Дата документу 10.07.2025
Справа № 334/10274/24
Провадження № 1-кп/334/386/25
10 липня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12024082050001908, внесене 19 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не працює, у шлюбі не перебуває, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КK України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
19.09.2024 приблизно о 13.00 годині ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно', в умовах воєнного стану, через паркан проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 . Далі ОСОБА_3 , знаходячись на вказаній території домоволодіння, шляхом розбиття вікна, проник до приміщення будинку, де мешкає потерпілий ОСОБА_6 , та в той час був відсутній за місцем мешкання. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні житлової кімнати вказаного будинку, таємно викрав наступне майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 : системний блок ПК, «bluechip AC 100-240V/6-3A 50-60 Hz» Made in Germany», C/H 1601555, в корпусі чорного кольору вартістю 4 131,25 гривня; монітор «Самсунг» моделі «F22T350FHI» діагоналлю 17 дюймів в корпусі чорного кольору вартістю 3 421 гривня. Після чого ОСОБА_3 залишив місце вчиненого кримінального правопорушення разом із викраденим майном. В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 7 552,25 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Разом з обвинувальним актом прокурор надала суду угоду про визнання винуватості, укладену 17.12.2024 між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .
Також відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 469 КПК України до угоди про визнання винуватості додана заява потерпілого ОСОБА_6 від 17.12.2024, в якій останній надав письмову згоду прокурору на укладення нею угоди з обвинуваченим ОСОБА_3 .
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо: формулювання обвинувачення; кваліфікації дій обвинуваченого за частиною четвертою статті 185 КK України, узгодженого покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк п'ять років та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладання обов'язків, передбачених частиною першою та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Прокурор зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просила угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене угодою покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КK України. Дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Захисник адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (частина четверта статті 469 КПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КK України, який згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином. Потерпілим ОСОБА_6 надана письмова згода прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені частиною четвертою статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 1 частини першої статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Укладення угоди сторонами є добровільним, відповідає фактичним матеріалам кримінального провадження, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Відповідно до частини першої статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам частини четвертої статті 469, статті 472 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в частині четвертій статті 474 КПК України його права, обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.
На підставі частини четвертою статті 174 КПК України підлягає скасуванню арешт взуття, накладений ухвалою слідчого судді від 24.09.2024.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 174, 368, 370, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 грудня 2024 року між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024082050001908, внесеному 19 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною четвертою статті 185 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком один рік.
Згідно з частинами першою та третьою статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт взуття (пари кросівок) з тканини сіро-синього кольору з написом «SITUO», накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 24 вересня 2024 року у провадженні № 1-кс/334/2465/24 (справа № 334/7719/24).
Речові докази - взуття (пару кросівок) з тканини сіро-синього кольору з написом «SITUO», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_3 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1