Справа № 308/18424/23
Закарпатський апеляційний суд
10.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/140/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Петрика В. В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023.
Цією постановою з урахування постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024 про виправлення описки:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього в порядку ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. в дохід держави.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 095657 від 06.09.2023 та постанови судді від 04.12.2023 вбачається що 06.09.2023 о 19 год 23 хв в м. Ужгороді на вул. Тельмана, 2 А, ОСОБА_2 керував автомобілем «Вольксваген Кадді» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, (надмірна жвавість), поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився о 19 год 56 хв з фіксацією на відео, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 095658 від 06.09.2023 та постанови судді від 04.12.2023 вбачається, що 06.09.2023 о 19 год 23 хв в м. Ужгороді на вул. Тельмана, 2 А, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Volkswagen» н.р.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування даним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про Дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Петрик В. В. просить постанову судді від 04.12.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог вказує про незаконність постанови суду першої інстанції. Зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 був зупинений безпідставно, оскільки жодних порушень правил дорожнього руху ОСОБА_2 не допускав, однак працівники поліції проявили відносно ОСОБА_2 упереджене ставлення. У справі не доведено належними доказами факту порушення водієм таких положень Правил
-2-
дорожнього руху України, які відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . З відеозапису чітко вбачається, що у водія відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, реакцію на світло зіниць очей працівники поліції не перевіряли. Крім того, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015, який зареєстрований в МЮУ 11.11.2015 згідно з наказом № 1413/27858, не надає право працівникам поліції примушувати особу вчиняти будь-які дії (витягувати руки, запрокидувати голову назад із заплющеними очима, оскільки ознаки сп'яніння поліцейськими мають виявлятися під час спілкування з водієм, виходячи з його поведінки. В даному випадку вимоги поліцейських про вчинення ОСОБА_2 вищеописаних дій свідчать про принизливе та упереджене ставлення до останнього та не узгоджуються з жодною з ознак, описаних в Інструкції. ОСОБА_2 погоджувався на огляд на стан сп'яніння, в тому числі наголошував на його проведенні на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння не складалось і працівниками поліції під час складання протоколу ОСОБА_2 не роз'яснювались його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_2 не відсторонявся від керування транспортним засобом та не отримував примірник протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП не містять доказів його повторного притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП. Захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді від 04.12.2023, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_2 , а про наявність і зміст прийнятого судом рішення стороні захисту стало відомо лише 06.02.2024 під час ознайомлення з матеріалами справи.
Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Петрик В. В. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, про що свідчать відповідні довідки про доставку. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов'язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та захисника-адвоката Петрика В. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався, а саме 13.03.2024, 23.05.2024, 24.09.2024, 25.11.2024, 19.03.2025.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що клопотання захисника-адвоката Петрика В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
-3-
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена без участі ОСОБА_2 , при цьому будь-яких відомостей про отримання ним копії оскаржуваної постанови в матеріалах справи не міститься.
Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили захиснику-адвокату Петрику В. В. своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду від 04.12.2023, а тому з метою недопущення порушення права ОСОБА_2 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, визнаються поважними, у зв'язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а строк поновленню.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким у постанові дана правильна оцінка.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 095658 від 06.09.2023 та постанови судді від 04.12.2023 вбачається, що 06.09.2023 о 19 год 23 хв в м. Ужгороді на вул. Тельмана, 2 А, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Volkswagen» н.р.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування даним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про Дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В матеріалах справи міститься інформація, за якою ОСОБА_2 02.09.2023 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7655140, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Вищенаведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 15 «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії….
-4-
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
На переконання апеляційного суду, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, доведена наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 095658 від 06.09.2023, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст. 254-256 КУпАП, а також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7655140 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, розпискою про залишення транспортного засобу за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 2 А.
Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційним судом оцінюються критично і такі відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги щодо необхідності закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, є необгрунтованими і такі відхиляються, оскільки підстав для визнання вказаних тверджень слушними, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, винуватість ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених доказів, які є логічними, послідовними, належними та достатніми і узгоджуються між собою.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-5-
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 06.09.2023 о 19 год 23 хв в м. Ужгороді, на вул. Тельмана, 2 А, ОСОБА_2 керував автомобілем «Вольксваген Кадді» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, (надмірна жвавість), поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився о 19 год 56 хв з фіксацією на відео, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_2 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 095657 від 06.09.2023, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7681371 від 06.09.2023; розпискою про залишення на зберігання т/з за адресою м. Ужгород, вул. Тельмана, 2 А, додатками у вигляді СD-диска з відеоматеріалами правопорушення.
Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
При розгляді справи, апеляційний суд враховує, що згідно п. 1.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак наркотичного сп'яніння, окрім інших, віднесено: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, (надмірна жвавість), поведінка яка не відповідає обстановці, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_2 .
Всупереч доводів апеляційної скарги, в інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також всупереч доводів апеляційної скарги, під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Закарпатській області Кирлик І. М. був упередженим при складанні протоколу щодо ОСОБА_2 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735.
-6-
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження.
Крім того, апеляційний суд оглянув відеозапис із нагрудних камер працівників поліції, з якого чітко вбачається факт відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд відхиляє з таких підстав.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння у свою чергу закріплений у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, з послідуючими змінами і являє собою процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення зазначеного стану і безпосередньо проведення такого огляду.
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків; 2) у відповідному закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. При цьому необхідно зазначити, що норми чинного законодавства щодо процедури направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і проведення такого огляду не передбачають обов'язковості дотримання якоїсь черговості у його проходженні і мають лише визначені обмеження, пов'язані виключно зі специфікою стану певного сп'яніння.
Таким чином ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння виключно у закладі охорони здоров'я, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, незалежно від причин, які стали підставою
-7-
для зупинки транспортного засобу, водій у всякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, так як будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і 25624/02), у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
При цьому, слід зазначити, що проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, а не його правом, а відмова від проходження такого незалежно від підстав - становить склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, у випадку, коли особа відмовилась пройти такий огляд на вимогу поліцейського вона мала право самостійно пройти такий огляд, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення ознак сп'яніння, що є підставою для його проведення.
Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та їх наслідків ОСОБА_2 чи його захисником.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Петрика В. В. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що висновки суду зроблено формально, однобічно - не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
На переконання апеляційного суду є безпідставним також і посилання захисника-адвоката Петрика В. В. на відсутність в матеріалах справи направлення ОСОБА_2 для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду. Згідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, на підставі оформленого співробітниками поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, проводить огляд водія у закладі охорони здоров'я.
Оскільки ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, відсутність такого направлення в матеріалах справи, не свідчить про недотримання співробітниками поліції вимог вказаної Інструкції.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_2 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративних правопорушень; що остаточне адміністративне стягнення накладено на нього відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
-8-
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Петрика В. В. задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що захисником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката Петрика В. В. задовольнити, поновити захиснику строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Петрика В. В. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2023 щодо ОСОБА_3 ,- без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя