10 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2352/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у відмові проведення ОСОБА_1 перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2025 року по теперішній час, згідно його звернення від 23.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а) здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного утримання судді у відставці, у наступних розмірах:
- починаючи з 01.01.2025 року - у розмірі 68130 грн, згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком та зобов'язати його виплатити заборгованість, що виникне у зв'язку з проведеним перерахунком, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є суддею у відставці. Позивач звернувся із заявою до пенсійного органу про проведення перерахунку розміру його щомісячного довічного утримання судді у відставці, проте отримав відмову у проведенні перерахунку через відсутність оновленої довідки. Вказану відмову вважає порушенням положень частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020. А тому, вважає, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з 2021 року по 2025 рік виходячи з прожиткового мінімуму станом для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
Ухвалою судді від 15.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 28.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позов.
Заперечуючи проти позову ГУ ПФУ в Кіровоградській області (надалі - відповідач) наданий відзив на позов, у якому вказується, що відмова позивачу у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці обумовлена тим, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн, і який з 2021 року не змінювався. Крім того, зазначено, що підставою для проведення перерахунку є саме оновлення довідка, якою в матеріалах пенсійної справи позивача не має.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, з 20.11.2019 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
23.03.2025 позивачем подано до пенсійного органу заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.6-8).
ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 07.04.2025 року №3016-2713/К-02/8-1100/25 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке мотивоване тим, що починаючи з січня 2021 встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів суддів в розмірі 2102 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (надалі - спірна відмова, а.с.9).
Отже, правомірність та законність дії щодо відмови у проведенні перерахунку є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України ''Про судоустрій і статус суддів'' від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
Отже, база обрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання безпосередньо залежить від розміру суддівської винагороди діючого судді.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Станом на дату розгляду та ухвалення рішення у даній справі, розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яку обіймав позивач до виходу у відставку обраховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2102 грн.
Матеріали справи не містять доказів протилежного, тобто розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яку обіймав позивач до виходу у відставку, обраховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосовуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосовування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи вимоги частини 5 статті 242 КАС України, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду розглянувши касаційні скарги Верховного Суду та Вищого адміністративного суду України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 240/9028/24, прийняла постанову від 24 квітня 2025 року, якою, зокрема, вирішено питання щодо наявності (відсутності) підстав для здійснення перерахунку суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв'язку з відставкою судді Вищого адміністративного суду України із застосуванням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до приписів статті 135 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' від 02.06.2016 №1402-VIII.
У справі, яка розглянута Великою Палою Верховного Суду, вирішуючи питання щодо застосування норм права відповідно до сформульованих Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду виключних правових проблем, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що, окремими приписами законів України ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'', ''Про Державний бюджет України на 2024 рік'' з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'' та абзацу п'ятого статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2024 рік'' є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах.
Законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає про те, що розмір окладу суддівської винагороди працюючого судді обраховується із розмірі 2101 х 30, та відповідно становить 63060 грн, доплата за вислугу років 50% дорівнює 31530 грн, усього 94590 грн. Тобто, саме із вказаного розміру суддівської винагороди слід обраховувати розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, який складає 47295.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 затверджений Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (надалі - Порядок №3-1).
Частиною 1 розділу ''IV. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання'' Порядку №3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини 9 розділу ''IV. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання'' Порядку №3-перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Згідно частини 4 статті 142 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' від 02.06.2016 №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Право на проведення перерахунку поставлено у залежність від зміни розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Тобто, проведенню перерахунку щомісячного довічного грошового утримання має передувати зміна розміру посадового окладу діючого судді.
Натомість, як встановлено під час розгляду справи, у 2025 році розмір посадового окладу суддівської винагороди не змінювався, а відтак відсутні підстави і для здійснення перерахунку грошового утримання.
Суд зазначає, що зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді не відбулось, позивач із довідками про змінений розмір суддівської винагороди до відповідача не звертався.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем під час розгляду питання про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача за її заявою від 23.03.2025 року встановлено відсутність правових підстав для проведення відповідного перерахунку, а відтак відмова у проведенні такого перерахунку прийнято у межах та у спосіб, визначений законодавством. А тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК