Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
08 липня 2025 року Справа №200/4510/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., ознайомившись з клопотанням представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи Держпром, 3 під., 2 пов. м. Харків) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.09.2024 по справі №200/4510/24 Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 , заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.07.2022.
11.03.2025 до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича (надалі - заявник), який діє в інтересах позивача надійшла заява про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 задоволено заяву представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/4510/24. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 200/4510/24, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 382-2 КАС України. Попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
25.06.2025 представник відповідача надав до суду звіт про виконання рішення суду.
27.06.2025 представником заявника подано до суду заперечення щодо прийняття звіту та клопотання про зміну способу виконання рішення суду, в якому просив суд:
відмовити у прийнятті звіту відповідача щодо виконання Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 справа № 200/4510/24;
змінити спосіб виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 справа № 200/4510/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.07.2022 по 31.10.2024 у розмірі 175 195 (сто сімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 04 коп.».
Суд розцінює зазначене, як заяву про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 200/4510/24, яке заявлено представником позивача в запереченнях щодо прийняття звіту.
Вирішуючи питання про прийняття вказаного клопотання представника позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Водночас, відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Як вже зазначено судом вище, 25.06.2025 представник позивача надав до суду заперечення щодо прийняття звіту та заяву про зміну способу виконання рішення суду, що оформлено заявником одним документом, та в якому зазначено однакові підстави для заявлення таких клопотань.
Водночас, представником позивача не враховано, що за своєю правовою природою такі заяви є окремими процесуальними документами, процес розгляду та вирішення яких регулюються різними нормами КАС України, та за результатом розгляду яких судом повинні прийматись окремі судові рішення.
Тобто, подане представником позивача клопотання про зміну способу виконання рішення суду повинно оформлюватися окремим документом з дотриманням всіх вимог КАС України.
Частиною першою статті 8 КАС України встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відтак, оскільки представником позивача клопотання про зміну способу виконання рішення суду не оформлено відповідно до вимог КАС України, що не дає змоги його розглянути судом, суд висновує, що таке є очевидно безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку із чим суд повертає таке клопотання заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 3, 8, 166, 167, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі №200/4510/24 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст.ст. 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя А.С. Зеленов