Справа № 302/1292/24
Іменем України
10 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2024 року у складі судді Пухальського С. В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.06.2022 ОСОБА_2 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до вказаного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 23.08.2024 має заборгованість - 55830,14 грн., яка складається з наступного: 45511,61 грн. - заборгованість за кредитом; 10318,53 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Враховуючи вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.06.2022 у розмірі 55830,14 грн.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2024 року позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «А-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080), місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, заборгованість станом на 23.08.2024 за Кредитним договором № б/н від 03.06.2022, в розмірі 31 259,47 грн (тридцять одна тисяча двісті п?ятдесят дев?ять гривень 47 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1695,38 грн (одна тисяча шістсот дев?яносто п'ять гривень 38 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент Банк» просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції помилково здійснено посилання на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів, оскільки у вказаній справі розглядався випадок, коли Тарифи Банку не було підписано боржником. В даному ж випадку в Анкеті-заяві, яка є частиною заяви про приєднання до Умов і Правил, в пункті 2 зазначено погоджену між сторонами відсоткову ставку. Заяву підписано боржником за допомогою електронного підпису. Вказує, що свою згоду на використання електронного підпису відповідач надала у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказує, що відповідно до ч.15 ст. Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дружинам військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, не нараховуються проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, в іншій частині рішення суду не переглядається.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2022 ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», відповідно до якої відповідач просила встановити кредитний ліміт по рахунку на суму, зазначену у мобільному додатку (а.с.8).
У заяві зазначено, що ОСОБА_2 погоджується з тим, що дана Анкета-заява разом з паспортом споживчого кредиту та Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становлять договір про надання банківських послуг.
У пункті 2 вказаної Анкети-заяви сторони погодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць з першого дня користування кредитом.
Крім того, ОСОБА_2 відповідно до підписаної Анкети-заяви засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також вона визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.
Згідно запевнення Клієнта до Договору надання банківських послуг, підписаного ОСОБА_2 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком, слідує, що відповідач підтвердила отримання примірника Договору; своє ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкрите обслуговування її рахунків, отримання споживчого кредиту здійснюється відповідно до Тарифів, які розміщуються на веб сайт Банку у розділі: Картки та інші послуги; факт укладення Договору; зобов'язання виконувати умови Договору (а.с.9-9 зворот).
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису, слідує, що строк кредитування становить 240 місяців, пільгова процентна ставка - 0,000001%, пільговий період - до 62 днів, базова процентна ставка - 40,8% (а.с.10-11).
Відповідно до довідки за картками ОСОБА_2 видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до вересня місяця 2028 року, № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.14).
Як вбачається з довідки за лімітами, відповідачу встановлено 07.04.2023 кредитний ліміт у розмірі 30000 грн, а станом на 22.09.2023 він був встановлений до 47030 грн. (а.с.15).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з Положенням про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2017 № 78 використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (пункт 14).
Відповідно до пункту 29 Положення фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, має право використовувати простий ЕП у разі дотримання таких вимог: 1) електронна взаємодія фізичної особи здійснюється виключно з банком і з використанням технології, визначеної банком; 2) використання простого ЕП здійснюється на підставі договору відповідно до вимог пункту 14 розділу II цього Положення.
Враховуючи положення частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом. В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження позовних вимог Акціонерне товариство «Акцент-Банк», крім Анкети-заяви, надало суду першої інстанції і Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені аналогічні умови щодо процентної ставки за користування кредитом, де також міститься електронний підпис споживача ОСОБА_2 (а.с.10-11).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.06.2022, доданого до позовної заяви, станом на 23.08.2024, відповідачу нараховано: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 45511,61 грн., з яких залишок заборгованості за тілом кредиту - 42842,95 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 2668,66 грн., а також визначено загальний залишок заборгованості за процентами - 10318,53 грн., з яких залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 2587,45 грн., залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 7731,08 грн., всього разом 55830,14 грн. (а.с.7 - 7 зворот).
З даного розрахунку вбачається, шо процентна ставка (поточна), за якою нараховувалась заборгованість на кредит, складає 40,8%, що узгоджується з умовами Анкети-заяви (3,4% х 12 міс. = 40,8% на рік).
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. В той же час колегія зазначає, що інформація, зазначена у доданому Банком Паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність до 07.06.2022 (а.с.11).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, оскільки не врахував те, що сторонами було погоджено, зокрема, процентну ставку, її розмір і порядок нарахування, та ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Підписавши Анкету-заяву, яка встановлює процентну ставку за користування кредитними коштами (3,4% на місяць, що становить 40,8% на рік) ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов'язання. Тому суду слід було визначити й стягнути таку заборгованість відповідно до положень закону та умов підписаної відповідачем Анкети-заяви.
Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до ч.15 ст. Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дружинам військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, не нараховуються проценти за користування кредитом, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час укладення договору) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Згідно ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час звернення з позовом) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
На підтвердження наявності пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», відповідач надав суду Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00048074031 від 20.11.2024, згідно якого слідує, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, 03 лютого 2024 року, про що складено актовий запис №90 (а.с.82-83). Окрім того, надано довідку №14606 від 11.12.2024, видану військовою частиною НОМЕР_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за контрактом в військовій частині НОМЕР_4 з 19.05.2020 по теперішній час (а.с.84).
Надані відповідачем документи не підтверджують наявність у її чоловіка статусу військовослужбовця, призваного (мобілізованого) на військову службу (оскільки він проходить таку за контрактом), чи статусу учасника бойових дій, а тому не надають їй пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ч. 1 п. 3,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції слід змінити, визначивши до стягнення як заборгованість за тілом кредиту, так і процентами за його користування.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 3028 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн., всього 7570 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2024 року змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором від 03.06.2022 у розмірі 55830,14 грн., яка складається з наступного: 45511,61 грн. - заборгованість за кредитом; 10318,53 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11, код ЄДРПОУ 14360080) 7570 грн. у відшкодування сплаченого судового збору, з яких: 3028 грн. у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та 4542 грн. у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 10 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді: