Березівський районний суд Одеської області
10.07.2025
Справа № 494/1200/25
Провадження № 1-кс/494/341/25
10.07.2025 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка Одеської області клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
09.07.2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Справа визначена слідчому судді ОСОБА_1 згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями та призначена до розгляду на 10.07.2025 року.
На обґрунтування поданого клопотання прокурор посилався на те, що 04.06.2025 року в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений па незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу. З метою незаконного збуту та маючи на меті особисте збагачення, ОСОБА_7 04.06.2025 року у телефонній розмові домовився із ОСОБА_6 , про продаж останньому 3 полімерних зіп-пакетів, з речовиною рослинного походження, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом за 2000 гривень. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено-канабісу, ОСОБА_7 за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , 04.06.2025 року приблизно о 13:05 год., з метою збуту вказаних наркотичних засобів, за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_6 . В ході зустрічі, ОСОБА_6 , який діяв під контролем працівників Березівського ВП ГУНП в Одеській області, на вимогу ОСОБА_7 , разом з останнім попрямував до ділянки місцевості поблизу магазину «Одеський», який розташований по вул. Гагаріна в м. Березівка, Березівського району, Одеської області, де згідно з попередньою домовленістю передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2000 гривень за продаж 3 полімерних зіп- пакетів з речовиною рослинного походження, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. В подальшому ОСОБА_6 , на вимогу ОСОБА_7 , разом повернулись до місця мешкання останнього, а саме до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 всупереч вимогам статей 7, 8, 12, 13. 27, 36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та статті 1 Закону Україні «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, передав ОСОБА_6 , а тим самим збув З полімерних зіп-пакети. наповнених речовиною рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0.86 г. 0,68 г. та 0,79 г.Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. 07.07.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії на перешкоджання правосуддю, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні 10.07.2025 року слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Заслухавши слідчого та прокурора, вивчивши подане клопотання та матеріали до нього, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12025162260000209, слідчий суддя вважає наступне.
За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, з поміж іншого відносяться верховенство права та законність.
При цьому, останні передбачають, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави , а під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане, в тому числі, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Згідно ч. 1, 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані процесуальні норми, дозвіл на затримання особи з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливе лише щодо особи, яка у передбаченому Законом порядку набула статусу підозрюваного або обвинуваченого.
Статтею 42 КПК України регламентовано, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст.ст. 276, 278 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 135 КПК України визначено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а саме визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом регламентовано ст. 136 КПК України, відповідно до якої належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Відповідно до наданих матеріалів клопотання, вбачається, що в СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 №12025162260000209 від 07.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України.
За положеннями частини 1 статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За положеннями ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 викликався до СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області на 07.07.2024 року о 09:00 год., для забезпечення участі у слідчих діях по кримінальному провадженні №12025162260000209 від 07.04.2025 року.
Водночас, у корінці проставлено відмітку про отримання повістки , проте під час судового засідання слідчий та прокурор зазначили, що не мають даних хто саме повістку отримав.
Більш того, під час судового засідання слідчий пояснив, що підозра від 07.07.2025 року вручена заочно, при цьому вказав, що місце знаходження підозрюваного невідоме. Водночас, повідомив, що бабуся підозрюваного відмовилась отримувати підозру, однак даних цього слідчому судді не надано та взагалі не зрозуміло чи вручалась дана підозра.
Також у матеріалах справи містяться корінці направлення поштою вищевказаної підозри від 07.07.2025 року, проте доказів отримання підозри поштою у цей же день відсутні. Слідчий пояснив, що малоймовірно, що вони дійшли до адресата поштою. При цьому, слідчий суддя враховує, що останньому надсилалась підозра поштою лише за фактичним місцем проживання, хоча останній має інше зареєстроване місце проживання.
Також не надано будь-яких доказів направлення електронною поштою чи факсимільним зв'язком, або вручення під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка проживає з ОСОБА_7 , житлово-експлуатаційній організації за місцем його проживання або адміністрації за місцем роботи, як цього вимагають положення ст. 135 КПК України, тобто не є доведеним вжиття заходів для вручення їх у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, у розумінні ч. 1 ст. 42 КПК України.
Отже, взагалі не зрозуміло, яким чином слідчий викликав ОСОБА_7 та виносив підозру від 07.07.2025 року.
Водночас, фактично на наступний день 08.07.2025 року, без встановлення усіх обставин та місцезнаходження ОСОБА_7 , можливого його офіційного навчання, місця роботи, несення військової служби тощо, без отримання поштового повідомлення про вручення або неможливість вручення підозри, слідчим оголошено у розшук ОСОБА_7 , що не відповідає реальним вимогам КПК України про здійснення заходів місцезнаходження особи.
Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов'язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого та прокурора.
А тому, враховуючи вищевикладене, докази, якими обґрунтовується дане клопотання, слідчий суддя доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 107, 177, 178, 187-190, 277, 278, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1