Справа №463/5858/25
Провадження №1-кс/463/5917/25
щодо скасування арешту майна
30 червня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр забезпечення лабораторій «МІРА» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр забезпечення лабораторій «МІРА» - ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09.06.2025 у справі № 463/1379/25 (провадження №1-кс/463/5164/25) в рамках кримінального провадження №12025141360000005 від 02.01.2025 на наступне майно, а саме: системний блок, марки «hp», серійний номер CZC2418V6X, чорного кольору; ноутбук марки «hp», серійний номер 5CG4352W6V, чорного кольору із зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «hp», серійний номер 5CD031HL90, сірого кольору із зарядним пристроєм до нього.
Клопотання обґрунтовує тим, що вилучення вказаного у клопотанні майна відбулось в рамках обшуку, що проводився на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.05.2025.
Заявник не будучи присутнім в судових засіданнях, в яких вирішувалось питання про застосування арешту не мав можливості висловити свої міркування стосовно застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, відтак з об'єктивних причин такі не могли бути враховані судом.
Зазначає, що не вбачається, що арештована комп'ютерна техніка містить будь-які об'єктивні ознаки речового доказу, а саме були знаряддям злочину, зберегли на собі його сліди, або містять якісь конкретні відомості щодо факту чи обставин злочину. Зазначена комп'ютерна техніка не була знайдена чи вилучена в підозрюваного, чи в його житлі, чи його іншому володінні. Даних, які б вказували про те, що ця комп'ютерна техніка належить підозрюваному чи обвинуваченому немає. Відсутні також і будь-які об'єктивні дані, які б свідчили про те, що зазначена комп'ютерна техніка отримана злочинним чи іншим протиправним шляхом. Арешт не було застосовано для забезпечення конфіскації, чи цивільного позову. Жоден з працівників заявника чи його посадових осіб не є підозрюваними у кримінальному провадженні.
Вважає, що обмеження заявника у володінні, користуванні та розпорядженні арештованим майном є невиправданим з точки зору мети застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а з моменту вилучення такої можна було неодноразово та повно оглянути її слідчим із залученням відповідного спеціаліста та із зняттям усієї інформації, яка може мати доказове значення для кримінального провадження. Отже, досягнення мети кримінального судочинства є можливим без застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на зазначену комп'ютерну техніку.
В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив скасувати арешт майна.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила. Зазначила, що на даний час досудове розслідування триває, із вилученим майном проводяться слідчі дії, а його огляд займає значного часу, тому потреба у арешті вилученого майна продовжує існувати.
Заслухавши пояснення представника власника майна, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 09.06.2025 (Справа №463/1379/25, провадження №1-кс/463/5164/25) в рамках кримінального провадження №12025141360000005 від 02.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, постановлено накласти арешт на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «МІРА» та ФОП ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема Системний блок, марки «hp», серійний номер CZC2418V6X, чорного кольору; Ноутбук марки «hp», серійний номер 5CG4352W6V, чорного кольору із зарядним пристроєм до нього; Ноутбук марки «hp», серійний номер 5CD031HL90, сірого кольору із зарядним пристроєм до нього.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчий суддя прийшов до переконання, що є підстави вважати, що вказане майно, може бути доказом злочину, могло зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому з метою недопущення його знищення задовольнив клопотання та наклав арешт на вказане майно.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Разом з тим, відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, оскільки арешт на вищевказане майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, досудове розслідування у кримінальному провадженні та проведення слідчий дій із таким майном триває, у зв'язку з чим потреба в арешті майна продовжує існувати, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, у зв'язку з чим підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України,-
в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр забезпечення лабораторій «МІРА» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04.07.2025.
Суддя ОСОБА_1