Справа № 500/7358/24
10 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Юзьківа М.І.
за участю:
секретаря судового засідання Запотічного О.А.,
представника позивача адвоката Боднарчука Т.Д.,
представника відповідача Куриляк М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Боднарчук Тарас Дарійович, звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №2923 від 20 листопада 2024 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №461 ос від 21 листопада 2024 року про звільнення ОСОБА_1 , зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію";
поновити ОСОБА_1 , на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 22 листопада 2024 року;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у заявах по суті справи зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції застосовано до нього протиправно, оскільки в його діях, які мали місце під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди 06.11.2024 відсутній склад дисциплінарного проступку.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов та заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. Заперечуючи позовні вимоги, вказує, що наказом ГУНП в Тернопільській області від 07.11.2024 №2807 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Тернопільській області під час реагування на подію, яка 06.11.2024 зареєстрована в ІТС ІПНП (журналі ЄО) відділення поліції №4 (м. Заліщики) за № 3295. За результатами службового розслідування встановлено грубе ігнорування капітаном поліції ОСОБА_1 вимог законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Зокрема, капітан поліції ОСОБА_1 вчасно не повідомив на спецлінію "102" про дорожньо-транспортну пригоду, після прибуття на місце події не забезпечив охорону місця події, з метою збереження обстановки, не викликав ДСНС для деблокування постраждалих, не доповів нікому з поліцейських про те, що його кум гр. ОСОБА_2 був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", свідомо проігнорував вказівки слідчого щодо встановлення учасників дорожньо-транспортної пригоди та надав слідчому неправдиву інформацію про те, що не встановив водія автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", підтримуючи нестатутні відносини та переслідуючи приватний інтерес зателефонував до адвоката, дружини гр. ОСОБА_2 та повідомив про факт дорожньо-транспортної пригоди, а в подальшому дав змогу гр. ОСОБА_2 залишити місце події. Відповідач вважає, що така поведінка свідчить про непрофесійне виконання позивачем службових обов'язків, що нівелює статус поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, довіру керівництва в його спроможності ефективно виконувати покладені на нього як на носія влади службові обов'язки, що є не сумісним з подальшим перебуванням на службі в поліції.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Одночасно із відкриттям провадження судом зобов'язано відповідача надати належним чином засвідчені копії матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
Ухвалою суду від 20.02.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 07.03.2025.
В підготовчому судовому засіданні 14.03.2025 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та за клопотанням представника відповідача визнано явку позивача обов'язковою. Після виконання завдань підготовчого провадження призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 24.03.2025.
Враховуючи, що в судове засідання 24.03.2025 сторони явку повноважених представників не забезпечили, розгляд справи відкладено на 09.04.2025.
В судовому засіданні 09.04.2025 судом заслухано вступне слово представника позивача та враховуючи його клопотання і неявку позивача в судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2025.
В судовому засіданні 23.04.2025 суд заслухав додаткові пояснення позивача та вступне слово представника відповідача та оголосив перерву до 01.05.2025.
В судовому засіданні 01.05.2025 судом допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та оголошено перерву до 08.05.2025.
В судовому засіданні 08.05.2025 судом допитано свідка ОСОБА_2 та досліджено відеозаписи з боді-камери слідчого та оголошено перерву до 15.05.2025.
В судовому засіданні 15.05.2025 судом досліджено відеозапис з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції та оголошено перерву до 21.05.2025.
В судовому засіданні 21.05.2025 суд завершив дослідження відеозапису з відео реєстратора автомобіля патрульної поліції та постановив ухвалу про виклик в судове засідання в якості свідка сержанта патрульної поліції ОСОБА_6 та оголосив перерву до 09.06.2024.
Оскільки в судове засідання 09.06.2024 свідок ОСОБА_6 не з'явився, суд, за клопотанням відповідача відклав розгляд справи на 19.06.2025.
В судовому засіданні 19.06.2025 суд допитав свідка ОСОБА_6 , дослідив письмові докази та після завершення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами перейшов до судових дебатів та оголосив перерву до 01.07.2025.
В судовому засіданні 01.07.2025 суд, після заслуховування судових дебатів, перейшов до стадії ухвалення рішення, яке ухвалено 10.07.2025 та у зв'язку із неявкою учасників справи через оголошення повітряної тривоги проголошено не було.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Наказом Головного управління в Тернопільській області від 07.11.2024 №2807 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Тернопільській області під час реагування на подію, яка 06.11.2024 зареєстрована в ІТС ІПНП (журналі ЄО) відділення поліції №4 (м. Заліщики) за № 3295 (т.1 а.с. 51).
Як видно із вказаного наказу, підставою для призначення службового розслідування стала доповідна записка начальника УП ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Підперигори П.І. від 07.11.2024 №17217-2024 щодо можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Тернопільській області під час реагування на подію, яка 06.11.2024 зареєстрована в ІТС ІПНП (журналі ЄО) відділення поліції №4 (м. Заліщики) за № 3295 (т.1 а.с. 64 зворот).
Як слідує з висновку службового розслідування від 20.11.2024 (т.1 а.с. 52-66) та наказу ГУНП в Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (т.1 а.с. 19-27) дисциплінарною комісією встановлено, що у вечірню пору 06.11.2024 наряд групи реагування патрульної поліції здійснював патрулювання території обслуговування, а саме с. Торське, Чортківського району, Тернопільської області. Так, о 21:58 год. на мобільний телефон капітана поліції ОСОБА_1 із номером НОМЕР_1 зателефонував його кум гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Рожанівка Чортківського району та повідомив йому про те, що неподалік с. Бересток Чортківського району сталася дорожньо-транспортна пригода за його участі.
О 22:08 год. капітан поліції ОСОБА_1 , після прибуття на місце події, зателефонував на мобільний телефон до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та повідомив про те, що під час патрулювання автодороги М-19, поблизу с. Бересток, Чортківського району виявлено ДТП з потерпілими, на що останній повідомив йому, щоб він негайно телефонував на лінію "102".
06.11.2024 о 22:11 год. на спеціальну лінію "102" надійшло повідомлення від сержанта поліції Матійчика О.В. про те, що на автодорозі М-19, поблизу с. Бересток, Чортківського району виявлено ДТП з потерпілими за участі автомобілів "Ford Focus" р.н. НОМЕР_2 та "Mercedes-Benz Sprinter", р.н. НОМЕР_3 .
Вказане повідомлення цього ж дня о 22:12 год. зареєстровано в інформаційно- телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журналі ЄО) відділення поліції №4 (м. Заліщики) за № 3295.
Після отримання повідомлення старший лейтенант поліції ОСОБА_7 відразу доповів про подію підполковнику поліції ОСОБА_8 , повідомив ДСНС, ЕМД та чергову частину УПП в Тернопільській області ДПП НП України.
Для реагування на вказане повідомлення інспектором відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Тернопільській області на місце події скеровано екіпаж "Сорока-10" та "Сорока-11".
Так, після прибуття на місце події о 22:07 год. капітан поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_9 намагалися вжити заходів з деблокування постраждалих з автомобіля "Ford Focus", проте всупереч вимогам пункту 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2016 №1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за №28/32999, підпунктів 3, 5, 6, 7, пункту 2 Розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 за № 443/34726 не увімкнули портативний відеореєстратор з початку виконання службових обов'язків, не встановили учасників події, не забезпечили охорону місця події та не вжили заходів щодо збереження обстановки. Окрім цього, після прибуття на місце події капітан поліції ОСОБА_1 спілкувався з гр. ОСОБА_2 , який запитував, що йому робити, телефонував до адвоката ОСОБА_10 , своєї матері та дружини гр. ОСОБА_2 .
О 22:17 год. на місце події прибула слідчо-оперативна група. Капітан поліції ОСОБА_11 повідомив старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 про необхідність виклику на місце події наряду ДСНС та додаткової бригади ЕМД, після цього поліцейські почали вивільняти із заблокованого автомобіля водія транспортного засобу "Ford Focus".
В ході реагування на повідомлення капітан поліції ОСОБА_11 надав вказівку наряду ГРПП та оперативному працівникові на встановлення всіх учасників події та неодноразово запитував в капітана поліції ОСОБА_1 чи встановлено хто був водієм автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", оскільки наряд ГРПП першим прибули на місце події, однак останній повідомляв, що ще не відомо, дану інформацію встановлюють.
Близько 22:20 год. до капітана поліції ОСОБА_1 зателефонував т.в.о. начальника сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м. Заліщики) сержант поліції ОСОБА_6 , (жетон №0172585) та в ході телефонної розмови дізнався, що водій автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" є кумом капітана поліції ОСОБА_1 , після чого виїхав на місце події.
Поряд з цим встановлено, що близько 22:30 год. гр. ОСОБА_2 , приховуючи від поліцейських що він був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
О 22:53 год. на місце події прибув старший сержант поліції ОСОБА_6 та під час телефонної розмови доповів підполковнику поліції ОСОБА_8 про те, що автомобілем "Mercedes-Benz Sprinter" керував гр. ОСОБА_2 , який є кумом капітана поліції ОСОБА_1 та який залишив місце події.
Після цього підполковник поліції ОСОБА_8 надав вказівку старшому лейтенанту поліції ОСОБА_12 та капітану поліції ОСОБА_1 щодо встановлення місцезнаходження гр. ОСОБА_2 .
О 23:20 год. на місце події прибув капітан поліції ОСОБА_13 та в подальшому координував дії слідчо-оперативної групи.
Близько 01:00 год. 07.11.2024 поліцейськими під час опитування гр. ОСОБА_14 встановлено, що в автомобілі "Mercedes-Benz Sprinter" на момент дорожньо-транспортної пригоди окрім нього перебували ще гр. ОСОБА_15 та гр. ОСОБА_16 , який керував транспортним засобом.
За результатами вжитих заходів близько 06:00 год. 07.11.2024 капітаном поліції ОСОБА_1 та сержантом поліції ОСОБА_9 було встановлено місцезнаходження гр. ОСОБА_2 та близько 07:00 год. доставлено до КНП "Заліщицька центральна міська лікарня" Заліщицької міської ради для проведення освідування на стан сп'яніння.
Факт реагування поліцейських на вказану подію зафіксовано на відеореєстратор службового автомобіля марки "Peugeot 301", р.н. НОМЕР_4 , портативний відеореєстратор капітана поліції ОСОБА_11 та портативні відеореєстратори поліцейських УПП в Тернопільській області ДПП НП України.
Також у матеріалах службового розслідування є пояснення позивача ОСОБА_1 від 07.11.2024 (т.1 а.с. 108-110) у яких зазначено, що 06.11.2024 він спільно з сержантом поліції ОСОБА_9 заступили в добовий наряд ГРПП на службовому автомобілі марки "Peugeot 301", р.н. НОМЕР_4 . Їм було проведено інструктаж відповідальним по відділенні поліції капітаном поліції ОСОБА_17 , видано табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту, службовий планшет та портативний відеореєстратор. При цьому портативний відео реєстратор було видано сержанту поліції ОСОБА_18 , про що він розписався в журналі.
О 21:58 год. 06.11.2024, коли вони перебували на заправці в с. Торське, де патрулювали зону обслуговування та зупинились у зв'язку із виникненням приватного становища, до капітана поліції ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонував гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Рожанівка Чортківського району, який є чоловіком його двоюрідної сестри, а також він хрестив дитину ОСОБА_2 , та запитав капітана поліції ОСОБА_1 де він є, на що останній відповів, що в с. Торське на заправці. Гр. ОСОБА_2 сказав наступне: "Ми розбились. З машини не можемо людей повитягувати". При цьому він кричав в трубку. Капітан поліції ОСОБА_1 запитав де це сталося та керуючи службовим автомобілем направився у вказане село. При цьому капітан поліції ОСОБА_1 повідомив сержанту поліції ОСОБА_9 , про те, що вони їдуть до с. Бересток Чортківського району, бо там якась ситуація.
Також капітан поліції ОСОБА_1 зазначив, що після отримання цієї інформації та протягом руху автомобілем до місця події він та сержант поліції ОСОБА_9 нікуди не дзвонили.
Коли вони приїхали на місце події, приблизно через 3-4 хвилини, то капітан поліції ОСОБА_1 побачив сірий автомобіль, водійську дверку якого намагались відкрити гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_5 , якого він теж знає протягом тривалого часу, бо він є другом гр. ОСОБА_2 та є власником СТО в смт. Товсте. В цей час капітан поліції ОСОБА_1 побачив водія, ліва рука якого звисала на дверці, він запитав чи хтось викликав швидку, на що гр. ОСОБА_5 відповів, що викликали. Тоді капітан поліції ОСОБА_1 набрав на мобільний телефон чергової частини та повідомив, що треба швидку. Сержант поліції ОСОБА_9 в цей час за його вказівкою реєстрував повідомлення на лінію "102".
Одночасно з тим, капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що портативний відеореєстратор сержант поліції ОСОБА_9 не увімкнув, оскільки він був розряджений, проте в салоні службового автомобіля працював відеореєстратор. Коли розрядився портативний відеореєстратор вказати не зміг, лише повідомив, що останній раз вмикали його в лікарні під час реагування на попередню дорожньо-транспортну пригоду, приблизно за 30 хвилин до описаної події.
Так, після його розмови з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , до нього підійшов гр. ОСОБА_2 та запитав, що йому робити, на що капітан поліції ОСОБА_1 відповів: "Ніхто нічого мутити не буде. Хочеш, то викликай адвоката". Потім гр. ОСОБА_2 запитав капітана поліції ОСОБА_1 чи може він зателефонувати до адвоката на що ОСОБА_1 погодився. Після цього, капітан поліції ОСОБА_1 зателефонував через мобільний застосунок "WhatsApp" до адвоката ОСОБА_10 і сказав, що гр. ОСОБА_2 потрапив в ДТП напевно з летальними наслідками і той відповів, що приїде.
Також капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що він запитав в гр. ОСОБА_2 , як сталася ДТП, на що той відповів, що вони їхали в напрямку м. Заліщики, на перехресті, що на м. Городенка стояла машина і коли вони наблизились, то машина раптово рушила з місця, та додав, що ознак алкогольного сп'яніння в гр. ОСОБА_2 ним виявлено не було, він був збентежений.
Капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що після цього, він ще декілька разів дзвонив на "103" і викликав бригаду ЕМД та разом з іншими громадянами, які зупинились, намагався відкрити водійську дверку автомобіля марки "Ford Focus". В цей час на місце події приїхав один екіпаж ЕМД, які надавали екстрену медичну допомогу пасажирці автомобіля "Ford Focus", оскільки вона перебувала без свідомості.
Також, в 22:14 год. капітан поліції ОСОБА_1 подзвонив до своєї матері і сказав, щоб вона пішла до будинку ОСОБА_19 і залишилась з їх дочкою, тому що потрібно, щоб дружина гр. ОСОБА_2 - ОСОБА_20 приїхала на місце ДТП. Після цього, о 22:15 год. до нього подзвонила ОСОБА_20 , якій він сказав, щоб та їхала в с. Бересток, оскільки ситуація серйозна.
Коли на місце події приїхала слідчо-оперативна групи, то до капітана поліції ОСОБА_1 підійшов капітан поліції ОСОБА_11 та запитав чий автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter" та хто був за кермом, на що капітан поліції ОСОБА_1 відповів, що автомобіль гр. ОСОБА_2 , проте хто був за кермом вони ще не встановили.
Разом з тим, капітан поліції ОСОБА_1 не зміг пояснити чому не повідомив іншим поліцейським про те, що до нього телефонував гр. ОСОБА_2 та що останній можливо був за кермом автомобіля, але категорично заперечив той факт, що він надавав вказівки чи будь-яким чином допомагав гр. ОСОБА_2 .
Також, під час опитування капітан поліції ОСОБА_1 підтвердив той факт, що будь-кому з керівництва відділення поліції про вказану подію він не доповідав.
На запитання: "Які заходи були вжиті особисто Вами під час реагування на подію?" капітан поліції ОСОБА_1 відповів, що повідомив оперативного чергового про подію, викликав швидку допомогу, допомагав вивільнити потерпілого водія з машини.
Також у поясненнях капітан поліції ОСОБА_1 підтвердив факт телефонної розмови з сержантом ОСОБА_6 , який згідно матеріалів службового розслідування є його безпосереднім керівником, та на запитання слідчого ОСОБА_21 хто був за кермом автомобіля відповів що ще не встановили.
Як слідує з наданих в ході службового розслідування пояснень сержанта ОСОБА_9 (т.1 а.с. 110 зворот -111) до місця події він разом із капітаном поліції ОСОБА_1 прибули на патрульному автомобілі за чотири хвилини після того як ОСОБА_1 зателефонував гр. ОСОБА_2 і повідомив що вони попали в ДТП у селі Берсток.
По прибуттю до місця події він обійшов автомобіль марки Форд у якому були непритомні потерпілі з ознаками життя, після чого капітан поліції ОСОБА_1 повідомив чергову частину та попросив його зареєструвати даний факт на лінію "102", що і було зроблено. До приїзду слідчо-оперативної групи гр. ОСОБА_22 та гр. ОСОБА_23 перебували біля потерпілих та намагались відчинити автомобіль, оскільки він зазнав деформацій. В цей час капітан поліції ОСОБА_1 розмовляв по телефону, з ким - невідомо.
По приїзду швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 та пасажири автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" продовжували спроби відчинити дверку автомобіля марки "Ford Focus", у якому знаходився водій.
На прохання лікаря, який надавав допомогу потерпілим капітан поліції ОСОБА_1 зателефонував на лінію "103" і викликав ще одну бригаду швидкої допомоги.
Станом на цей час сержанту ОСОБА_9 не було відомо хто був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", оскільки вся увага була прикута до надання допомоги потерпілим. На його запитання хто був за кермом цього автомобіля капітан поліції ОСОБА_1 відповів що не знає.
Додатково пояснив, що після того, як бригада ЕМД забрала водія автомобіля "Ford Focus" в лікувальний заклад, він спільно з капітаном поліції ОСОБА_1 поїхали у відділення поліції, де до них в службовий автомобіль сіла капітан поліції ОСОБА_17 та вони направились в до КНП "Заліщицька центральна міська лікарня" Заліщицької міської ради з метою з'ясування стану, в якому перебуває водій автомобіля "Ford Focus".
Після цього, капітан поліції ОСОБА_17 повідомила, що вони повертаються на місце ДТП. Прибувши на місце події сержант поліції ОСОБА_9 побачив, що там перебували гр. ОСОБА_24 , слідчо-оперативна група та інші поліцейські. Вже перебуваючи на місці події йому стало відомо, що водієм автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" був гр. ОСОБА_2 та він залишив місце події. В подальшому сержант поліції ОСОБА_9 та капітан поліції ОСОБА_1 вживали заходів щодо встановлення місцезнаходження гр. ОСОБА_2 .
Опитай в ході службового розслідування сержант поліції ОСОБА_6 у своїх поясненнях від 07.11.2024 (т.1 а.с. 112) вказав, що 06.11.2024 о 22.19 хв до нього зателефонував майор поліції ОСОБА_25 та запитав чи він вкурсі що на М-19 сталась ДТП. Після цього він зателефонував до сержанта поліції ОСОБА_9 , але останній не відповів. О 22:20 год він зателефонував до капітана поліції ОСОБА_1 , який йому повідомив що в дане ДТП попав його кум ОСОБА_2 . З метою інформування ним було здійснено дзвінок до заступника начальника УПД ОСОБА_26 , якому він повідомив про подію ДТП з травмованими, після чого одразу прибув на місце події та повідомив ОСОБА_8 про дану подію о 22:53 та що водій ОСОБА_27 відсутній на місці події. Після цього він підійшов до ОСОБА_1 та запитав де його кум ОСОБА_2 , на що останній відповів що не знає.
Як видно з відеозапису з портативного відеореєстратора капітана поліції ОСОБА_11 з 22:23 по 22:27 гр. ОСОБА_24 повідомив працівникам поліції обставини ДТП та що всі троє учасників ДТП, які перебували в автомобілі "Mercedes-Benz Sprinter", перебувають на місці. Капітан поліції ОСОБА_11 неодноразово запитував гр. ОСОБА_14 хто був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" на що гр. ОСОБА_24 відповіді не дав, однак заперечував що сам був за кермом автомобіля та о 22:42 відмовився їхали з працівниками поліції до лікувального закладу для визначення стану сп'яніння.
При цьому на відео видно, що станом на 22:26 год гр. ОСОБА_2 перебував на місці події. На запитання ОСОБА_11 про те, хто був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" капітан поліції ОСОБА_1 відповів, що ще не встановили (22:37 год).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та давав показання під присягою, показав, що приїхав на місце ДТП на прохання гр. ОСОБА_2 . На час приїзду вже було дві машини патрульної поліції, швидка медичка допомога, свідок Проданик та дружина ОСОБА_2 , сам ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_28 як ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надавали допомогу потерпілим. Один з потерпілих ще був зажатий у машині, бо не могли відкрити двері. ОСОБА_2 не сказав йому хто був за кермом, бо в нього був шок. Після того, як швидка допомога забрала потерпілу ОСОБА_29 з ОСОБА_19 ще були три години в машині Собчишина, яка була близько 20 м. від місця події, а потому поїхали до Голика до дому. Весь цей час ОСОБА_19 не хотів говорити про подію, бо у нього був шок, бо загинула жінка. Чи спілкувався ОСОБА_30 з Голиком він не бачив, ознак алкогольного сп'яніння у Голика не помітив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та давав показання під присягою, показав, що приїхав на місце ДТП на прохання дружини ОСОБА_19 коли вже було дві поліцейські машини та швидка медична допомога, бачив як лікарі надавали допомогу. Потому приїхала машина МНС та ще одна швидка. На час приїзду бачив ОСОБА_19 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 . Коли приїхала третя поліцейська машина ОСОБА_19 та ОСОБА_33 були на місці, до них підходили працівники поліції. Що їм говорили він не чув. З ОСОБА_19 він не спілкувався. ОСОБА_34 зник ОСОБА_19 з місця ДТП не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та давав показання під присягою показав, що після того як сталась ДТП він вийшов з автомобіля і побачив що чоловік зажатий у машині. Після цього він вирішив зателефонувати ОСОБА_1 , який працює у поліції. Повідомив йому що сталась ДТП і де це відбулось. Орієнтовно за п'ять хвилин приїхала патрульна машина в якій був ОСОБА_30 і ще один поліцейський. ОСОБА_30 запитав його хто був за кермом автомобіля, на що він нічого не відповів. Після цього вони почали витягувати потерпілих з машини. ОСОБА_30 телефонував в поліцію, швидку. Весь час він біля ОСОБА_32 не був. Однак, в ході надання допомоги потерпілим запитав ОСОБА_32 що їм робити. На що ОСОБА_30 йому відповів що нічого не може допомогти, окрім як зателефонувати адвокату. Потому приїхала ще одна поліцейська машина та швидка, а згодом ще одна швидка і служба порятунку (МНС). Витягнули потерпілого з машини. Приїхав адвокат і він спілкувався з адвокатом ОСОБА_10 близько години і після того як на місці події було багато працівників поліції, швидкої, МНС, адвокат йому сказав що тут немає що йому робити, щоб він їхав додому і о 08.00 год вони зустрічаються у поліції взнавати яка ситуація. Крім Стиранка його також запитували інші поліцейські хто був за кермом автомобіля, однак що він відповів та чи взагалі щось відповів не пам'ятає. Оскільки було холодно він пішов до автомобіля ОСОБА_3 , який стояв у 15-20 м від місця ДТП, та перебував там орієнтовно 1,5-2 год., після чого ОСОБА_35 на його прохання відвіз його до с. Товсте до хати діда де він знаходився до 5-6 год. ранку. До дому не їхав бо вдома мала дитина, щоб не створювати напругу. Потому він повідомив своє місцезнаходження і Стиранко повіз його здавати тест на алкоголь і для дачі пояснень в поліцію.
На запитання чому після ДТП він зателефонував саме ОСОБА_1 свідок ОСОБА_2 відповів, що в процесі ДТП у нього десь випав телефон з українським номером, а тому він використовував робочий з французьким номером, в зв'язку з чим не міг зателефонувати на лінію "102". Зі ОСОБА_36 зв'язався за допомогою месенджера, а в подальшому телефон розрядився і він його увімкнув після того, коли у дідовій хаті знайшов зарядний пристрій. Факт дружніх стосунків з капітаном поліції ОСОБА_1 підтверджує.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та давав показання під присягою показав, що станом на час коли трапилась ДТП 06.11.2024 він був безпосереднім керівником капітана поліції ОСОБА_1 . Після того як трапилась ДТП до нього зателефонував заступник ОСОБА_25 та запитав чи йому відомо що на трасі М-19 сталась ДТП та надав доручення виїхати на місце події. По дорозі до місця ДТП він телефонував до сержанта ОСОБА_9 , однак дозвонитись до нього не зміг через незадовільне покриття. Тому він зателефонував до капітана ОСОБА_1 , який йому повідомив що у ДТП попав його кум ОСОБА_2 , після цього ОСОБА_6 повідомив про подію спеціального керівника у ГУНП у Тернопільській області. Після прибуття на місце події ОСОБА_2 уже не було. ОСОБА_6 запитав хто водій та чому не встановили, на це йому нічого не відповіли. Після цього він зателефонував до начальника райвідділу ОСОБА_37 та повідомив, що у ДТП попав кум ОСОБА_38 і почав встановлювати його місцезнаходження.
Водночас суд зазначає, що на уточнюючі запитання чи говорив йому в ході телефонної розмови ОСОБА_1 про те, що його кум ОСОБА_2 був за кермом автомобіля та є винуватцем ДТП свідок ОСОБА_6 надав розбіжні пояснення.
Зокрема, на запитання суду свідок ОСОБА_6 показав, що в ході телефонної розмови ОСОБА_1 йому повідомив що в ДТП попав його кум. Також підтвердив, що ОСОБА_1 говорив йому що гр. ОСОБА_2 був за кермом автомобіля та є винуватцем ДТП.
Разом з тим, на запитання представника позивача адвоката Боднарчука Т.Д. свідок ОСОБА_6 не зміг підтвердити ту обставину, що ОСОБА_1 йому повідомляв, що ОСОБА_2 був за кермом автомобіля та вчинив ДТП.
В подальшому, дану обставину свідок ОСОБА_6 не зміг підтвердити на повторне уточнююче запитання суду. Разом з тим, вказав, що точно ОСОБА_1 йому повідомив, що в страшне ДТП попав його кум ОСОБА_2 .
Також свідок ОСОБА_6 не зміг пригадати чи давав ОСОБА_1 якісь вказівки в ході телефонної розмови.
Водночас зазначив, що станом на 22:53 слідчий ОСОБА_11 збирався всіх хто був учасником ДТП доправити до закладу охорони здоров'я для огляду на стан сп'яніння. Також повідомив що гр. ОСОБА_5 намагався покинути місце ДТП, однак він повідомив йому та його дружині, що місце події ніхто з учасників ДТП не залишить до тих пір, до поки не буде встановлено хто керував транспортним засобом.
Також повідомив, що старшим на місці події був слідчий ОСОБА_11 , який очолював слідчо-оперативну групу.
До матеріалів службового розслідування додано також службову характеристику на капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до якої за час служби він зарекомендував себе посередньо. До виконання своїх службових обов'язків відноситься поверхнево, дещо безвідповідально. Нормативні документи, що регламентують службову діяльність знає, але не завжди використовує в частині виконання завдань, пов'язаних зі службовою діяльністю. Капітан поліції ОСОБА_1 вимогливий до себе, йому притаманні такі риси як ввічливість, комунікабельність, у стосунках з колегами порядний. Користується авторитетом серед особового складу. При вирішенні службових питань проявляє принциповість та безкомпромісність, але не завжди правильно приймає рішення в екстремальних ситуаціях. При виконанні службових обов'язків не рахується з особистим часом (т.1 а.с. 104).
Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у зв'язку з тим, що капітан поліції ОСОБА_1 вчасно не повідомив на спецлінію "102" про дорожньо-транспортну пригоду, після прибуття на місце події не забезпечив охорону місця події, з метою збереження обстановки, не викликав ДСНС для деблокування постраждалих, не доповів нікому з поліцейських про те, що його кум гр. ОСОБА_2 був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", свідомо проігнорував вказівки слідчого щодо встановлення учасників дорожньо-транспортної пригоди та надав слідчому неправдиву інформацію про те, що не встановив водія автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", підтримуючи нестатутні відносини та переслідуючи приватний інтерес зателефонував до адвоката, дружини гр. ОСОБА_2 та повідомив про факт дорожньо-транспортної пригоди, а в подальшому дав змогу гр. ОСОБА_2 залишити місце події і така поведінка свідчить про непрофесійне виконання ним службових обов'язків, що нівелює статус поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, довіру керівництва в його спроможності ефективно виконувати покладені на нього як на носія влади службові обов'язки, що є не сумісним з подальшим перебуванням на службі в поліції НАКАЗАНО:
1. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII1, Присяги поліцейського, затвердженої частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статей 37, 38, 39, 41, 42 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 6 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, підпунктів 3, 5, 6, 7, пункту 2 Розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 за № 443/34726, пунктів 1, 2, 5, 7, 8 частини І Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, Пам'ятки щодо етичної поведінки в Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області, затвердженої наказом ГУНП в Тернопільській області від 29.02.2024 №584. Зобов'язання поліцейського щодо дотримання законності та службової дисципліни, затвердженого наказом ГУНП в Тернопільській області від 21.05.2024 № 1433, пунктів 2.2; 2.3; 2.4; 2.9; 2.14; 2.17; 2.18; 2.25 розділу посадової інструкції, затвердженої 17.09.2024 начальником ВН №4 (м. Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області підполковником поліції ОСОБА_8 та зареєстрованої за №7788/105/01-24 до інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м. Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області до капітана поліції ОСОБА_1 (№0089827) застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби поліції.
Наказом ГУНП в Тернопільській області №461 о/с від 21 листопада 2024 року, звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію" (т.1 а.с. 28).
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є наказ Головного управління поліції в Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ Головного управління поліції в Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 від 21 листопада 2024 року №461 о/с, якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції та звільнено з роботи.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваним наказам на предмет їх правомірності, оцінивши через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону № 580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
У відповідності ч. 1 ст. 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування регулює Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок № 893).
Згідно п. 1, 2 р. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
Відповідно п. п. 1-2 р. V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Частиною 1 статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно п. п. 1-2 р. VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування у даній справі стала доповідна записка начальника УП ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Підперигори П.І. від 07.11.2024 №17217-2024 щодо можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Тернопільській області під час реагування на подію, яка 06.11.2024 зареєстрована в ІТС ІПНП (журналі ЄО) відділення поліції №4 (м. Заліщики) за № 3295.
Таким чином, службове розслідування відносно позивача призначено у зв'язку із доповідною запискою (рапортом) начальника УП ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Підперигори П.І. від 07.11.2024 №17217-2024 щодо можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Тернопільській області, на підставі наказу керівника ГУНП в Тернопільській області, та проведено у межах місячного строку, що узгоджується із положеннями Дисциплінарного статуту та Порядку № 893.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Згідно п. 2 р. IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Отже, з вищенаведених вимог законодавства висновується, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, є активним його учасником, наділений правом подавати письмові пояснення, скарги, документи, що стосуються службового розслідування.
У тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.
Як слідує з матеріалів справи, позивач скористався правом на надання пояснень в ході проведення службового розслідування, які в подальшому були розглянуті та оцінені дисциплінарною комісією. Обставин, які б унеможливлювали скористатись своїми правами в межах дисциплінарного провадження судом не встановлено.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що відповідачем не порушено порядку проведення службового розслідування, визначеного Порядком № 893.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
При цьому, як вказав Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №824/523/19-а правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а та від 25 квітня 2019 року № 824/739/16-а.
Вирішуючи питання щодо наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку суд виходить з таких міркувань.
Як вбачається з наказу ГУНП в Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" до інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м. Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, капітана поліції ОСОБА_1 (№0089827) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби поліції у зв'язку з тим, що:
- він вчасно не повідомив на спецлінію "102" про дорожньо-транспортну пригоду;
- після прибуття на місце події не забезпечив охорону місця події, з метою збереження обстановки;
- не викликав ДСНС для деблокування постраждалих;
- не доповів нікому з поліцейських про те, що його кум гр. ОСОБА_2 був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", свідомо проігнорував вказівки слідчого щодо встановлення учасників дорожньо-транспортної пригоди та надав слідчому неправдиву інформацію про те, що не встановив водія автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter";
- підтримуючи нестатутні відносини та переслідуючи приватний інтерес зателефонував до адвоката, дружини гр. ОСОБА_2 та повідомив про факт дорожньо-транспортної пригоди, а в подальшому дав змогу гр. ОСОБА_2 залишити місце події.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Суд зазначає, що відповідачем у оскаржуваному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та у висновках службового розслідування не зазначено які конкретні дії не вчинив позивач ОСОБА_1 після прибуття на місце події з метою забезпечення охорони місця події для збереження обстановки, які були об'єктивно необхідними і реально можливими, та яким чином у зв'язку з цим була порушена обстановка.
Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У силу вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
Матеріали справи не містять доказів того, що з часу телефонного дзвінка гр. ОСОБА_2 (21:58) та до прибуття позивача ОСОБА_1 на місце події (22:08), останній володів достовірною інформацією про обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, що має місце необхідність виклику ДСНС для деблокування потерпілих.
При цьому, з пояснень представників сторін та позивача, наданих у судовому засіданні, слідує, що саме позивач перебував за кермом автомобіля патрульної поліції у складі екіпажу з сержантом поліції Матійчиком О.В. дорогою до місця події.
Відповідно до п.6 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357 (далі - Інструкція 357) наряд поліції, який першим прибув на місце події, повинен негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, з'ясування обставин правопорушення або події, додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, необхідність надання медичної допомоги заявнику (потерпілому) та/або іншим особам, пошкодження об'єктів, майна всіх форм власності, заходи, вжиті для встановлення та затримання осіб, підозрюваних у вчиненні правопорушення, та іншу інформацію, яка є важливою для припинення правопорушення/встановлення його обставин.
Також, в розділі IV Обов'язки оперативного чергового ТВП ГУНП та управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції щодо реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події та оперативного інформування чергової частини вищого рівня Інструкції №357 визначено, що отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення про правопорушення або подію через систему ІПНП), оперативний черговий ТВП, серед іншого, зобов'язаний:
1) ознайомитися зі змістом повідомлення та діяти, керуючись Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби, що додається;
2) невідкладно зареєструвати заяву чи повідомлення в системі ІПНП (у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО) - у разі тимчасової відсутності технічних можливостей для внесення таких відомостей до системи ІПНП);
3) за погодженням з диспетчером направити на місце вчинення правопорушення або події наряд поліції, окремих працівників, а у разі вчинення кримінального правопорушення - СОГ;
5) при отриманні від наряду поліції, який прибув на місце події, інформації про наявність ознак кримінального правопорушення невідкладно направити на місце події СОГ, доповісти відповідальному по ТВП, начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов'язки, та внести відповідну інформацію до системи ІПНП;
7) повідомити комунікаційний центр "Служба 112" за єдиним телефонним номером 112 та/або оперативно-диспетчерські служби за телефонними номерами екстрених служб 101, 103, 104, інші правоохоронні органи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування (за необхідності).
Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби визначено Додатком 1 до Інструкції №357, відповідно до якого при отриманні повідомлення "Дорожньо-транспортна пригода", серед іншого, необхідно:
зареєструвати повідомлення в установленому порядку;
негайно направити на місце події наряд патрульної поліції або групи реагування патрульної поліції, СОГ (якщо є травмовані особи). Якщо водій зник з місця пригоди, до складу наряду поліції додатково залучити працівника підрозділу кримінальної поліції та дільничного офіцера поліції.
про дорожньо-транспортну пригоду з травмованими особами негайно доповісти начальнику органу (підрозділу) поліції, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків), відповідальному органу (підрозділу) поліції та до чергової служби вищого рівня.
викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги (якщо є травмовані), а також представників територіального органу (підрозділу) ДСНС (у разі блокування людей у транспортному засобі або загрози виникнення пожежі).
Аналіз наведених норм Інструкції №357 вказує на те, що наряд поліції, який першим прибув на місце події, повинен негайно поінформувати оперативного чергового про прибуття та візуальне обстеження місця події, додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, необхідність надання медичної допомоги заявнику (потерпілому) та/або іншим особам.
В той же час, саме до функціональних обов'язків оперативного чергового належить зареєструвати повідомлення в установленому порядку та викликати на місце події бригаду екстреної медичної допомоги (якщо є травмовані), а також представників територіального органу (підрозділу) ДСНС (у разі блокування людей у транспортному засобі або загрози виникнення пожежі).
В ході службового розслідування встановлено, що після прибуття до місця події позивач ОСОБА_1 06.11.2024 о 22:08 год зателефонував до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (оперативний черговий) та повідомив, що під час патрулювання автодороги М-19, поблизу с. Бересток, Чортківського району виявлено ДТП з потерпілими, на що останній вказав йому негайно телефонувати на лінію "102".
Після отримання цього повідомлення старший лейтенант поліції ОСОБА_7 відразу доповів про подію підполковнику поліції ОСОБА_8 , повідомив ДСНС, ЕМД та чергову частину УПП в Тернопільській області ДПП НП України.
06.11.2024 о 22:11 год. на спеціальну лінію "102" надійшло повідомлення від сержанта поліції Матійчика О.В. про те, що на автодорозі М-19, поблизу с. Бересток, Чортківського району виявлено ДТП з потерпілими за участі автомобілів "Ford Focus", р.н. НОМЕР_2 та "Mercedes-Benz Sprinter", р.н. НОМЕР_3 .
Вказане повідомлення цього ж дня о 22:12 год. зареєстровано в інформаційно- телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журналі ЄО) відділення поліції №4 (м. Заліщики) за № 3295.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, у зв'язку із невчасним повідомленням про ДТП на спецлінію "102" та не виклику ДСНС для деблокування постраждалих, не ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та фактичних обставинах справи.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що замовчування чи надання неправдивої інформації слідчому працівником поліції, який прибув на місце події, про обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема водія транспортного засобу - учасника ДТП є порушенням службової дисципліни, Присяги поліцейського та є несумісними з перебуванням на службі в поліції.
Водночас, вирішуючи питання, чи мали місце вказані дії позивача у даній справі, суд враховує таке.
Згідно з частиною першою статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Учасниками справи, зокрема позивачем, його представником та відповідачем визнається обставина перебування позивача та гр. ОСОБА_2 у дружніх стосунках.
Враховуючи відсутність обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання, суд вважає її встановленою. Крім того, ця обставина підтверджена показами свідка ОСОБА_2 .
Разом з тим, судом встановлено, що висновки службового розслідування про те, що позивач ОСОБА_1 знав, що саме його "кум" гр. ОСОБА_2 був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" та не доповів про це нікому з поліцейських і надав слідчому неправдиву інформацію, що не встановив водія автомобіля, ґрунтуються на поясненнях безпосереднього керівника позивача - сержанта поліції ОСОБА_6 .
Зокрема, службовим розслідуванням встановлено, що близько 22:20 год. до капітана поліції ОСОБА_1 зателефонував т.в.о. начальника сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м. Заліщики) сержант поліції ОСОБА_6 , (жетон №0172585) та в ході телефонної розмови дізнався, що водій автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" є кумом капітана поліції ОСОБА_1 .
При цьому в судовому засіданні, будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_6 , підтвердив лише ту обставину, що ОСОБА_1 в телефонній розмові говорив йому, що його "кум" ОСОБА_2 попав в ДТП., а ту обставину, що саме гр. ОСОБА_2 був водієм автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" свідок не підтвердив.
Інших доказів того, що ОСОБА_1 до приїзду слідчо-оперативної групи знав, що водієм автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" був саме гр. ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що висновки службового розслідування в тій частині, що ОСОБА_1 знав що гр. ОСОБА_2 був за кермом автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" і не доповів нікому з поліцейських про цю обставину та надав слідчому неправдиву інформацію, що не встановив водія автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" не ґрунтуються на достовірних доказах, а по суті є припущеннями.
Суд враховує, що на час прибуття слідчо-оперативної групи, на місці ДТП вже перебували два екіпажі патрульної поліції та гр. ОСОБА_2 , що підтверджується дослідженим судом відеозаписом з боді-камери поліцейського (слідчого) (22:26) та показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Однак, з цього відеозапису, суд не встановив, що слідчий давав якість вказівки ОСОБА_1 , в т.ч. і вказівки щодо затримання гр. ОСОБА_2 чи інших учасників ДТП, які на час пригоди перебували в автомобілі "Mercedes-Benz Sprinter". На відео видно тільки те, що слідчий запитує ОСОБА_1 , хто був водієм автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", на що отримав відповідь, що ще не встановили.
Аналогічних вказівок не надавав ОСОБА_1 його безпосередній керівник, старший сержант ОСОБА_6 , який був поінформований, що один із учасників ДТП є "кум" ОСОБА_1 , про що доповів вищому керівництву.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що висновки службового розслідування в тій частині, що саме ОСОБА_1 дав змогу гр. ОСОБА_2 покинути місце події не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах справи, підтверджених належними та допустимими доказами.
В частині висновків службового розслідування про те, що підтримуючи нестатутні відносини та переслідуючи приватний інтерес позивач зателефонував до адвоката, дружини гр. ОСОБА_2 та повідомив про факт дорожньо-транспортної пригоди суд зазначає таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписом статті 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про національну поліцію" визначено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Отже, сприяння поліцейським громадянам, зокрема і учасникам ДТП, у реалізації їх прав, в тому числі і права на професійну правничу допомогу, є одним із принципів діяльності поліції, а тому не може вважатись порушенням службової дисципліни чи Присяги поліцейського та етичних норм поведінки.
На переконання суду не можуть вважатись порушенням службової дисциплінита та етичних норм поведінки дії поліцейського щодо надання інформації родичам учасників ДТП про факт пригоди. Крім того, з пояснень ОСОБА_1 , наданих в ході службового розслідування та судового розгляду слідує, що це дружина гр. ОСОБА_2 телефонувала до позивача.
Суд погоджується із доводами відповідача про наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 у зв'язку із дружніми стосунками з гр. ОСОБА_2 .
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що вказані вище дії (телефонний дзвінок адвокату, надання інформації родичам учасника ДТП про факт пригоди), вчинені всупереч інтересів служби.
Крім того, ці дії не були предметом самостійної оцінки окремо від інших дій позивача, що на думку відповідача містять склад дисциплінарного проступку та не підтвердились в ході судового розгляду, під час вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 з точки зору пропорційності застосовного до нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, який є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Підсумовуючи все зазначене вище, на думку суду, у ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження зроблені дисциплінарною комісією висновки службового розслідування, а тому суд вважає, що заснований на таких висновках наказ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 21.11.2024 року №461 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", із 25.11.2024 року.
Відтак, з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 21.11.2024 року №461 о/с "По особовому складу".
Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже, позивач підлягає поновленню на раніше займану посаду з 26.11.2024 року (наступний день після звільнення), а не з 22.11.2025 як помилково вказано у прохальній частині позовної заяви, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то варто зазначити таке.
Так, згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 26.11.2024 року (наступний день після дати звільнення) по 10.07.2025 року (день ухвалення судом рішення у справі), є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.
Таким чином, періодом вимушеного прогулу позивача є період з 26.11.2024 року по 10.07.2025 року, що становить 227 календарних днів, з яких 163 робочих дні.
Суд також наголошує, що в силу положень частини 2 статті 235 КзПП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Розрахований судом період вимушеного прогулу становить менше одного року, а тому наразі відсутня необхідність для встановлення часових обмежень в один рік по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (далі - Порядок №100), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Згідно абз. 3 пункту 2 указаного Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Із пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку №100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).
Поряд з цим, суд також звертає увагу на те, що виплата грошового забезпечення поліцейському, у тому числі за час вимушеного прогулу, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відтак, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, суд як розрахункову величину враховує саме кількість календарних днів, а не робочих.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року, справа №805/1110/17-а.
При визначені суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд враховує відомості у довідці про розрахунок середньомісячного і середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 31.10.2024 (т.2 а.с.30), відповідно до якої розмір середньоденного грошового забезпечення складає 722,91 грн, а середньомісячне - 22 048,76 грн.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.11.2024 року по 10.07.2025 року у сумі 164 100,57 грн. (227 календарних днів х 722,91 грн).
Така сума обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого присуджена до виплати працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, підлягає до негайного виконання рішення суду в частині: 1) поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області; 2) стягнення з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на корить позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць (22 048,76 грн.).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог не спростовують.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних наказів, як і позивач не в повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судові витрати
Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 20.11.2024 №2923 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області від 21.11.2024 року №461 о/с "По особовому складу".
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 26.11.2024 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.11.2024 року по 10.07.2025 року у розмірі 164 100,57 грн (сто шістдесят чотири тисячі сто гривень п'ятдесят сім копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, а також виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 22 048,76 грн (двадцять дві тисячі шорок вісім гривень сімдесят шість копійок), допустити до негайного виконання.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідач:
- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 код ЄДРПОУ 40108720).
Головуючий суддя Юзьків М.І.