про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/2105/25
10 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мандзій О.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 08.03.2024 №0039171-2407-1915-UA61040010000042862 та від 08.03.2024 №0039172-2407-1915-UA61040010000042862.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, зокрема, що позивач не отримував оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки із ними ознайомилася лише після відкриття провадження у справі №500/1168/25 від 07/03/2025 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Зокрема, на підтвердження наведеного, із матеріалів позовної заяви відповідача до позивача про стягнення податкового боргу, вбачається, що відповідачем направлялись позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проте такі податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 не отримувались та лист повернувся, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.
Ухвалою суду від 16.04.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено його. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до суду відзив, а також клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаного клопотання вказано, що ОСОБА_1 звертався до Головного управління ДПС у Тернопільській області із заявою для звірки даних від 27.08.2024 (вх.№36052/6 від 27.08.2024) в якій зазначається, що станом на 27.08.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено нарахування в електронному кабінеті платника податків від 28.07.2024 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Сума нарахування складає: 75840,38 грн, 46671,00 грн, 70878,00 грн. Тобто, як вбачається із сум грошових зобов'язань, ці нарахування визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 08.03.2024 № №0039171-2407-1915-UA61040010000042862, № 0039172-2407-1915-UA61040010000042862, які оскаржуються в даній справі, а отже ОСОБА_1 був обізнаний із обставинами, які призвели до звернення із позовною заявою до суду, та вводить в оману суд про дізнання цих грошових нарахувань лише після відкриття провадження у справі №500/1168/25 від 07.03.2025.
Як передбачено ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що, КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах та передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.03.2024 № №0039171-2407-1915-UA61040010000042862 на суму 75840,38 грн та № 0039172-2407-1915-UA61040010000042862 на суму 70877,69 грн.
Натомість даний позов пред'явлено до суду 11.04.2025 (цією датою сформовано позовну заяву в системі "Електронний суд"), що свідчить про недотримання ним встановленого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.
Водночас 27.08.2024 позивачем було подано до контролюючого орану заяву про звірку даних про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на суму, зокрема, 75840,38 грн та 70878,00 грн, що свідчить про обізнаність вказаних нарахувань і суперечить підставам, зазначених ОСОБА_1 для поновлення строку звернення до суду із позовною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За наведених обставин, суд не вбачає підстави пропущення строку звернення з позовом до суду поважними та приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин його пропуску.
На підставі викладеного, керуючись ст.161, 122, 123, 171, 248 КАС України
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали шляхом подання необхідних документів на адресу суду - м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 20.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мандзій О.П.