04.07.2025 Справа № 756/11693/24
Справа № 756/11693/24
Провадження № 2-др/756/106/25
04 липня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача - адвоката Вєдєрнікової Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24.06.2025 до Оболонського районного суду м. Києва надійшла вказана заява представника відповідача - адвоката Вєдєрнікової О.С., в якій остання просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №756/11693/24, яким стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв'язку з розглядом справи №756/11693/24 в Оболонському районі міста Києва, у розмірі 15 000,00 грн.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що ухвалою суду від 19.06.2025 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
З метою забезпечення представництва інтересів відповідача в суді у вказаній справі та надання інших видів правової допомоги, 28.11.2024 між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Вєдєрніковою О.С. укладено Договір про надання правничої допомоги № 28/11/24, згідно з яким відповідачу було надано послуги на загальну суму 15 000,00 грн., що підтверджується актом про приймання-передачу правничої допомоги № 1/ФО від 20.06.2025.
Таким чином, розмір судових витрат, що поніс відповідач у зв'язку з розглядом даної справи, складає 15 000,00 грн., які представник відповідача просить стягнути з позивача.
Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу за її відсутності та відсутності відповідача, заявлені вимоги підтримала.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Дослідивши заяву представника відповідача про відшкодування судових витрат, матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з частинами 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.06.2025 позовну Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залиш ено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Разом із тим, системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що така компенсація можлива виключно у разі наявності відповідної вимоги відповідача, заявленої у зв'язку з вирішенням питання щодо залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі. При цьому заявник повинен зазначити, в чому саме полягають необґрунтовані дії позивача.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України обов'язковою умовою компенсації відповідачу здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, в разі залишення позову без розгляду, є необґрунтовані дії позивача.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
В своїй постанові від 18 грудня 2019 року в справі 640/1029/18 та ухвалі від 12 травня 2020 року у справі № 464/104/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що для відшкодування витрат на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України необхідно встановити факт зловживання позивачем його процесуальними правами, відсутність у сторін спору, відсутність предмету спору, свідоме порушення позивачем правил суб'єктної юрисдикції.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв'язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Разом з тим, обставини, які свідчать про необґрунтованість дій позивача не встановлені судом під час судового розгляду та постановлення ухвали від 19.06.2025 про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, враховуючи те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони виражені, що є єдиною підставою для компенсації витрат відповідача у справі за рахунок позивача у разі залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про те, що заява представника відповідача - адвоката Вєдєрнікової Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 133, 137, 141, 142, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Вєдєрнікової Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Тиха