Справа № 308/8978/25
1-кс/308/3916/25
09 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 та як представника власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025070000000195 від 17.04.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025070000000195 від 17.04.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Поряд з цим, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, сприяв у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, громадянин України, яким заборонено виїзд за межі території України.
Так, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про явище нелегальної міграції на території України, використовуючи воєнний стан, введений на території України через збройну агресію російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі, віком від 18 до 60 років, реалізуючи заздалегідь розроблений та схвалений злочинний план, спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання коштів за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за невстановлених органом досудового розслідування обставинах, але не пізніше початку квітня 2025, підшукав громадян України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали на меті незаконно, за грошову винагороду, перетнути державний кордон України.
За організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 пред'явив незаконну вимогу щодо отримання ним грошової винагороди від ОСОБА_8 7 000 доларів США, а ОСОБА_9 10 000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_7 не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій єдиний злочинний намір спрямований на незаконне збагачення шляхом організації незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України до країн Європейського Союзу до кінця, будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_3 , у період з 02.05.2025 по 05.05.2025 року знаходячись на території Закарпатської області, за допомогою мобільного зв'язку надавав усні вказівки останнім щодо приїзду ними до м.Львова та речей, які повинні бути при них для безперешкодного перетину кордону України, а також проводив інструктаж щодо способу незаконного перетину державного кордону України у районі Берегівського району, Закарпатської області, подальших правил поведінки у країнах Європейського Союзу, звернення до правоохоронних органів для отримання статусу біженця.
Не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій єдиний злочинний умисел до кінця, спрямований на незаконне збагачення за рахунок незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України, ОСОБА_7 будучи у попередній злочинній змові зі ОСОБА_3 , 06.05.2025 знаходячись на території Закарпатської області по мобільному зв'язку біля 10:47 надав усну вказівку ОСОБА_8 прибути до м.Львова та зупинитись у готелі «Катерина» за адресою: м.Львів, Кільцева Дорога і до наступного ранку очікувати його приїзду, для подальшої доставки ОСОБА_8 до кордонів України на території Берегівського району, Закарпатської області. У цей же час ОСОБА_7 надав усну вказівку і ОСОБА_9 щодо прибуття ним 07.05.2025 до м.Стрий, Львівської області та очікувати його на АЗС «ОККО» .
Ранком 07.05.2025 о 06:13 годин ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та надав вказівку за допомогою таксі прибути у м.Стрий, Львівської області до їдальні «612 КІЛОМЕТР.КЕЙТЕРІНГ» і очікувати його прибуття.
У цей же час, 07.05.2025 ОСОБА_7 на легковому автомобілі марки «Ford Transit Connect», з державними номерними знаками НОМЕР_1 о 07:28 годин, сполученням Стебник, Драгомирчани, Калуш, Голинь, Брошнів-Осада, Болехів виїхав з території Закарпатської області та поїхав у напрямку м.Стрий, Львівської області та ОСОБА_3 цього ж дня на легковому автомобілі марки «AUDI А 4» з державними номерними знаками НОМЕР_2 о 06 годині 12 хвилин, сполученням Малий Березний, Ужок також виїхав з території Закарпатської області і поїхав у напрямку м.Стрий, Львівської області.
Виконуючи вказівки ОСОБА_7 , 07.05.2025 ОСОБА_8 о 09:09 годин прибув до м.Стрий, Львівської області де на автостоянці їдальні «612 КІЛОМЕТР.КЕЙТЕРІНГ» за адресою: с.Добряни, вул. Стрийська 25, Стрийського району, Львівської області його зустрів ОСОБА_7 , який приїхав на легковому автомобілі марки «Ford Transit Connect», з державними номерними знаками НОМЕР_1 у салоні якого уже знаходився ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , який також приїхав на легковому автомобілі марки «AUDI А 4» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , який діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_3 , повторно провів інструктаж з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо речей, які повинні бути при них під час перетину кордону України поза офіційними пунктами пропуску на території Берегівського району, Закарпатської області, повідомив про правила поведінки під час перетину державного кордону України, а також поведінки уже на території країн Європейського Союзу, звернення ними до правоохоронних органів для отримання статусу біженця, при цьому запевнив, що з правоохоронними органами ДПС України, які безпосередньо несуть службу на території Берегівського району, Закарпатської області, які мають у свою чергу сприяти у незаконному перетині кордону він має домовленість і для виконання своїх дій щодо незаконного переправлення вказаних осіб через кордон України у якості завдатку о 09:25 годині цього ж дня, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 550 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 22 797,50 гривень та від ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 41000,45 гривень, при цьому з метою не допущення викриття їх протиправних дій, добре розуміючи про методи роботи правоохоронних органів, вилучив у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 їх особисті речі та мобільні телефони.
Після цього, не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій злочинний намір щодо незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України на території Берегівського району, Закарпатської області, ОСОБА_3 будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_7 розподілили ролі між собою згідно яких ОСОБА_7 зобов'язався усунути перешкоди шляхом перевірки постів на яких несуть службу працівники РТЦК та СП та домовленості з працівниками ДПС України, які несуть службу на території Берегівського району, Закарпатської області щодо сприяння ними у безперешкодному пропуску останніми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України на території Берегівського району, Закарпатської області.
У цей же час у відповідності до відведеної ролі ОСОБА_3 , який добре розуміючи, що приймає активну участь у незаконному переправленні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України, діючи у інтересах ОСОБА_7 , який безпосередньо отримав грошові кошти від останніх за незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон України, з метою вчинення фізичного контролю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , залишився з ними у салоні власного автомобіля «AUDI А4» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , де розуміючи про методи роботи правоохоронних органів, підозрюючи, що за ним може бути візуальне спостереження, з метою координації дій, придбав останнім мобільний телефон марки «NOMI» та проїхавши з м.Стрий до с.Мохнате, Львівської області у напрямку Закарпатської області наказав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поселитись у готелі «Панська Ровінь», що за адресою: с.Мохнате, вул. Івана Франка 8 «А», а сам цього ж дня о 15:09 годин сполученням Ужок, повернувся на територію Закарпатської області.
У той час, ОСОБА_7 отримавши грошові кошти у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за організацію незаконного їх переправлення через державний кордон України, не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій єдиний злочинний намір до кінця, будучи у попередній злочинній з мові зі ОСОБА_3 , на легковому автомобілі марки «Ford Transit Connect», білого кольору з державними номерними знаками НОМЕР_1 сполученням Нижні Ворота о 11:07 годині в'їхав на територію Закарпатської області та для вирішення питання щодо усунення перешкод та незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України о 12:53 проїхав на територію Берегівського району, Закарпатської області, де під час виявлення у особистих речах ОСОБА_8 спеціальних технічних заходів, о 16:31 хвилин був затриманий працівниками ДПС України.
У ході досудового розслідування, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
У той же час досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 добре розуміючи, що у салоні власного автомобіля вчиняв кримінальне правопорушення марки «AUDI A4», 2008 року випуску, сірого кольору, з державними номерними знаками НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , який зареєстрований за його батьком ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінального покарання та приховування злочину, наступного дня після злочину здійснив перереєстрацію транспортного засобу марки «AUDI A4» сірого кольору, VIN - НОМЕР_4 , замінивши номерні знаки на НОМЕР_5 .
Згідно з інформаційної картки транспортних засобів, легковий автомобіль марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
25.06.2025 СУ ГУНП в Закарпатській області на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2025 проведено обшук легкового автомобіля марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Оскільки, легковий автомобіль марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , є матеріальний об'єкт, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст.98 КПК України, вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у даному провадженні та за результатами обшуку слідчим вилучений та з метою збереження речового доказу поміщений на штраф майданчик відділення №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у м.Перечин.
На підставі викладеного орган досудового розслідування просить слідчого суддю розглянути вказане клопотання у рамках кримінального провадження №12025070000000195, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч.3 ст.332 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження та користування легковим автомобілем марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , який зареєстрований за його батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою запобігання спробам повторного переоформлення, знищення, спотворення чи переховування майна на яке подано клопотання, розгляд клопотання прошу провести без виклику учасників процесу та власників майна у закритому судовому засіданні та розглянути його у найкоротший термін.
Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. При цьому від слідчого у даному кримінальному провадженні надійшов рапорт згідно якого він вказав, що не зможе з'явитис на розгляд клопотання у зв'язку з несенням служби, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна -у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 та як представника власника майна - ОСОБА_5 , в судовому засіданні вказав, що автомобіль було незаконно вилучено без правових на те підстав.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025070000000195, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
З матеріалів клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що підставою для внесення до ЄРДР слугували Матеріали правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.
05.06.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненні щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчиненні з корисливих.
Згідно ухвали від 11.06.2025 року надано стороні кримінального провадження, а саме стороні обвинувачення, дозвіл на проведення обшуку у легковому автомобілю марки «AUDI A4», 2008 року випуску, сірого кольору, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 та який фактично перебуває у власності ОСОБА_3 , з метою відшукання та вилучення імітаційних грошових коштів у сумі 800 доларів США номіналом по «100» доларів, ідентифікованих котів у сумі 100 доларів США номіналом «100» доларів США серії HB 08106523 F, мобільних телефонів за допомогою яких фігуранти кримінального провадження зв'язуються між собою та обговорювали обставини вчинення злочину, здійснюють переписку між собою з використанням мережі Інтернет і така переписка може зберігатись на мобільних телефонах, які вони використовують, планшетів, магнітні носії інформації, блокнотах інших предметів, слідів злочину, які самостійно та/або в сукупності мають доказове значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні.
З протоколу обшуку від 25.06.2025 року вбачається, що 25.06.2025 року було проведено обшуку легкового автомобіля марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , який в подальшому було вилучено
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до реєстраційної картки транспортний засіб марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_6 , на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки СТІ 496119 від 08.05.2025.
Згідно постанови слідчого від 25.06.2025 вилучений автомобіль марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як вбачається з конверта, який міститься в матеріалах справи, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було направлено до суду поштовим відправлення 26.06.2025 року, тобто у встановлений законодавством строк.
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Оцінивши наведене, враховуючи, що зазначене у клопотанні майно - легковий автомобіль марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , є знаряддям вчинення злочину, є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, з контекстного аналізу наведених норм слідує, що заявник при поданні певного клопотання зобов'язаний довести обставини, на які він посилається.
У даному випадку обов'язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора.
При цьому арешт на транспортний засіб накладається виключно із забороною відчуження, так як відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, тощо. Таких даних не було обґрунтовано прокурором в клопотанні. Слідчий суддя вважає, що застосування найменш обтяжливого способу арешту, а саме: без обмеження права користування, буде найбільш сприятливим у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, беручи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах власника, шляхом заборони відчуження (розпорядження) вказаним транспортним засобом, без позбавлення права користування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 169, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження (розпорядження) на тимчасово вилучене в ході санкціонованого обшуку 25.06.2025 року майно - легковий автомобіль марки «AUDI A4» сірого кольору, 2008 року випуску, з державними номерними знаками НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебував у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні решти вимог за клопотанням відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1