Справа № 553/2187/25
Провадження № 2/553/1147/2025
Іменем України
03.07.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судового засідання - Макаренка Я.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Від ТОВ "ФК "ЕЙС" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: - стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 00-9759691 від 08.05.2024 у розмірі 14 185,20 грн, яка складається з 6 600,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 7 585,20 грн заборгованості за відсотками, судовий збір у розмірі 2 422,40 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що 08.05.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (Первісний кредитор, Кредитодавець) та відповідачка уклали Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту. Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.
Отже, Кредитний договір підписано відповідачкою шляхом введення одноразового ідентифікатора - 86924. Після здійснення акцепту Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію.
Приймаючи умови Кредитного договору, відповідачка підтвердила, що їй у доступній та зрозумілій формі була надана вся передбачена ч. 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (чинного на момент укладення договору), а також статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) інформація. Відповідачка також підтвердила ознайомлення зі змістом ст. 25 Закону та з Правилами. Таким чином, у Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 600,00 грн, порядок сплати якої визначено умовами Кредитного договору. Отже, Позичальнику перераховується сума в розмірі 6 000 грн.
На виконання умов Кредитного договору, 08.05.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № 5168-74хх-хххх-7436, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідачка прийняла пропозицію Кредитодавця. Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН».
25.11.2024 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого Позивачеві відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором Факторингу, витягу з Реєстру Боржників, Акту прийому-передачі - до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 14 185,20 грн, з яких: 6 600,00 грн. - заборгованість по кредиту; 7 585,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором.
Зазначене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Інші заяви по суті справи.
20.06.2025 від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Цокало Т.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: Щодо заборгованості за договором кредитної лінії №00-9759691 від 08.05.2024 р. в розмірі 14185,20 грн. 08.05.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9759691. Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 6000,00 грн, строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Відповідно до п. 1.5.1 договору, стандартна процентна ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00 % від суми кредиту, що складає: 600,00 грн, яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.6 цього договору.
Щодо розміру денної процентної ставки, яка за кредитним договором становить 1,47% в день. Відповідач не погоджується із позивачем щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами по кредитному договору №00-9759691 від 08.05.2024 в розмірі 7585,20 грн які останній вважає, що нараховані ним правомірно та підлягають до стягнення, виходячи з наступного. 22.11.2023 було прийнято ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023. Даним Законом, серед іншого були внесені зміни в ЗУ "Про споживче кредитування". Так, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено частиною 5 такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%". Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 р. №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір №00-9759691 було укладено 08.05.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, то проценти у відповідності до чинного законодавства повинні бути нараховані у розмірі, що не перевищує 1 % в день. Водночас, Позивач не привів умови Договору позики до відповідності Закону України "Про споживче кредитування" в частині нарахування процентів та нараховував їх за денною процентною ставкою 1,47% в день, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства. Разом з тим, ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" визначено, що: "Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним". Таким чином, вважають, що умови кредитного, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням 1% в день є нікчемними. Такими пунктами є п.п. 1.5.2, 1.5.3 кредитного договору, а також Графіку платежів до кредитного договору. Дані пункти є нікчемними в силу приписів ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Нормою ЗУ "Про споживче кредитування" встановлюється максимальна процентна ставка у розмірі 1%, але вважають, що в даному випадку її застосувати неможливо, оскільки в силу нікчемності вищезазначених пунктів про нарахування процентів проценти в Договорі позики є неузгодженими. З урахуванням нікчемності пунктів Договору позики, якими денна процентна ставка встановлена з порушеннями ЗУ "Про споживче кредитування", сторона відповідача вважає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1048, ч. ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки НБУ за відповідний період.
Згідно позовної заяви Позивач нараховував проценти з 08.05.2024 по 03.05.2025. З інформації, опублікованої на офіційному сайті НБУ, слідує, що в 2024 році розмір облікової ставки (% річних) становив: з 26.01.2024 по 14.03.2024 15,0 %; з 15.03.2024 по 25.04.2024 14,5 %; з 26.04.2024 по 13.06.2024 13,5 %; з 14.06.2024 по 12.12.2024 13,0 %, з 13.12.2024 по 23.01.2025 - 13,5 %; з 24.01.2025 по 06.03.2025 - 14,5%; з 07.03.2025 по 17.04.2025 - 15,5 %; з 18.04.2025 по 05.06.2025 - 15,5%.
Дана позиція була висвітлена в Постанові Херсонського апеляційного суду 13.05.2025 по справі № 766/21115/24.
Сторона відповідача вважає необхідним здійснити контр-розрахунок по відсоткам за офіційною обліковою ставкою (% річних) НБУ:
за період з 08.05.2024 по 13.06.2024 облікова ставка становить 13,5% та розраховується в наступному порядку: 1) 13,5/366 = 0,037 %; 2) 37 (днів) *0,037 = 1,369 %; 3) (6000,00/100) * 1,369 = 82,14 грн. - розмір відсотків за користування кредитом за період з 08.05.2024 по 13.06.2024
за період з 14.06.2024 по 12.12.2024 облікова ставка становить 13,0% та розраховується в наступному порядку: 1) 13,0/366 = 0,036 %; 2) 182 (днів) *0,036 = 6,552 %; 3) (6000,00/100) * 6,552 = 393,12 грн. - розмір відсотків за користування кредитом за період з 14.06.2024 по 12.12.2024
за період з 13.12.2024 по 23.01.2025 облікова ставка становить 13,5% та розраховується в наступному порядку: 1) 13,5/366 = 0,037 %; 2) 42 (днів) *0,037 = 1,554 %; 3) (6000,00/100) * 1,554 = 93,24 грн. - розмір відсотків за користування кредитом за період з 13.12.2024 по 23.01.2025
за період з 24.01.2025 по 06.03.2025 облікова ставка становить 14,5% та розраховується в наступному порядку: 1) 14,5/365 = 0,04 %; 2) 42 (днів) *0,04 = 1,68 %; 3) (6000,00/100) * 1,68 = 100,80 грн. - розмір відсотків за користування кредитом за період з 24.01.2025 по 06.03.2025
за період з 07.03.2025 по 03.05.2025 облікова ставка становить 15,5% та розраховується в наступному порядку: 1) 15,5/365 = 0,042 %; 2) 58 (днів) *0,042 = 2,436 %; 3) (6000,00/100) * 2,436 = 146,16 грн. - розмір відсотків за користування кредитом за період з 07.03.2025 по 03.05.2025
Враховуючи вищезазначений контр-розрахунок, загальний розмір відсотків за період з 08.05.2024 по 03.05.2025 (період стягнення позивачем) за користування кредитом за кредитним договором №00-9759691 становить 815,46 грн, що відповідає обліковій ставці НБУ (% річних) та не порушує Закону України "Про споживче кредитування".
Правомірним буде стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №00-9759691 від 08.05.2024 в розмірі 7415,46 грн, який складається з: 6000,00 грн - розмір тіла кредиту, 815,46 грн - розмір правомірно нарахованих відсотків, 600,00 грн. - розмір комісії.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі викладені у відзиві факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, сторона відповідача приходить до висновку що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором кредитної лінії №00-9759691 від 08.05.2024 в розмірі 7415,46 грн, який складається з: 6000,00 грн - розмір тіла кредиту, 815,46 грн - розмір правомірно нарахованих відсотків, 600,00 грн - розмір комісії.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, повідомили, що сторона відповідача вже понесла 9500,00 грн судових витрат на правничу допомогу, отже попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 9500,00 грн.
25.06.2025 від представника позивача адвоката Тараненка А.І. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено наступне. Щодо нарахування відсотків зазначив наступне. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід'ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості нарахування відсотків за Зниженою процентною ставкою здійснювалось за такою формулою: 6 000(сума виданого кредиту)*25(строк)*1,4(процентна ставка)/100= 2 100 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 25 днів) 2 100/25=84,00 (сума за один день користування кредитом). Стандартна процента ставка складає 1,47% (один цілих 47 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки). Нарахування відсотків за Стандартною процентною ставкою здійснювалось за такою формулою: 6 000(сума виданого кредиту)*335(строк)* 1,47(процентна ставка)/100= 29 547 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 335 днів) 29 547/335=88,20 (сума за один день користування кредитом).
Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 600.00 (шістсот гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору, з якими Відповідач ознайомився до укладення Кредитного договору № 00-9759691 від 08.05.2024 та підписав електронним одноразовим ідентифікатором підтвердив та погодився з умовами даного Договору. Позивач надав беззаперечні докази того, що саме Відповідач уклав договір з ТОВ «Макс Кредит». Виходячи з вищевикладеного, на момент заповнення заявки на отримання кредиту платіжна картка НОМЕР_1 належала Відповідачу, на яку останній отримав грошові кошти відповідно до умов Договору належним чином. Відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов Договору належним чином, а тому Позивачем доведено факт надання Первісним кредитором грошових коштів Відповідачу. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивачем надано належні докази, які підтверджують право вимог до Відповідача та доведено факт порушення, отже, позовні вимоги є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню. Факт отримання та користування грошовими коштами відповідно до умов Договору Відповідач не заперечує. Також, представник позивача вважає, що стягнення правничої допомоги з ТОВ «ФК «ЕЙС» у розмірі 9 500,00 грн є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 29.05.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Участь у справі сторін.
Представник позивача в позовній заяві не заперечував проти проведення судового засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Цокало Т.М. до суду не прибули, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 08.05.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (Первісний кредитор, Кредитодавець) та Відповідачка ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 00-9759691, відповідно до п. 1 якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (кредитодавець) надає ОСОБА_1 (позичальнику) кредит у вигляді кредитної лінії, сума ліміту кредитної лінії 6 000,00 грн, строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 календарних днів, з датою остаточного повернення кредиту 03.05.2025, періодичність сплати процентів на кожний 25 день, стандартна процентна ставка за користування кредитом 1,47%, знижена процентна ставка 1,4% -застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, за умови належного виконання зобов'язань зі сплати процентів. Відповідно до п. 2.8 Кредитного договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту, шляхом перерахунку суми 6 000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити комісію в розмірі 600,00 грн, яку позичальник зобов'язується здійснити в останній день строку кредитування. (а. с. 31-35).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Положення статті 6 та 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що Договір кредитної лінії № 00-9759691 від 08.05.2024 укладений в електронній формі. Укладення Договору кредитної лінії 08.05.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 відповідачкою не заперечується. Додатком 1 до вищевказаного договору сторони узгодили графік погашення заборгованості.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Нормою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами статті 12 цього закону, передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
На виконання Кредитного договору 08.05.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів відповідно безготівковим зарахуванням через платіжного провайдера - ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну карту № НОМЕР_1 . (а. с. 44-47).
30.06.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана інформація від 24.06.2025 № 20.1.0.0.0/7-250617/96974-БТ у відповідності до якої повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 08.05.2024 по 08.05.2024.
25.11.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, згідно з умовами якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступає право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 25112024-МК/Ейс від 25.11.2024 від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14 185,20 грн. (а. с. 10-19).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за спірним договором кредитної лінії, станом на 25.11.2024, становить 14 185,20 грн, яка складається з 6 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 585,20 грн заборгованості за відсотками та 600,00 грн заборгованості за комісією. (а. с. 9)
За правилами статей 526, 530, 610 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права нового кредитора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти його вимог.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 та постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 681/44/15-ц.
Крім того, суд враховує, що за положеннями статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту укладення Договору кредитної лінії № 00-9759691 від 08.05.2024 між відповідачкою та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та набуття права вимоги за таким договором позивачем, а також доведеність останнім порушення відповідачкою грошових зобов'язань.
Суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір кредитної лінії був укладений 08.05.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відповідно, денна процентна ставка у відповідності до чинного законодавства не може перевищувати 1 %.
Відповідно до контррозрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 00-9759691 від 08.05.2024, наданому стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, загальний залишок заборгованості за договором складає 7 415,46 грн.
В зазначеному контррозрахунку заборгованості враховується нарахування процентів за обліковою ставкою НБУ (з 08.05.2024 по 13.06.2024 13,5 %; з 14.06.2024 по 12.12.2024 13,0 %; з 13.12.2024 по 23.01.2025 13,5 %; з 24.01.2025 по 06.03.2025 14,5 %, з 07.03.2025 по 03.05.2025 15,5%).
Станом на дату подання позовної заяви на рахунок позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачкою за договором кредитної лінії.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачка порушила умови укладеного нею договору кредитної лінії № 00-9759691 від 08.05.2024, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти та комісію за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти, відсотки та комісію, а тому суд, враховуючи вимоги Закон України «Про споживче кредитування», відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, але в даному випадку її застосувати неможливо, оскільки проценти в Договорі позики є неузгодженими між сторонами, проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки Національного банку України за відповідний період, так розмір облікової ставки (% річних) що в 2024 - 2025 роках становив: з 08.05.2024 по 13.06.2024 13,5 %; з 14.06.2024 по 12.12.2024 13,0 %; з 13.12.2024 по 23.01.2025 13,5 %; з 24.01.2025 по 06.03.2025 14,5 %, з 07.03.2025 по 03.05.2025 15,5%, тому суд погоджується із наданим представником відповідача розрахунком заборгованості, відповідно до якого заборгованість за тілом кредиту складає 6 000,00грн, заборгованість за процентами 815, 46 грн та комісії у розмірі 600,00 грн, а всього 7 415,46 грн.
Враховуючи те, що відповідачка не сплатила кредит, проценти та комісію за користування ним, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9759691 в розмірі 7 415,46 грн, відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати.
Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України обов'язок доведення не співмірності витрата покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-2 від 07.04.2025; додаткова угода № 28 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-2 від 07.04.2025; акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-2 від 07.04.2025; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 4956. (а. с. 20-21,22-23, 24, 25).
Частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, розподілу підлягають не лише фактично понесені витрати (відповідно можуть бути підтверджені фінансовими документами) та і ті, що будуть в майбутньому сплачені стороною (відповідно не можуть бути підтверджені фінансовими документами).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Відповідно до вимог діючого законодавства, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу з боку сторони позивача.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат на правничу допомогу (52,23%), до задоволених вимог з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 3 656,10 грн (7 000,00 грн х 52,23% = 3 656,10 грн).
Представником відповідача адвокатом Цокало Т.М. у відзиві на позовну заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи становить 9 500,00 грн, які вказує як витрати на правову допомогу. Крім того, до клопотання додано договір про надання правничої допомоги № 1301 від 11.06.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) від 19.06.2025, квитанцію № 1301 від 11.06.2025 про сплату ОСОБА_1 гонорару у розмірі 9 500,00 грн.
Представником позивача у додаткових поясненнях і заявлено про те, що розмір витрат на правову допомогу відповідачки є завищеним та не обґрунтованим.
Зважаючи на вищевикладене суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідачки до 3 000,00 грн та з огляду на часткове задоволення позову, присудити до стягнення з позивача на користь відповідачки понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 1433,10 грн (3 000,00 грн х 47,77% = 1 433,10 грн).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн х 52,23 % = 1 265,22 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264-265, 352, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 00-9759691 від 08.05.2024 в розмірі 7 415 (сім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 46 к.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) грн 22 к. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 656 (три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн 10 к.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн 10 к.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 09.07.2025.
Найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське Шосе, б. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956;
відповідач - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Головуючий Ю.М. Подмаркова