Дата документу 10.07.2025
Справа № 334/1877/23
Провадження № 2/334/43/25
10 липня 2025 року Дніпровський районний суд м.Запоріжжя у складі :
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александрової А.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 14.03.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Скориставшись своїм правом, відповідач надіслав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає позов у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої заперечення, зазначав, що незважаючи на той факт, що у нього були фінансові відносини з банком «Фінанси та Кредит», проте кредитний договір №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року та додаткові угоди №1 від 16.06.2009 року, №2 від 12.01.2010 року, №3 від 30. 07.2013 року на ім'я ОСОБА_1 він не підписував, грошові кошти не отримував.
Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що з позивачем - Державною іпотечною установою, він не укладав жодних договорів, звідси, йому не відомо про відступлення права вимоги за кредитним договором №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року, тому з метою доведення необґрунтованості вимог та безпідставності розрахунку заборгованості, просив суд призначити судову економічну експертизу на вирішення якої поставити питання:
1.Чи підтверджується документально операція з видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року в сумі 35402,50 доларів США? Якщо так, то якими первинними санкціонованими видатковими бухгалтерськими документами, це підтверджується?
2.Чи підтверджується документально оформлення операцій ПАТ КБ «Надра» з надання кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року та яким чином відображені ці операції в їх бухгалтерського обліку ПАТ КБ «Надра»?
3.Чи є документальне підтвердження розпорядження ОСОБА_1 кредитними коштами в сумі 35402,50 доларів США за цільовим призначенням (перерахування їх на інший власний рахунок, перерахування їх особі, проведення валюто-обмінної операції, отримання їх з каси банку чи інше)
4.Чи підтверджуються документально операції зі сплати кредиту та відсотків ОСОБА_1 за кредитним договором №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року ПАТ КБ «Надра»? Якщо так, то якими первинними прибутковими бухгалтерськими документами, це підтверджується?
5.Якою є реальна процентна ставка та сукупна вартість кредиту відповідно до кредитного договору №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року та додатків до нього?
6. Чи відповідають розраховані при дослідженні реальна процентна та сукупна вартість кредиту даним зазначеним у цьому кредитному договорі? Чи містить кредитний договір №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 з додатками до нього умови на шкоду позичальника (споживача), у вигляді замовчування реальної ціни пропонованої фінансової послуги та декларування у цьому договорі заниженої ціни у вигляді значення абсолютного удорожчання кредиту та сукупної вартості кредиту?
7. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок (та контр розрахунок) умовам кредитного договору №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за даним кредитним договором? Чи є обґрунтованою та чи підтверджується сума заборгованості зазначена у позові. Якщо підтверджується, то у якій сумі ?
У судовому засіданні відповідач та представник відповідача наполягали на задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи та вважають за неможливе закривати підготовче судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні надала свої пояснення з приводу клопотання відповідача та його представника та просила суд відмовити у задоволенні відповідного клопотання, оскільки підстави для призначення експертизи відсутні. Також, просила суд закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду, оскільки усі підготовчі дії виконані, зібрані усі докази в обґрунтування позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, роглянувши подане клопотання, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи та про закриття підготовчого провадження виходячи з наступного:
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції.
Відповідно до положень процесуального Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)
Згідно положень ч. 1ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч. 2ст.102 ЦПК України).
У відповідності до п.п. 1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (ст. 103 ЦПК України).
В роз'ясненнях, викладених у пунктах 1, 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Таким чином, судова експертиз а- це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. По справі судом зазначених умов призначення експертизи не встановлено.
Разом з тим, в заяві відповідача про призначення судово економічної експертизи щодо дослідження необґрунтованості вимог та безпідставності розрахунку заборгованості не обґрунтовано необхідність проведення судової експертизи з поставлених відповідачем питань з огляду на підстави та предмет позову, підставу заперечень відповідача проти позову.
Відповідач у відзиві посилається на той факт, що кредитний договір №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року та додаткові угоди №1 від 16.06.2009 року, №2 від 12.01.2010 року, №3 від 30. 07.2013 року на ім'я ОСОБА_1 він не підписував, грошові кошти не отримував, а звідси з цих підстав задовольнити позов не можливо.
Суд також зазначає, що в даній категорії справи призначення експертизи не є обов'язковим. Відповідач, який нібито не погоджується з розрахунками позивача не надає дійсний контррозрахунок за кожною позицією. Також відповідач не вказує, що саме йому заважало провести відповідну експертизу за власний кошт без участі суду, що відповідає вимогам ч.1 ст.106 ЦПК України.
Судом обставин для призначення експертизи за клопотанням відповідача за ініціативою суду у порядку п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України не встановлено.
Заявлені питання до експерта за своєю правовою суттю є запереченнями проти вимог позивача на підставі доводів відповідача, які саме він і повинен підтвердити, надаючи суду відповідні докази, включаючи в разі необхідності висновок експерта без участі суду.
Посилання відповідача на той факт, що кредитний договір №14/2007/3189/Фжр від 04.12.2007 року та додаткові угоди №1 від 16.06.2009 року, №2 від 12.01.2010 року, №3 від 30. 07.2013 року на ім'я ОСОБА_1 він не підписував, грошові кошти не отримував, має іншу природу правовідносин, а звідси інші підстави для проведення експертиз.
Стосовно закриття підготовчого судового засідання, суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 757/54510/17 (провадження № 61-2858св21) за змістом якої:
«Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з'ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.»
Також, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідних підстав для відкладення підготовчого засідання у судовому засіданні 29.10.2024 року не встановлено.
Наразі в ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчого засідання у даній цивільній справі проведено усі підготовчі дії, передбачені ст. ст. 189-199 ЦПК України.
Будь-яких нерозглянутих заяв та/або клопотань у справі немає.
Присутні у судовому засіданні сторони висловили свою думку щодо закриття підготовчого провадження у справі.
Суд наголошує, що згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, суд наголошує, що учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Виходячи з наведеного судом встановлено, що наразі до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, процесуальних дій вчиняти не потрібно, а з урахуванням значного періоду часу, що минув з початку відкриття провадження у справі, судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Дату та час судового засідання погоджено з присутніми учасниками провадження та повідомлено про неї під розписку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 43, 49, 121, 197, 198, 200, 258-261 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Закрити підготовче провадження по справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14 серпня 2025 року на 10-00 годину у приміщенні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України , каб. 8.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Козлова Н. Ю.