Справа №454/2518/24
"10" липня 2025 р. місто Сокаль
Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №12024141410000179 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Лучиці Шептицького району Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої, розлученого, непрацюючого, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 Кримінального кодексу України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
25.04.2024р. близько 13.00год. за місцем проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , якого раніше було притягнуто до адміністративної відповідальності постановами Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2023р., 23.08.2023р., 30.08.2023р., 13.02.2024р. за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинив словесний конфлікт зі своєю сестрою ОСОБА_5 , під час якої висловлювався до неї нецензурними словами, штовхнув її, тягнув за одяг, погрожував фізичною розправою, чим завдав їй психологічні страждання, які проявилися в переживанні, порушення звичного способу її життєдіяльності та соціального функціонування, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Позиція обвинуваченого
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю, погодився з усіма фактичними обставинами справи та показав, що дійсно неодноразово вчиняв домашнє насильство щодо своєї сестри ОСОБА_5 .
Оцінка суду
Вислухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст.126-1 КК України, оскільки він умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо особи, з якою він перебуває в сімейних відносинах (сестри), що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.
Призначення покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України не встановлені.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкція ст.126-1 КК України передбачає альтернативну міру покарання.
Також, суд відповідно до статті 65 КК враховує:
ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно із статтею 12 КК України є нетяжким злочином;
наслідки та обставини вчинених злочинів (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);
особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, відсутність на утриманні непрацездатних осіб, відсутність постійного місця роботи;
наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким;
обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання;
те, що він раніше не судимий.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, із застосуванням ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань суд не знаходить.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати на залучення експерта слід стягнути із засудженого в дохід держави.
Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
За таких підстав, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим за ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Перебіг іспитового строку засудженому ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Покласти на ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України, обов'язок проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на органи пробації за місцем його проживання.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий:ОСОБА_1