справа № 732/930/25
провадження № 1-кп/732/99/25
10.07.2025 місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2025 за №12025275560000045, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тупичів Городянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, фізична особа-підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
09.06.2025 близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , з мотивів особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої та бажаючи їх настання, умисно наніс своїй колишній дружині ОСОБА_4 , два удари правої руки в ліву частину обличчя та область перенісся, в результаті заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді гематоми в скроневій ділянці голови зліва, підшкірних гематом в лобовій та виличній ділянках голови зліва, параорбітальної гематоми зліва, параорбітальної гематоми справа, які згідно висновку експерта № 328 від 12.06.2025 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного насильства, що вчиняються в сім'ї, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Вказаними умисними діями ОСОБА_3 у відповідності до ст. 1, З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі фізичного насильства відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_4 .
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025275560000045 від 09.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрюваний ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , подав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз'яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від нього отримана відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року за клопотанням прокурора відповідно до статей 381, 382 КПК України обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.
Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення - проступку, встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом судом обвинувального акту в спрощеному порядку.
Письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена 20.06.2025 в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а. с. 12).
Потерпіла ОСОБА_4 у заяві від 20.06.2025 погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення обвинуваченим кримінального проступку та надала згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності (а. с. 13).
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному завданні потерпілій легких тілесних ушкоджень, за обставин, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого - його вік, сімейний стан, стан здоров'я; те, що обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, однак двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; у характеристиці сільського голови Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_6 вказано, що ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір'ю, розлучений, зареєстрований як ФОП, характеризується позитивно, скарг на поведінку останнього від жителів села та сусідів до сільської ради не надходило; наявність обставини, яка пом'якшує та обставин, які обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, потерпіла претензій не має.
Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися, і підстав для їх обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1