02.07.2025 Справа №607/9196/25 Провадження №2/607/3143/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Романів К. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням суду у справі №607/6369/24 від 25.04.2024. Від шлюбу в них є неповнолітня дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розлучення проживає разом з нею. Вона подала позов про стягнення аліментів. Їх спільна дитина уже 5 рік навчається в Тернопільській художній школі імені М.Бойчука. Навчання є платним. До березня 2024 року оплату за її навчання здійснювали з сімейного бюджету. Після розлучення ОСОБА_2 , участі в утриманні дитини не бере. З вересня 2024 по травень 2025 року (навчальний рік) вона самостійно сплатила за навчання доньки 3240,00 гривень (360,00грн * 9 місяців), що підтверджується укладеним договором про надання освітньої послуги між нею та навчальним закладом, а також квитанціями щодо сплати за навчання за кожен місяць. Навчання в художній школі відповідає здібностям дитини та сприяє її гармонійному розвитку. Витрати є обґрунтованими та необхідними.
У зв'язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на оплату навчання спільної дитини ОСОБА_3 в Тернопільській художній школі в розмірі 1620,00 грн.
У судовому засіданні позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зміст позовних вимог підтримав, з підстав та обґрунтувань, викладених у позові та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву відповідач не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
Суд, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду постановлено заочний розгляд справи.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 27 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №1905, який розірвано 25 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.
В шлюбі у сторін спору народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 20.04.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Відповідно до договору про надання освітньої послуги від 02.09.2024, укладеного між ОСОБА_1 та Тернопільською художньою школоюімені М. Бойчука, надається освітня послуга ОСОБА_3 , вартість її становить за 2024 рік в сумі 3 240,00 грн.
ОСОБА_1 оплатила вартість навчання в сумі 3 240 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача додаткові витрати на оплату навчання спільної дитини, оскільки це відповідає здібностям дитини та сприяє її гармонійному розвитку.
Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10, аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Наявність таких обставин має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 колегія суддів погодилася з рішеннями судів попередніх інстанцій про те, щоб стягнути додаткові витрати на навчання у приватному навчальному закладі дитини, та вказала, що обрання навчального закладу здійснювалося обома батьками. Доповідачка у зазначеній справі звернула увагу, що в цьому випадку йдеться не лише про усну згоду відповідача на навчання дитини в приватному закладі, а й підписання ним із закладом певних документів.
Верховний Суд зауважив, що не всі бажання того з батьків, із ким проживає дитина, можна вважати додатковими витратами на дитину, та резюмував, що у відповідній категорії справ: потрібно зосередитися на доказуванні існування особливих обставин, тут не може бути шаблонів, необхідно детально доводити особливості дитини (зокрема, можливо надавати висновки психолога, інших спеціалістів щодо схильності дитини до спорту, малювання, музики тощо); можна просити стягнення додаткових витрат на дитину (як уже понесених, так і наперед, якщо вони прогнозовані та доведені); такими стягненнями можуть бути одноразові суми або щомісячні платежі на конкретний період; необхідно враховувати думку дитини: чи бажає вона сама розвиватись у певній сфері, чи це більше бажання одного з батьків (тут також може бути корисним висновок психолога про інтереси дитини).
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи, що дитина навчалася в Тернопільській художній школі імені М. Бойчука за час коли сторони перебували у шлюбі, що свідчить, що обрання навчального закладу здійснювалося обома батьками та оплата навчання відбувалося за час перебування їх у шлюбі, тому суд дійшов висновку, що додаткові витрати на дитину викликані розвитком здібностей дитини з образотворчого мистецтва, що відбувається за бажанням дитини розвиватись у певній сфері.
Відповідач вказаних обставин не спростував, та не подав доказів, що вказані витрати покриваються аліменти, які отримує позивач на дитину.
Тому враховуючи, що оплату за навчання за 2024 рік в Тернопільській художній школі імені М. Бойчука було здійснено позивачем в розмірі 3240 грн, суд вважає слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1620,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1620,00 грн (тисячу шістсот двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено та підписано 08 липня 2025 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко