08 липня 2025 року м. Київ №640/32638/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас інжинірінг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП ДПС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0864040410 від 07.10.2020,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 43141267) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0339600410.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки прийняте без належного дослідження фактичних обставин справи і без урахування того, що податкові зобов'язання за періоди, що підлягали перевірці, були сплачені позивачем в повному обсязі. Відтак, на переконання позивача, відсутній будь-який податковий борг перед державним бюджетом, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому не підлягає скасуванню. Вказує, що у ході перевірки позивача було встановлено порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати (перерахунку) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеної в податкових деклараціях та податковому повідомленні-рішенні з затримкою понад 30 календарних днів (за затримку на 252, 200, 182, 108, 91, 70 днів). Відтак, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів їх необґрунтованості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
10.10.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.10.2023 справа розподілена судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 та пункту 86.2 ст. 86 ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності сплати (перерахування) суми зобов'язання по податку на прибуток.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 01.07.2020 року № 002775/26-15-04-10/39337473.
Як свідчать обставини та матеріали справи, ТОВ «Навітас Інжинірінг» на порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначену в податкових деклараціях та податковому повідомленні-рішенні з затримкою понад 30 календарних днів (за затримку на 252, 200, 182, 108, 91, 70 днів) (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року № 0864040410 щодо порушення строку сплати суми грошового зобов?язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 212 114,70 грн. та про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 42 422,94 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками контролюючого органу, на підставі яких були прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно із п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 36.5 статті 36 Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 ст. 57 ПК України).
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідальність за порушення термінів сплати грошового зобов'язання, на дату перевірки, визначена статтею 126 ПКУ, в якій було зазначено що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства встановлено факти порушення платником ТОВ «Навітас Інжинірінг» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42422,94 грн.
Так, перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов?язання з податку на прибуток, визначену в податкових деклараціях від 01.03.2019 року №9311206017, від 09.08.2019 року №9175734039, від 10.05.2019 року №9094941822, від 11.11.2019 року №9264444096, від 09.08.2019 року №9175734039 та в податковому повідомленні-рішення від 02.12.2019 року №0339600410.
Разом з тим, судом встановлено, що сума грошового зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 6853,90 грн, визначена в податковому повідомленні-рішення від 02.12.2019 року №0339600410, є не узгодженою, оскільки, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Донецьким окружним адміністративним судом 20.05.2025 р. у межах справи № 640/6244/20 винесено ухвалу прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6244/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0339600410.
Суд звертає увагу, що, абзацом четвертим пункту 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому, судом встановлено відсутність судового рішення, що набрало законної сили, у справі №640/6244/20, предметом розгляду якого є оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0339600410, що вказує про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2020 № 0864040410 в частині штрафних санкцій у розмірі 1 370,78 грн. (20% від 6853,90 грн. - суми грошового зобов'язання, визначеного ППР від 02.12.2019 №0339600410).
Суд вказує, що в іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 № 0864040410 є правомірним з огляду на наступне.
Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, складеного на підставі ППР № 0864040410, позивач порушив терміни сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов?язання по податку на прибуток задекларованих в податкових деклараціях на прибуток підприємства, а саме:
- 70 836,80 грн. із затримкою 252 дні, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 01.03.2019 року № 9311206017 J01081;
- 34 180,55 грн. із затримкою 200 днів, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 09.08.2019 року № 9175734039 J01001;
- 2 088 грн. із затримкою 182 дні, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 10.05.2019 року № 9094941822 J101001;
- 86 076 грн. із затримкою 108 днів, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 11.11.2019 року № 9264114096 J01001;
- 12 079,45 грн. із затримкою 91 день, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 09.08.2019 року № 9175734039 J01001;
- 6853.9 грн. із затримкою 70 днів, згідно податковим повідомленням-рішенням № 0339600410 A4H201.
Суд вказує, що відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом також встановлено, що відповідачем проаналізовано матеріали справи та інформаційні ресурси ДПС та не встановлено підстав для звільнення платника від відповідальності за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, якій підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, якій залежить від терміну прострочення.
Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).
Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад ЗО днів).
В той же час, як встановлено судом, позивачем в своїй позовній заяви належними доказами не спростовуються висновки контролюючого органу про порушення граничних строків сплати узгодженої сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, що визначені в податкових деклараціях від 01.03.2019 року №9311206017, від 09.08.2019 року №9175734039, від 10.05.2019 року №9094941822, від 11.11.2019 року №9264444096 та від 09.08.2019 року №9175734039.
Крім того, позивач не наводить жодних доказів та посилань на своєчасність сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток, що визначені в податкових деклараціях від 01.03.2019 року №9311206017, від 09.08.2019 року №9175734039, від 10.05.2019 року №9094941822, від 11.11.2019 року №9264444096 та від 09.08.2019 року №9175734039.
У позовній заяві, ТОВ «НАВІТАС ІНЖИНІРІНГ» зазначає, що своєчасно сплачував суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та на підтвердження цьому надає платіжні доручення, але не враховує, що згідно приписів статті 89 кошти першочергово йдуть у погашення податкового боргу.
Суд вказує, що, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Також, позивач зазначає, що несплата відбулась у зв'язку з невиконанням банком платіжних доручень по перерахуванню платежів до державного бюджету.
Разом з тим, суд не приймає до уваги вказані доводи позивача з огляду на наступне.
Положеннями ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідно до яких переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Наведена норма також свідчить про те, що належним виконанням податкового зобов'язання шляхом ініціювання платником переказу є надходження коштів на відповідний казначейський рахунок.
Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 19.06.2024 у справі №826/6809/18 вказано, що саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини з банком, цей банк у даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Позивач був вільний у виборі відповідного контрагенту (банку) для здійснення зберігання та переказів його коштів, тому невиконання своїх обов'язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу.
Таким чином, доводи ТОВ «НАВІТАС ІНЖИНІРІНГ» не спростовують висновків контролюючого органу в частині несвоєчасної сплати (перерахунку) узгоджених сум грошового зобов?язання з податку на прибуток, визначених в податкових деклараціях від 01.03.2019 року №9311206017, від 09.08.2019 року №9175734039, від 10.05.2019 року №9094941822, від 11.11.2019 року №9264444096 та від 09.08.2019 року №9175734039.
Відтак, на переконання суду, ГУ ДПС у м. Києві правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.10.2020 №0864040410 в частині порушення строку сплати суми грошового зобов?язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 205 260,80 грн. та про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 41052,16 грн, а в іншій частині є протиправним.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є частково правомірним і такими, що не підлягає скасуванню у відповідній частині.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову в повному обсязі, суду не надано. Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків суду.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 545,39 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 14.12.2020 № 8507.
Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв'язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у сумі 1 272,70 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у місті Києві.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 07.10.2020 № 0864040410 в частині нарахованої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 6 853,90 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1 370,78 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас інжинірінг" (03164, м. Київ, вул. Екскаваторна, 3, корп. “А», код ЄДРПОУ 39337473) понесені судові витрати у сумі 1 272,70 грн. (одна тисяча двісті сімдесят дві) гривні 70 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.