Житомирський апеляційний суд
Справа №278/4269/24 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Номер провадження №33/4805/445/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
09 липня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 07 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 07 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 24.07.2024 року о 00 год 30 хв на 144 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» поблизу с Сонячне Житомирського району та області ОСОБА_1 керував автомобілем марки "INTERCARGO TRUCK", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та найближчому медичному закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Таранов С.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях його підзахисного, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Вказав, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп'яніння, а судове рішення ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах.
Належним чином повідомлені про час та місце судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Таранов С.І. до суду апеляційної інстанції не з'явились. Захисник Таранов С.І. надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Доводи апеляційної скарги підтримує повністю. Тому, зважаючи на його волевиявлення, враховуючи положення ч.6 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Таранова С.І.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103663 від 24.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2024 року о 00 год 30 хв на 144 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» поблизу с Сонячне Житомирського району та області керував автомобілем марки "INTERCARGO TRUCK", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та найближчому медичному закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.1-3).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладі охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вище вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2667345 від 24.07.2024 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.7); рапортом працівника поліції командира взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області Вигівського Я., відповідно до якого 24.07.2024 о 00 год 39 хв отримали виклик на службовий планшет про адміністративне правопорушення. Прибувши на місце до них звернувся заявник та повідомив, що водій транспортного засобу “INTERCARGO TRUCK» на трасі «Київ-Чоп» створив аварійну ситуацію (а.с.8); відеозаписами фіксації обставин події з портативного відеореєстратора працівників поліції, відеореєстратора службового автомобіля (а.с. 9) .
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги не були спростовані обґрунтовані та об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, пройти відповідний огляд за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Проте, останній виконати законну вимогу працівника поліції відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Водію роз'яснені його права та обов'язки, суть вчиненого ним правопорушення. Від підпису в протоколі, надання пояснень останній відмовився.
Відеозаписом з автомобільного відеореєстратора та портативного відеореєстратора з нагрудної камери працівника поліції підтверджено, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Твердження захисника щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким обставинам суд надав правильну і неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Сукупність наявних у справі доказів беззаперечно підтверджує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, та не викликає сумнівів у доведеності даного факту. Суд першої інстанції надав правильну оцінку поясненням свідка, які, згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, є джерелом доказів. Попередження свідка про кримінальну відповідальність нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки обставини, викладені у рапорті працівника поліції, підтверджується та узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Допущена судом першої інстанції очевидна описка у даті вчинення правопорушення може бути виправлена шляхом постановлення відповідного судового рішення і не є підставою для скасування постанови.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається захисник, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи за встановлених у ній обставин.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 07 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич