10.07.2025 Справа №607/14321/25 Провадження №2-н/607/1801/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину, -
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кавійчик В.П., звернулася в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 165 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно із відповіддю № 1560929 від 10.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Пунктами 4, 12 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі за текстом Закон) передбачено, що декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст. 4 Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Так, в заяві про видачу судового наказу зазначено, що заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Окрім того, до заяви про видачу судового наказу долучено Витяг з реєстру Ходорівської територіальної громади № 2025/00407829 від 27.03.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Докази того, що заявниця офіційно зареєструвала своє місце проживання чи перебування в місті Тернополі, суду не надані, а фактичне місце проживання, яке підтверджується довідкою ОСББ «Будного, 22 Б» № 29 від 10.06.2025, у розумінні положень Цивільного процесуального кодексу України не має правового значення для визначення територіальної підсудності розгляду справи, оскільки статтею 27, 28 ЦПК України передбачено право звернення до суду саме за зареєстрованим місцем проживання або перебування.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 607/3903/18.
Враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання заявниці є с. Піддністряни Стрийського району Львівської області, а боржника - с. Жирова Стрийського району Львівської області, вказані населені пункти відповідно до Розпорядженням КМУ від 12 червня 2020 року № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» належали до Жидачівського району, таким чином, заява про видачу судового наказу підсудна Жидачівському районному суду Львівської області.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України - суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
За таких обставин, враховуючи те, що за загальними правилами підсудності заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину не підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, а від так подана з порушенням правил підсудності, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись п. 9 ч.1 ст.165, 166, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу у зв'язку з порушенням правил підсудності не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В. М. Позняк