Рішення від 09.07.2025 по справі 500/1359/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1359/25

09 липня 2025 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення з 17 березня 2022 року по 30 червня 2022 року включно без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704,

зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17 березня 2022 року по 30 червня 2022 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення з 01 липня 2022 року по 12 грудня 2023 року включно без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704,

зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року по 12 грудня 2023 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачі протиправно розраховували грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.

Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

17.03.2025 ухвалою суду зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.

04.04.2025 ухвалою суду провадження в адміністративній справі №500/1359/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії поновлено.

07.04.2025 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки протягом всього періоду, який вказав позивач і протягом якого йому обчислювалось та нараховувалось грошове забезпечення і інші передбачені законом виплати, а саме з 01.07.2022 по 12.12.2023 включно, пункт 4 Постанови №704 діяв в редакції Постанови №481, що передбачала розрахунок відповідних виплат на базі твердої грошової суми - 1762 гривні, незалежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на певну дату.

Представник позивача 14.04.2025 подав до суду відповідь на відзив.

Військовою частиною НОМЕР_1 16.04.2025 до суду подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.05.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 і Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів, щодо ознайомлення позивача з інформацією про обсяг і характер виплачених ОСОБА_1 сум грошового забезпечення (грошового атестата чи іншого письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/вибутті).

Ухвалою суду від 20.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період після 19.07.2022, у якій вказати причини поважності пропуску цього строку та надати відповідні докази на їх підтвердження.

Ухвалою суду від 29.05.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 12.12.2023.

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 12.12.2023 залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №500/1359/25 - без змін.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач з 17.03.2022 по 12.12.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

В період до 30.06.2022 Військова частина НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 16.12.2024 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі іншому, ніж 01.01.2018, оскільки така вимога суперечить чинному законодавству.

В листі від 10.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що при розрахунку щомісячного грошового забезпечення за період з 17.03.2022 по 30.06.2022 застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі станом на 01.01.2018 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.

Положення статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пункт 4 Постанови №704 (в редакції до 24.02.2018) встановлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою №103 до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 01.03.2018 Уряд України запровадив одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.

Отже, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного суд дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Як встановлено судом, відповідачі у період з 17.03.2022 по 18.07.2022 обчислювали та виплачували позивачу грошове забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", що, з огляду на викладене вище, є неправомірним.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення і виплати позивачеві, грошового забезпечення за періоди з 17.03.2022 по 30.06.2022 та з 01.07.2022 по 18.07.2022, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, похідні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачеві, грошове забезпечення за періоди з 17.03.2022 по 30.06.2022 та з 01.07.2022 по 18.07.2022, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, підлягають до задоволення.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Позов підлягає до задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 в період з 17.03.2022 по 30.06.2022 грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 17.03.2022 по 30.06.2022, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 в період з 01.07.2022 по 18.07.2022 грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 18.07.2022, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 09 липня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідачі:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).

Головуючий суддя Мартиць О.І.

Попередній документ
128768788
Наступний документ
128768790
Інформація про рішення:
№ рішення: 128768789
№ справи: 500/1359/25
Дата рішення: 09.07.2025
Дата публікації: 14.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.07.2025)
Дата надходження: 17.06.2025