Справа № 462/4266/25
07 липня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 07.06.2025 р. о 18:30 год. у м. Львові на вулиці Любінська, 103 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував безпечної швидкості руху, недотримався безпечного інтервалу, у результаті чого здійснив наїзд із автомобілем «Toyota C-HR», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , внаслідок чого завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи у суді не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Також, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні стверджується протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 354764, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди, та, у якій зафіксовано, серед іншого, пошкодження автомобіля та розташування об'єктів на місці дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , долученими до матеріалів справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням даних про особу ОСОБА_1 у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 23, 40-1, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.