харківського району Харківської області (пункт 2)». Згідно додатку 1 до даного рішення, цим рішенням надавався дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160.
Відповідач, в особі селищного голови, замовив виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .
Рішенням XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року було затверджено технічну документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158. Згідно із Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка за 1 м2 земельної ділянки кадастровий номер 6325156700:01:011:0158 складає 226,33 грн. (двісті двадцять шість гривень тридцять три копійки), а загальна вартість земельної ділянки площею 1,3646 га становить - 3 088 445,96 (три мільйони вісімдесят вісім тисяч чотириста сорок п'ять гривень дев'яносто шість копійок) гривень.
Рішенням XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року було затверджено технічну документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159. Згідно із Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка за 1 м2 земельної ділянки кадастровий номер 6325156700:01:011:0159 складає 113,16 грн. (сто тринадцять гривень шістнадцять копійок), а загальна вартість земельної ділянки площею 9,5600 га становить - 23 709 541,86 (двадцять три мільйони сімсот дев'ять тисяч п'ятсот сорок одна гривня вісімдесят шість копійок) гривень.
Рішенням XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року було затверджено технічну документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160. Згідно із Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка за 1 м2 земельної ділянки кадастровий номер 6325156700:01:011:0160 складає 248,01 грн. (двісті сорок вісім гривень одна копійка), а загальна вартість земельної ділянки площею 9,7789 га становить - 24 252 430,84 (двадцять чотири мільйони двісті п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять гривень вісімдесят чотири копійки) гривень.
Позивач вважає, що нормативна грошова оцінка землі була проведена неналежним суб'єктом, оскаржувані рішення носять регуляторного характеру, тому відповідач мав оприлюднити проєкти таких рішень.
Відповідач, в свою чергу, вважає, що спірні рішення прийняті у відповідності до положень чинного законодавства, нормативна грошова оцінка земель розроблена належним суб'єктом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» №1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до визначення наданого у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
У ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1-3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).
З аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.
У свою чергу, з огляду на положення статті 18 Закону України «Про оцінку земель» виконавцями робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є лише юридичні особи. А дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки відповідно до першої та третьої статі 23 Закону України «Про оцінку землі» оформлюються як витяг з технічної про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідач рішеннями XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року затвердив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Отже, суд погоджується з твердженнями позивача щодо того, що виконавцем робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок мала бути юридична особа, тому дії відповідача щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160, розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , є протиправними.
Згідно з абзацом першим частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі по тексту - Закону № 280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі по тексту - Закон № 2939-VІ) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VІ).
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Таким чином, обов'язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.
Частинами 1, 2, 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - Закон № 1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт - це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як:
1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом;
2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.
Статтею 4 Закону № 1106-ІV обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Водночас, статтею 5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Суд погоджується із твердженнями позивача, що за своєю правовою природою оскаржувані рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160 є регуляторними актами, вони спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, тобто є рішеннями, якими встановлюється норма права щодо відсоткових ставок, які використовуються для розрахунку плати за землю, спірні нормативні акти спрямовані на безпосереднє врегулювання господарських відносин, отже, вони є регуляторними актами, адже:
1) спірні рішення прийняті регуляторним органом - органом місцевого самоврядування;
2) вони стосуються невизначеного кола осіб (оскільки затверджує нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарі/користувачі яких можуть змінитися);
3) вказані рішення можуть бути застосовано неодноразово (у разі зміни користувача земельних ділянок).
Суд відхиляє твердження відповідача щодо того, що спірні рішення є актами індивідуальної дії, адже в них відсутнє визначення особи орендаря, який користується земельними ділянками; не визначають осіб, яких стосуються ці рішення. Тому оскаржувані рішення не є актом індивідуальної дії.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 06.03.2019 у справі №803/417/18, від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 29.04.2020 у справі №161/6580/16-а, від 10.06.2021 у справі №823/902/17, від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а та ін.
Верховний Суд розглядав справи, в який висловлював правові висновки щодо правової природи рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Зокрема, у постанові від 14 лютого 2023 року у аналогічній справі № 695/2607/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення Золотоніської районної ради від 25.12.2015 № 2-18/УІІ, яким затверджено матеріали технічної документації з нормативно-грошової оцінки конкретної земельної ділянки, є нормативно-правовим актом.
По справі №803/417/18 Верховний Суд дійшов висновку, що затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов'язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб'єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону № 1160-IV (постанова від 06 березня 2019 року).
В постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
У постанові від 15 червня 2021 року по справі № 200/12944/19-а Верховний Суд вказав, що «рішення Ясинуватської районної ради, які просить визнати протиправними позивач, мають ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Суд не приймає доводи скаржника, що спірні рішення не поширюється на невизначене коло осіб, а стосуються прав та інтересів позивача як користувача земельних ділянок у розумінні статті 92 ЗК України, щодо якого прийнято рішення, оскільки та обставина, що такі перебувають у постійному користуванні ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не свідчить про те, що рішення не можуть поширювати свою дію на платників податку з плати за землю, які користуватимуться зазначеними у рішенні земельними ділянками у встановленому законом порядку, в тому числі у майбутньому, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки оскаржуване рішення лише визначає коло суб'єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх.
При цьому, що вказівка в оскаржуваних рішеннях органу місцевого самоврядування на позивача виступає лише додатковою існуючою на момент прийняття рішення індивідуалізуючою ознакою земельних ділянок, щодо яких була здійснена нормативна грошова оцінка, а не свідчить про те, що оскаржуване рішення поширює свою дію лише на позивача та така індивідуалізація рішення фактично не виключає можливості користування іншими особами земельною ділянкою, стосовно якої затверджено нормативну грошову оцінку, що означає можливість поширення дії оскаржуваного рішення на будь-яку особу, яка була б користувачем відповідних земельних ділянок, а отже рішення стосується невизначеного кола осіб.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №522/7868/13 та від 22 грудня 2020 року №160/12304/19».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а зроблено висновок, що ухвала Міськради, якою затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнята уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки ухвала лише визначає коло суб'єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Враховуючи вищевикладене вбачається, що рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160 мають ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень; поширюються на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельні ділянки, стосовно яких визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебувають у користуванні Позивача, однак у подальшому можуть перебувати у власності інших суб'єктів; та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Статтею 13 Закону № 1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.
Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Підсумовуючи викладене, вбачається, що оспорювані рішення підпадають під ознаки документів, які підлягають обов'язковому громадському обговоренню, тому на них поширюється дія статті 15 Закону № 1160-ІV в частині обов'язковості опублікування проекту спірного рішення.
Згідно із приписами статті 35 Закону № 1160-ІV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:
- оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;
- можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.
У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.
Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.
Приписами статті 36 Закону № 1160-ІV обумовлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було опубліковано проекту спірних рішень XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160, що є порушенням статті 36 Закону № 1106-ІV.
До того ж, відповідачем не було оприлюднено аналіз регуляторного впливу проекту рішень XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160. Доказів існування та оприлюднення аналізу регуляторного впливу проектів спірних рішень відповідачем не надано.
Таким чином, відповідач всупереч вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не оприлюднила на офіційному веб-сайті, друкованому виданні Височанської селищної ради повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта (тобто проекту Рішень XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами: 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160), а також іншу інформацію, передбачену ст. 9 Закону №1160-ІУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; та не розробила і не оприлюднила аналіз регуляторного впливу щодо проекту вказаних рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок.
Суд зазначає, що відповідач допустив порушенням процедури прийняття регуляторних актів - проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме проекту оскаржуваних рішень, адже Височанська селищна рада (відповідач) не оприлюднила не лише сам проект оскаржуваних рішень разом із відповідним аналізом регуляторного впливу, а й звіт про відстеження результативності регуляторного акта.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у Постанові КАС Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 200/12944/19-а.
З досліджених судом спірних рішень XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови, суд робить висновок, що такі прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідач правомірності своїх рішень, якими затверджено технічну документацією з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови, не довів.
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про визнання протиправними та нечинними рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок житлової та громадської забудови з кадастровими номерами 6325156700:01:011:0158, 6325156700:01:011:0159, 6325156700:01:011:0160.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ІНВЕСТ" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 6/8, кв. 16,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61002, код 33815097) до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12,смт. Високий, Харківський район, Харківська область,62460, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання протиправними та нечинними рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним Рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0158.
Визнати протиправним та нечинним Рішення XІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0159.
Визнати протиправним та нечинним Рішення XVІІ cecії VIII скликання Височанської селищної ради від 18 лютого 2022 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156700:01:011:0160.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Височанської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ІНВЕСТ" судовий збір у сумі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов