36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.04.2007р. Справа № 14/453
за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України""Гребінківський елеватор", пров.Пирятинський, 46, м.Гребінка, Полтавська область,37400
до Приватного підприємця Моргіна Олега Євгенійовича, вул. Петровського, 124, кв. 96,м.Гребінка, Полтавська область,37400
про стягнення 16440,37 грн.
за зустрічним позовом суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Моргіна Олега Євгенійовича, м.Гребінка
до Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Гребінківський елеватор", м.Гребінка
про захист права власності
Суддя Георгієвський В.Д.
Представники:
від позивача (відповідач по зустрічному позову): Бровар Б.І.
від відповідача (позивача по зустрічному позову): Кушнаренко С.А.,
дор. №ВСК-390356 від 13.12.05р.
Справа прийнята до провадження після зміни складу суду відповідно ухвали заступника голови суду від 28.03.2007р.
В судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва з 29.03.07р. по 25.04.07р.
Суть спору: про стягнення з відповідача по первісному позову 16440,37 грн. заборгованості за невиконання договору складського зберігання зерна кукурудзи №414 від 06.10.2004р., а також за зустрічним позовом відповідача по первісному позову про захист правовласності.
Представник позивача по первісному позову свої вимоги підтримав, зустрічний позов не визнав.
Представник відповідача по первісному позову (позивач по зустрічному позову) відповідно до ст.22 ГПК України надав суду заяву про уточнення та зміну предмету зустрічного позову і прохає стягнути з відповідача по зустрічному позову (позивача по первісному позову) завдані йому збитки в сумі 44269,30 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,
06.10.2004р. між сторонами був укладений договір складського зберігання зерна кукурудзи №414. Як вбачається із позовної заяви позивача по первісному позову, він прийняв на зберігання від відповідача по первісному позову кукурудзу фуражну 3 класу в кількості 77,29 тон і кукурудзу некласну в кількості 91,11 тон.
Відповідно умов договору строк зберігання зерна встановлено до 01.05.2005р.
В зв"язку з тим, що строк зберігання зерна закінчився, а відповідач по первісному позову зерна не забрав, тому позивач по первісному позову реалізував вказане зерно кукурудзи через відкриті торги.
Загальна сума збитків позивача по первісному позову перевищує суму коштів від реалізації зерна, тому він прохає задовольнити його позовні вимоги.
Відповідач по первісному позову позовні вимоги не визнав і звернувся до суду з зустрічним позовом про захист правовласності, в якому прохає витребувати із незаконного володіння 132,44 тон кукурудзи 3 класу, так як позивач по первісному позову без його згоди реалізував вказане вище майно.
Пізніше він надав заяву про уточнення та зміну предмету зустрічного позову і прохав стягнути на його користь завдані збитки від реалізації зерна, в сумі 44269,30 грн.
Проаналізувавши матеріали справи і пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги сторін задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов"язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб"єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Таким чином, укладання договору складського зберігання зерна підтверджується видачею власнику зерна складського документу.
Згідно ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерно підлягає зберіганню у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.
При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов"язаний здійснити аналіз його якості.
Зерновий склад зобов"язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, норматвино-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Даною правовою нормою на зерновий склад покладено обов"язок при прийманні зерна на зберігання здійснити аналіз його якості.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач по первісному позову не довів суду що він видав приватному підприємцю Моргіну О.Є. складський документ на відповідне зерно відповідної ваги та якості, а останній його отримав.
Крім того позивач по первісному позову стверджує, що за місяць до закінчення договору зберігання видав приватному підприємцю Моргіну 35,86 тон кукурудзи.
Згідно ч.5 ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.
Проте позивач по первісному позову не надав суду доказів на підставі якого складського документу та зерно якої якості було видано ним приватному підприємцю Моргіну О.Є.
На підставі викладеного суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає.
Що стосується зустрічного позову про стягнення збитків в сумі 44269,30 грн., то відповідно до ч.4 ст.294 ГК України до врегулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст.949 ЦК України зберігач зобов"язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Приватний підприємець Моргін О.Є. не довів суду, що у первісного позивача відсутнє зерно такого самого роду та такої самої якості яке він здав останньому і яке він має право витребувати. Тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні первісного і зустрічного позову відмовити.
Суддя Георгієвський В.Д.