Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
10 липня 2025 року Справа №200/4893/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої суми пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про:
- зобов'язання провести позивачу індексацію пенсії за віком з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, накопичувальним методом, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- стягнення на користь позивача недоотримані суми пенсії, що утворилися внаслідок неналежного проведення індексації пенсії за період з 10.03.2022 р. по 10.03.2025 р., із нарахуванням відповідних сум заборгованості.
За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Ознайомившись із позовною заявою, суд вважає її такою, що підлягає поверненню позивачеві виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року.
На підставі частини 1 статті 26 Закону України № 5076-VI, документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути зокрема, ордер.
Частиною 2 статті 26 Закону України № 5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
12 квітня 2019 року рішенням Ради адвокатів України №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів (пункт 1).
Згідно з пункту 12 вказаного вище Положення, ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єдна як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, пункт 12 Положення №41 закріплює обов'язкові реквізити ордера, зокрема згідно підпункту 12.4 вказаного пункту ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Як вбачається з позовної заяви, остання подана через підсистему «Електронний Суд» та підписана особою, яка зазначена як представник позивача Коротун Ірина Олександрівна.
На підтвердження своїх повноважень адвокатом до позовної заяви додано ордер серії ВІ №1311667 від 23.05.2025.
Як вбачається з наданого ордеру, адвокат Коротун Ірина Олександрівна уповноважена надавати правову допомогу ОСОБА_1 у органах судової влади, інших органах державної влади ті місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях.
Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у Донецькому окружному адміністративному суді, що не відповідає вимогам підпункту 12.4. пункту 12 Положення №41.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, адвокат Коротун Ірина Олександрівна, як представник ОСОБА_1 , не надала належного ордера на підтвердження своїх повноважень у Донецькому окружному адміністративному суді, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої суми пенсії, особі, яка її подала.
2. Копію ухвали, а також документи, що додані позивачем до позовної заяви, надіслати позивачу.
3.Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.М. Чучко