Справа № 299/2051/24
Іменем України
10 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів : Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2024 року у складі судді Трагнюка В.Р., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,-
встановив:
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 18.11.2014 року до 05.04.2016 року позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Виноградівського районного суду від 15.08.2016 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій у розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду з 02 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги, окрім визначеного судом розміру аліментів не надає, хоча має на це змогу, оскільки йому на праві приватної належить приміщення кафе-бару "Теплиця" та одинадцять фінських домиків, розташованих по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01.05.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2362, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Стойкою С.М.
Разом з тим позивач зазначила, що на даний час донька ОСОБА_4 навчається у 3-А класі Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, зарахована до групи продовженого дня, харчується за батьківські кошти, що підтверджується довідкою за №572 виданою директором школи 22.01.2024 року. Щомісячне харчування на групі продовженого дня становить в середньому 400 (чотириста) гривень, що підтверджується квитанціями про оплату коштів. Крім того, ОСОБА_3 навчається у Виноградівській мистецькій школи ім. Бели Бартока по класу фортепіано з вересня 2023 року із щомісячною оплатою 300 (триста) гривень, що зазначено у довідці за №2 від 02.01.2024 року, виданій директором Виноградівської мистецької школи ім. Б. Бартока.
Станом на сьогодні матеріальне становище позивача істотно погіршилося, оскільки розмір аліментів, що стягується з відповідача є недостатнім для забезпечення дитини всім необхідним. Слід враховувати, що дитина подорослішала та потребує більшого матеріального забезпечення, у зв'язку з війною в Україні істотно зріс рівень споживчих цін та відповідно до нього з урахуванням вікових особливостей дитини зросли витрати на її утримання, що вплинуло на матеріальний стан позивача у сторону погіршення. Відповідач повинен виконувати свою частину обов'язків відносно дитини щодо її матеріального утримання.
За вказаних обставин позивач просила збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача 4000 гривень на утримання дитини, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2024 року заявлений позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків фактичних обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову про збільшення аліментів, оскільки позивачем не доведено покращення матеріального становища відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи встановлено, що 18.11.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції у Закарпатській області зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.04.2016 року.
Від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.04.2016 року шлюб між сторонами розірвано.
Дитина сторін проживає з позивачкою та знаходяться на її утриманні.
Згідно довідки за №572 виданою директором школи 22.01.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Виноградівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, зарахована до групи продовженого дня, харчується за батьківські кошти.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2016 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій у розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду з 02 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
24 червня 2023 року відповідач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтво про укладення шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача народилася донька від другого шлюбу ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Тобто, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, що визначають обов'язок батьків утримувати своїх дітей стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень. Такий же прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Згідно з абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Згідно з ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров'я, матеріальне становище дитини, стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч.1 СК України).
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.
З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Зважаючи на вказані вище норми закону і встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини.
Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Задовольняючи заявлений позов та збільшуючи розмір стягуваних з апелянта аліментів до 4000 грн. щомісячно, суд першої інстанції правильно встановив і врахував, що з моменту присудження аліментів (2016 рік) дитина сторін підросла і витрати на її утримання значно зросли, матеріальне становище одержувача аліментів матері дитини, з якою проживає дитина погіршилося, а також врахував і необхідність за загальним правилом дотримання рівності батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини, а тому наявні підстави для збільшення розміру аліментів.
Доводи апелянта про те, що судом не враховано, що на його отриманні перебуває ще одна дитина та непрацездатна дружина не береться до уваги, оскільки апелянтом не доведено, що він здійснює витрати на дружину та іншу дитину, якщо таке реально мало місце, також не доведено відсутність у дружини інших засобів для забезпечення, зокрема, соціальних виплат, інших грошових коштів, доходів, майна тощо.
При цьому, самі по собі посилання на укладення апелянта нового шлюбу та народження дитини не звільняють його від обов'язку надавати утримання дитини від першого шлюбу, і не є безумовною підставою для відмови позивачці у збільшенні розміру аліментів, які стягуються з батька на утримання дитини від першого шлюбу.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що батьки не мають компенсувати зменшення виплат на дитину за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, адже кожна дитина має безумовне право на належне матеріальне забезпечення.
Апелянт є молодою працездатною особою і зобов'язаний виконувати обов'язок по утриманню дитини нарівні з позивачкою.
Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу.
Відповідно дост.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Тетяна Емілівна, залишити без задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 10 липня 2025 року.
Головуючий :
Судді: