Справа № 724/2223/25
Провадження № 3/724/1248/25
09 липня 2025 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ахмедов Різван Ахмед огли, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року не притягувався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Водій ОСОБА_1 14 червня 2025 року, о 22 год. 12 хв., у с. Недобоївці Дністровського району Чернівецької області, дорога Н03 325 км, керував транспортним засобом марки «ДЕО» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мова, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», а також у медичному закладі відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився, однак його представник - адвокат Ватаманюк В.В., надав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 361937 від 14.06.2025.
В обґрунтування заперечення зазначив, що із вказаним проколом про адміністративне правопорушення не згідний, вважає його незаконним та необґрунтованим, дії працівників поліції безпідставними та упередженими, а проведений огляд такий, що проведений із порушення визначеної процедури, не відповідає вимогам закону та є недійсним виходячи з наступного. ОСОБА_1 не порушував ПДР, у працівників поліції не було правових підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Факт того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом та не надав перевагу в русі транспортному засобу працівників поліції, який рухався головною дорогою, на відеозаписі відсутній. Більш того працівниками поліції не складено постанови про накладення адміністративного стягнення за це правопорушення, а отже констатовано його відсутність.
Крім того, працівники поліції після озвучування ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, не дочекавшись від ОСОБА_1 відмови від проходження огляду, одразу почали складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Працівниками поліції належними доказами недоведена наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, як підстав для проведення огляду, отже такий огляд є недійсним.
Порушена процедура направлення водія на огляд, оскільки як вбачається з відеозапису працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а саме в ЧОНД (м. Чернівці), хоча найближчий медичний заклад Хотинська БЛ (м. Хотин) знаходиться у м. Хотин Дністровського району Чернівецької області. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не направлявся на огляд до найближчого медичного закладу, то працівниками поліції не дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, що має наслідком визнання всієї процедури огляду недійсною. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки з фабули протоколу вбачається, що «о 22:12 год ОСОБА_1 керував т.з. «ДЕО» д.н.з. НОМЕР_1 », тому протокол не містить інформації про вчинення будь-яких дій ОСОБА_1 в тому числі тих, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку з вищезазначеним просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Слухання по даній справі просить провести без участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника.
При розгляді даної справи просить врахувати дані заперечення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи захисника, викладені у зазначеному вище запереченні на протокол, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За правилами ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 361937 від 14.06.2025, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого слідує, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі; додатком до протоколу-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, що здійснювали оформлення та з яких видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, зокрема, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому, працівником поліції було озвучено причину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , чіткі ознаки алкогольного сп'яніння, що передбачені п. 3 розд. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння №1452/735 від 09.11.2015 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 14.06.2025 року відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я ЧОНД; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4978789 від 14.06.2025 згідно якої ОСОБА_1 порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 та не надав переваги службовому транспортному засобі, який рухався по головній дорозі та не мав чинного полісу ОСЦПВВ, справи об'єднано на підставі ч.2 ст.36 КУпАП та ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП; довідкою Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Оцінюючи вищевказані документи, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Зі змісту протоколу та матеріалів справи слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону в установленому законом порядку, процедура огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відбувся із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Крім того, зміст відеозапису повністю узгоджуються зі змістом суті правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 361937 від 14.06.2025.
Вказаний відеозапис є чітким, містить всі необхідні для кваліфікації дій обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, відеозаписом, долученим до матеріалів справи, підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема на відеозаписі чітко зафіксовано як працівники поліції рухались по головній дорозі, потім виїхав на головну дорогу автомобіль марки «ДЕО» державний номерний знак НОМЕР_1 , і зупинився біля автозаправної станції. В момент, коли працівники поліції підійшли до автомобіля, то за кермом перебував ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
У зв'язку з зазначеним суд знаходить доведеним факт керування транспортним засобом «ДЕО» державний номерний знак НОМЕР_1 водієм ОСОБА_1 .
Разом з цим, суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо незаконності та необґрунтованості протоколу про адміністративне правопорушення, які викладені у запереченні, з наступних підстав.
Так, адвокат Ватаманюк В.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначає про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки на відеозаписі відсутні докази порушення особою ПДР, а саме не надання переваги в русі іншому транспортному засобу. Працівниками поліції не складено постанови про накладення адміністративного стягнення за це правопорушення.
Разом з цим, суд не може брати до уваги ці доводи, оскільки до матеріалів справи долучена копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4978789 від 14.06.2025, згідно якої ОСОБА_1 порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 та не надав переваги службовому транспортному засобі, який рухався по головній дорозі та не мав чинного полісу ОСЦПВВ, справи об'єднано на підставі ч.2 ст.36 КУпАП та ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП. Вказана постанова не оскаржена, вона є чинною, а тому суддя приходить до висновку, що водій погодився з тими порушеннями ПДР, які зазначені в постанові. При цьому суд зауважує, що у даному випадку, судом не надається оцінка наявності чи відсутності доказів порушення ОСОБА_1 ПДР, яке може бути підставою для зупинки транспортного засобу, оскільки законність постанови серії ЕНА № 4978789 від 14.06.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП має бути перевірена в рамках іншого процесу, а саме в порядку ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Завданням суду є лише розгляд протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесення за її результатами постанови по справі.
Крім того, слід зазначити, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння.
Суд також відхиляє доводи захисту про те, що працівниками поліції не встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, відсутня чітка відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння та порушено процедуру направлення на огляд, враховуючи наступне.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
На відеозаписі (запис 0:09:57) працівник поліції чітко називає водію ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені п. 3 Розділу І Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, що є підставою для подальшого направлення водія для проходження огляду. Зазначені ознаки алкогольного сп'яніння зафіксовані також в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) та направленні на огляд водія транспортного засобу (а.с. 6).
Суд не приймає до уваги доводи захисту, що запах алкоголю, що відчували поліцейські міг бути від іншої особи, що сидів на пасажирському сидінні транспортного засобу, а також те, що порушення мови у водія відсутні, оскільки такий тип спілкування у нього завжди у повсякденному житті.
Ці доводи спростовуються тим, що на момент, коли поліцейський називає водію ознаки алкогольного сп'яніння, останній не перебуває у транспортному засобі, а стоїть на вулиці, біля нього відсутні інші особи, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, працівник поліції спілкується віч - на - віч саме з водієм. Більш того, на відеозаписі (запис 0:16:58) водій ОСОБА_1 фактично визнає, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вимовляючи такі слова «Да винен я, бо я синім сів за руль».
У зв'язку з чим, у суду немає будь-яких підстав ставити під сумнів те, що водій ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, а тому у поліцейських були законні підстави для направлення водія для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Згідно із ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить й Інструкція.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія пройти такий огляд.
Тобто у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп'яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп'яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані сп'яніння, є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.
При цьому працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України та утворює склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейський дотримався вимог закону та за наявності підстав вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, перебуває у стані алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Для цього працівник поліції не обмежився тільки самою пропозицією пройти такий огляд, а вказав на підстави для такого огляду, роз'яснив наслідки відмови, а також роз'яснив наявні в особи права. Також він вказав на ознаки алкогольного сп'яніння, відсутність яких мав можливість спростувати ОСОБА_1 , однак на пропозицію поліцейських пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій не прийняв, хоча така можливість йому була забезпечена.
Тобто вимога працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була чіткою, аргументованою, вмотивованою, ґрунтувалась на правових підставах та не містила будь-яких провокативних дій.
Отримавши відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, про що складено відповідний акт, працівник поліції запропонував пройти такий огляд у медичному закладі, однак і на такий огляд ОСОБА_1 відмовився, на що вказують його поведінка та дії, які були спрямовані на "альтернативні" способи вирішення ситуації, а не на реальне бажання пройти огляд та спростувати підозру в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд не погоджується з доводами захисту про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки зі сторони водія не було чіткої відмови пройти огляд стан алкогольного сп'яніння, а працівник поліції не дочекавшись відповіді, вказує, що особа відмовляється від огляду.
Так, на відеозаписі зафіксовано (запис 0:10:16-17) працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що останній відповідає «та ні», пройти огляд в медичному закладі, останній відповідає у відмовній формі «який медичний заклад». Більш того, ОСОБА_1 на протязі всієї події, жодним чином не спростовуючи підстави для огляду, постійно наполегливо підходить до працівників поліції, які здійснюють фіксацію адміністративного правопорушення, та пропонує їм домовитися з ними щодо не складання адміністративного протоколу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП, владнати цю ситуацію по іншому, що свідчить про те, що особа усвідомлюючи свою винність, намагається уникнути адміністративної відповідальності.
Таким чином, при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, порушень положень вищевказаної Інструкції та вимог статті 266 КУпАП допущено не було.
Щодо твердження захисника про помилку в написані прізвища при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 361937 від 14.06.2025, а саме у фабулі протоколу « ОСОБА_1 », суд вважає, що дана помилка є технічною і не може впливати на протиправність протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у верхній частині протоколі, в розділі анкетні дані, прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності написано правильно.
Стосовно доводу захисту про те, що працівники поліції всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції не запропонували водію ОСОБА_1 у найближчому медичному закладі, суд вважає, що у контексті даної справи ця обставина не може вважатися порушенням процедури огляду, оскільки водій взагалі відмовився від проходження огляду в медичному закладі, на відеозаписі відсутні вимоги водія пройти огляд саме у Хотинській БЛ, а не ЧОНД (м. Чернівці).
Відтак, наведені захисником Ватаманюком В. В. доводи щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд розцінює як спосіб захисту ОСОБА_1 з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколів, а також відомостей щодо оскарження таких дій та його результатів особою, що притягається до адміністративної відповідальності. Невідповідностей складеного протоколу вимогам чинного законодавства, судом не встановлено.
Також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи.
З огляду на встановлені судом обставини справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно.
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 14 червня 2025 року керував транспортним засобом, та маючи ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на таке сп'яніння, відмовився від її проходження як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров'я, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії судом кваліфікуються як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.
У відповідності до ст.ст. 23,33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі -Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі». У справі "Ізмайлов проти Росії" п. 38 рішення від 16.10.2008 року, Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3671-17 від 08 липня 2011 року, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2025 року цей розмір становить 605,60 грн. (3028х0,2=605,60).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.130 ч. 1, 280, 283, 284, 294, 303 ч.1, 40-1 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення: штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Платiжнi реквізити для сплати штрафа: Отримувач коштів: ГУДКСУ у Чернівецькій області Р/р отримувача: UA118999980313000149000024001 Отримувач коштів: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область 21081300. Код ЄДРПОУ: 37836095.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Хотинського районного суду Чернівецької області.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів: Чернів. ГУК / Хотинська ТГ / 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача (номер рахунку IBAN): UA448999980313171206000024365, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ