Номер провадження 3/754/1205/25
Справа №754/1340/25
Іменем України
10 червня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 51 КУпАП,-
23.01.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУНП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 січня 2025 року серії ВАВ №585773, 13 січня 2025 року об 11 годині 45 хвилин за адресою: м. Київ, пр. Червоної Калини, 17, в магазині «Червоний маркет» ОСОБА_1 здійснила крадіжку товару на суму 859 гривень без ПДВ, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 51 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що жодних протиправних дій не вчиняла. Зазначила, що невідома їй особа вчинила правопорушення та назвалась її ім'ям, жодних даних, які б могли ідентифікувати особу правопорушника, матеріали справи не містять. Чому невстановлена особа, що вчинила правопорушення, назвалась її ім'ям, ОСОБА_1 не відомо. Крім того вказує, що у зазначений в протоколі день та час, коли було вчинено правопорушення, вона перебувала на робочому місці, на підтвердження чого надала Табель обліку використання робочого часу за січень, виданий АДД-КИЇВ ТОВ, з якого слідує, що ОСОБА_1 13.01.2025 року перебувала на робочому місці. Таким чином просила закрити провадження по справі.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до таких висновків.
Вказаний вище протокол складений ДОП Деснянського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції Івановим І.
Постановою Деснянського районного суду м. Києві від 24.01.2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було повернуто до Деснянського УП ГУНП в м. Києві для проведення додаткової перевірки та належного оформлення, у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 13 січня 2025 року серії ВАВ №585773 не зазначено частини статті, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 , а також не долучено до протоколу документів, які б давали можливість ідентифікувати особу правопорушника. Крім того, суд не може чітко встановити дату вчинення правопорушення.
На виконання зазначеної постанови суду Деснянським УП ГУНП в м. Києві направлено до суду рапорт дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Деснянського УП ГУНП в м. Києві від 24.02.2025 року ОСОБА_2 , з якого вбачається, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 51 КУпАП, датою правопорушення є 13.01.2025 року, встановити анкетні дані правопорушника не виявилось можливим.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП суд повинен своєчасно, повно, всебічно та об'єктивно з'ясовувати обставини справи.
З норми ст. 278 КУпАП вбачається, що суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує ряд питань, одним з яких є правильність складення протоколу та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Згідно вимог ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Положеннями ст. 256 КУпАП встановлені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів, долучених до протоколу, неможливо достовірно встановити особу, стосовно якої складено протокол. Як свідчить протокол та інші документи, долучені до нього, під час складення протоколу особа правопорушника не встановлювалася, про що свідчить відсутність будь-яких записів у відповідній графі протоколу. Жодних відомостей про документ, який посвідчує особу, у протоколі не зазначено та особою, яка склала протокол, до суду не надано.
Так, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).
В порушення наведених вимог протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначеної інформації не містить.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 51 КУпАП, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо ідентифікувати особу, яка вчинила правопорушення.
Також суд бере до уваги надані ОСОБА_1 докази, а саме, довідку ТОВ «Аптека доброго дня-Київ» від 09.06.2025 № 02 та табель обліку використання робочого часу ОСОБА_1 за січень, з яких убачається, що ОСОБА_1 на момент ймовірного вчинення правопорушення, яке їй інкримінується, перебувала на робочому місці у іншому районі міста Києва.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Оглянутий в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення не доводить поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, оскільки при його складанні не було належним чином встановлено особу правопорушника, а матеріали справи не містять даних які-б давали можливість його ідентифікувати.
Таким чином, суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, у відповідності до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження по справі, у зв'язку з неможливість ідентифікувати особу правопорушника, а відтак провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 51 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Л. Банах