Дата документу 10.07.2025 Справа № 332/1987/24
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №332/1987/24 Головуючий у 1-й інстанції: Ретинська Ю.І.
Провадження № 22-ц/807/1371/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
10 липня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Онищенка Е.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника адвоката Полулях Сергія Юрійовича на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого природного газу.
У квітні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого природного газу.
В обґрунтування позовних вимог АТ «Запоріжгаз» зазначило, що власниками житлового будинку АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі договору міни від 29 квітня 2021 року є ОСОБА_2 та ОСОБА_1
22 грудня 2021 року працівниками AT "Запоріжгаз" на об'єкті споживання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виявлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) (Розділ XI глава 2 п.1 п.п. 3) та пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (Розділ ХІ глава 2 п.3 п.п.1).
З урахуванням виявлених порушень представниками Оператора ГРМ складено акт про порушення N ZP 000617 від 22 грудня 2022 року. Акт у порядку визначеному Кодексом газорозподільних систем підписано працівниками AT "Запоріжгаз" та ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
22 грудня 2021 року лічильник було демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол N 001879 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем ОСОБА_1 .. За фактом підписання протоколу зауважень споживачем до протоколу не внесені.
05 січня 2022 року за результатами проведеної експертизи, комісією, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: наявне пошкодження корпусу лічильного механізму (між корпусом та суматором лічильника з лівої сторони) з внутрішнього боку гнізда для встановлення пломби про проходження державної повірки, внаслідок чого наявний доступ в роботу лічильного механізму. На внутрішній поверхні суматора наявні механічні пошкодження (подряпини), що свідчать про проникнення в лічильний механізм сторонніми предметами. На поверхні колеса шостої декади (нумерація з права на ліво) лічильного механізму наявні механічні пошкодження цифр (поздовжні подряпини сліди стопоріння обертального руху). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті). Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає зміні. Лічильник поміщено в пакет, опломбований пломбою №R32949616, повернений споживачу. Результати експертизи викладені в акті N 0002 експертизи лічильника газу від 05 січня 2022 року.
Після проведення експертизи проведено позачергову повірку лічильника. За результатами повірки лічильника визнано непридатним до подальшої експлуатації, що відображено в протоколі повірки ДП «Запоріжжястандартметрологія» від 14 грудня 2022 року №0456 та довідці ДП «Запоріжжястандартметрологія» про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №3-0384-22 від 14 грудня 2022 року.
З урахуванням факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про часткове задоволення Акту про порушення № ZP 000617 від 22 грудня 2022 року, а саме в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що відображено у протоколі №48 від 14 січня 2022 року, від підпису якого споживач ОСОБА_1 будучи присутнім на засіданні комісії відмовився від підпису, свої зауваження не написав.
Вартість не облікованого (донарахованого)об'єму (обсягу) природного газу склала 75 579, 68 грн.
АТ "Запорріжгаз" на адресу відповідачів рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу і його вартість та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об'єму природного газу у сумі 75579, 68 грн протягом 10 днів, однак на день подання позову заборгованість не погашена.
Зважаючи на вищевикладене позивач просить стягнути солідарно з відповідачів вартість донарахованого не облікованого об'єму природного газу у розмірі 75 579, 68 грн та судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вартість донарахованого (не облікованого) об'єму природного газу у сумі 75 579, 68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судовий збір в розмірі по 1 514, 00 грн з кожного.
Не погоджуючись із судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Полулях Сергій Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог АТ «Запоріжгаз» відмовити у повному обсязі, розподілити судові витрати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено здійснення в втручання ЗВТ саме відповідачами, оскільки житловий будинок був придбаний у квітні 2021 року, договір технічного обслуговування внутрішніх газових мереж з АТ «Запоріжгаз» укладено 30 червня 2021 року, того ж дня відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву позивачеві про зняття на планову повірку лічильника, яка проведена останнім так і не була, однак 22 грудня 2021 року під час перевірки було складено акт про порушення. Висновки акту експертизи не підтверджують наявність порушень з боку відповідачів, тому ОСОБА_1 вважає, що АТ «Запоріжгаз» не доведено факту втручання саме споживача ОСОБА_1 чи будь-кого із членів його сім'ї в роботу газового лічильника, яке призвело до заниження його показань, а тому нарахування позивачу пов'язаних з цим втручанням збитків відповідно до п.1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем є безпідставними.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів зауважує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу АТ «Запоріжгаз» отримало електронному вигляді в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 10 червня 2025 року, що підтверджується довідкою відповідального працівника Запорізького апеляційного суду (а.с.154).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 75 579, 69 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п. 1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає в повній мірі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачі, які є власниками в рівних частках житлового будинку АДРЕСА_1 , як споживачі природного газу, несуть відповідальність за збереження та цілісність лічильника газу. Наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами (актом експертизи N 0002, актом про порушення N ZP 000617 та висновком за результатами експертної повірки лічильника) підтверджується несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, внаслідок чого відповідачами здійснювалось використання природного газу з порушенням вимог законодавства, що є підставою для покладення на споживачів відповідальності за виявлені порушення. Відповідачами, в свою чергу, не було наведено належних і допустимих доказів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ "Запоріжгаз" при проведенні перевірки лічильника газу за адресою їх проживання, експертизи останнього з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об'єму та вартості природного газу.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що з солідарно з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм спожитого природного газу в розмірі 75 579, 69 грн.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що згідно Договором міни від 29 квітня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нечипуренком О.О. за реєстровим номером 1022, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 (колишній власник ОСОБА_3 ), а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19 вересня 2024 року №395567714. Дата державної реєстрації: 29 квітня 2021 року (а.с.8-11,64-65).
Відповідно до довідок Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстр рації фізичних осіб Запорізької міської ради від 05 квітня 2024 року за №11171_04-47, № 11173_04-47, за відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрична, буд. 142 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 29 червня 2021 року по теперішній час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 02 червня 2021 року по теперішній час (а.с.34-35).
ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у будинку АДРЕСА_1 , а отже є побутовими споживачами природного газу за вказаною адресою.
Вказаний будинок газифікований та забезпечений лічильником газу типу G4 Gallus 2000 (Schlumberger) зав. №U00705456, 2002 року випуску.
Зазначений лічильник встановлено та прийнято до експлуатації 17 серпня 2015 року, що підтверджується Актом № 00237 встановлення побутового лічильника газу після повірки, ремонту який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем ОСОБА_4 о/р НОМЕР_1 . У відповідності до зазначеного акту споживач взяв на себе відповідальність забезпечити експлуатацію лічильника відповідно до вимог заводу-виробника на даний тип лічильника і правилам безпеки систем газопостачання (а.с.12).
30 червня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Запоріжгаз» був укладений Договір №ZP-001780 про надання населенню послуг з газопостачання, відповідно до умов якого позивач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , номер особового рахунку НОМЕР_2 (а.с.66).
Відповідно до заяви від 30 червня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до АТ «Запоріжгаз» із проханням зняти на планову повірку лічильник газу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.67).
Відповідно до заяви від 20 грудня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до АТ «Запоріжгаз» із проханням зняти лічильник та пломбу повірки (а.с.68).
22 грудня 2021 року працівниками АТ «Запоріжгаз» на об'єкті споживання відповідачів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ (розділ ХI глава 2 п. 1 п.п. 3), пошкодження ЗВТ (лічильника) газу або роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (розділ ХI Глава 2 п. 3, п.п. 1), а саме пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота некомерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, про що складено акт про порушення № ZP 000617 від 22 грудня 2021 року, що підписаний працівниками АТ «Запоріжгаз» в присутності споживача ОСОБА_1 , будь-яких зауважень відповідача зазначений акт не містить (а.с. 13-14).
22 грудня 2021 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складений протокол № 001879 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем. За Фактом підписання протоколу зауважень споживачем ОСОБА_1 до протоколу не внесені (а.с. 15).
За результатами проведеної експертизи було складено Акт № 0002 від 05 січня 2022 року, яким було встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, наявне пошкодження корпусу лічильного механізму (між корпусом та суматором лічильника з лівої сторони) з внутрішнього боку гнізда для встановлення пломби про проходження державної повірки, внаслідок чого наявний доступ в роботу лічильного механізму. На внутрішній поверхні суматора наявні механічні пошкодження (подряпини), що свідчать про проникнення в лічильний механізм сторонніми предметами. На поверхні колеса шостої декади (нумерація з права на ліво) лічильного механізму наявні механічні пошкодження цифр (поздовжні подряпини сліди стопоріння обертального руху). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті). Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає зміні. Лічильник поміщено в пакет, опломбований пломбою №R32949616, повернений споживачу. Даний акт експертизи лічильника споживач ОСОБА_1 підписав без зауважень (а.с. 16-17).
Відповідно до протоколу повірки № 0002 від 05 січня 2022 року вбачається, що за результатам позачергової повірки похибка лічильника, за об'ємної витрати становить: Qmax=5.9: (-7,07 %), 0,2Qmax=1.1: (-19,48 %); Qmin: 0,041 (- 100.00 %) (а.с. 19).
Відповідно до довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 3-00021-22 від 05 січня 2022 року вбачається, що ЗВТ- лічильник газу типу G4 Gallus 2000 (Schlumberger) зав. №U00705456, 2002 року випуску, за результатами повірки не відповідає вимогам п. 11.1 та п. 11.4 ДСТУ 9035:2020 є непридатним: п. 11.1 Зовнішній вигляд лічильника не відповідає вимогам ЕД; п. 11.4 Відносна похибка лічильника перевищує максимально допустиму похибку (а.с. 20).
Комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про часткове задоволення акту про порушення № ZP 000617 від 22 грудня 2021 року в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що відображено у протоколі № 48 від 14 січня 2022 року, від підпису якого споживач ОСОБА_1 відмовився, зауважень не написав (а.с.22-23).
У подальшому, АТ «Запоріжгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості за період з 22 червня 2021 року по 01 грудня 2021 року на суму 75 579, 68 грн (а.с.24).
АТ "Запорріжгаз" на адресу відповідачів рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу і його вартість та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об'єму природного газу у сумі 75579, 68 грн протягом 10 днів, однак на день подання позову заборгованість не погашена (а.с.28-32).
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано статтею 714 Цивільного кодексу України, Кодексом ГРС, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», а також договором про приєднання споживача до газорозподільної системи.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про ринок природного газу", вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.
Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодекс ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), зокрема лічильника газу.
Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу зведених до стандартних умов, визначених законодавством (п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).
Пошкодження ЗВТ/ лічильника газу згідно п. 4 глави розділу 1 Кодексу ГРС це механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з'єднання.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу", з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.
За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
У разі виявлення оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. (пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС).
Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.
Пунктом 3.1.3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 619 (далі - Положення), встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об'ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.
Згідно з пунктом 3.2.2 Положення у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.
Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).
Згідно з пунктом 3.3.1 Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації.
У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення).
Пунктом 2.1 Положення визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.
Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС у разі, якщо між оператором ГРС і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АТ «Запоріжгаз», суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» довело належними і допустимими доказами факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ наявне пошкодження корпусу лічильного механізму (між корпусом та суматором лічильника з лівої сторони) з внутрішнього боку гнізда для встановлення пломби про проходження державної повірки, внаслідок чого наявний доступ в роботу лічильного механізму. На внутрішній поверхні суматора наявні механічні пошкодження (подряпини), що свідчать про проникнення в лічильний механізм сторонніми предметами. На поверхні колеса шостої декади (нумерація з права на ліво) лічильного механізму наявні механічні пошкодження цифр (поздовжні подряпини сліди стопоріння обертального руху). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті). Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає зміні. Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до стягнення вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 75 579, 69 грн, розмір якої не спростовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ " Оператор газорозподільної системи « Запоріжгаз» при проведенні перевірки лічильника газу за адресою проживання споживачів, його експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об'єму природного газу.
Отже, правильним є висновок суду, що дії АТ " Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу у зв'язку з виявленим порушенням (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ) є такими, що відповідають нормам пункту 1 глави 2 та пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Доводи апеляційної скарги про те, що судове рішення ухвалене на підставі неналежного та недопустимого доказу, є необґрунтованими, оскільки фактично зводяться до незгоди заявника з актом експертизи ЗВТ від 05 січня 2022 року № 0002 та оцінкою зазначеного доказу, наданою судом першої інстанції, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростували.
Аргументи апеляційної скарги щодо недоведенності викривлення даних обліку природного газу є неспроможними позаяк протокол повірки ДП «Запоріжжя стандартметрологія» від 05 січня 2022 року № 0002 та довідка ДП Запоріжжя стандартметрологія» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 3-0002-22 від 05 січня 2022 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують викривлення даних обліку природного газу внаслідок несанкціонованого втручання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 210/7480/21.
Аргументи апеляційної скарги на той факт, що відповідачам не відомо, ким було здійснено втручання в роботу ЗВТ, оскільки житловий будинок був придбаний у квітні 2021, а також те, що відповідачем ОСОБА_1 30 червня 2021 року було подано заяву про зняття на планову повірку лічильника, а отже вина відповідачів у несанкціонованому втручанні в роботу ЗВТ не доведена, є безпідставними, виходячи з наступного.
Положеннями частини 4 статті 119 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує. Це правило орієнтує власників на те, що кожен з них не лише має суб'єктивні права, але й несе відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.
П 10. Глави 3 Розділу VI ГРМ визначено, що у разі звільнення займаного об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.
Оператор ГРМ зобов'язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об'єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом).
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об'єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору.
Крім того, відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, споживач зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті.
Разом з тим, договір технічного обслуговування газових мереж N ZP-001780 між ОСОБА_1 та АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" було укладено 30 червня 2021 року, тоді як договір міни, за умовами якого у власність відповідачів перейшов будинок АДРЕСА_1 , було укладено 29 квітня 2021 року.
Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що саме споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу (близький за змістом висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 02 липня 2019 року у справі N 904/2741/18, від 18 травня 2021 року у справі N 902/417/20, від 11 серпня 2021 року у справі N 927/89/18).
Тож, зважаючи на зазначені правові приписи законодавства України Відповідачі несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним дій, в даному випадку - не повідомлення Оператора ГРМ про зміну власника об'єкта споживання за адресою: АДРЕСА_1 ; та не вчасне переукладення договору розподілу природного газу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем ОСОБА_1 дійсно було подано 30 червня 2021 року заяву, адресовану комерційному директору АТ "Запоріжгаз", але з цієї заяви випливає, що останній просив провести планову повірку лічильника газу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Електрична, 142 (а. с. 67).
Відповідно до акту N 022237 остання повірка лічильника газу Gallus 2000 G4 U00705456 була здійснена 14 серпня 2015 року. В акті також зазначено, що абонент попереджений, що відповідальність за збереження і цілісність встановлених у споживача лічильнику газу та пломб на ньому несе споживач (а.с.12).
Чинне законодавство не містить норм, які б звільняли від відповідальності споживача за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ у разі подачі споживачем заяви про проведення планової повірки лічильника газу. Адже законодавством встановлена періодичність проведення такої повірки, цей інтервал зазначається у паспорті приладу. Натомість, термін проведення планової повірки за заявою споживача, законодавством не встановлений.
Відповідачами не було доведено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ було здійснено іншим власником, крім того, інших належних та допустимих доказів, які б спростовували Акт N 0002 експертизи лічильника газу від 05 січня 2022 року або акт-розрахунок не облікованого об'єму природного газу і його вартості, або доказів, які б свідчили про суттєві порушення під час здійснення перевірки газового лічильника та які б могли вплинути на її результати, як суду першої, так і суду апеляційної інстанції надано не було.
Аргументи апеляційної скарги щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги щодо факту прострочення періодичної повірки ЗВТ з вини оператора ГРМ не звільняє споживача від відповідальності у разі встановлення факту несанкціонованого втручання споживача в роботу комерційного ВОГ чи ЗВТ, оскільки факт прострочення повірки не має обов'язковим наслідком порушення обліку природного газу (частковий облік), проте як для несанкціонованого втручання такий юридичний наслідок як некоректний облік природного газу засобами ЗВТ є обов'язковим.
Оскаржуване рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 року відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Тож, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо суті спору не спростовують правильність висновків суду першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні.
Оскільки правильність висновків суду першої інстанції у цій справі не спростовано доводами апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, то апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 , адвоката Полулях С.Ю. підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Полулях Сергія Юрійовича - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 10 липня 2025 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Онищенко Е.А.