Справа № 199/9323/25
(3/199/5003/25)
іменем України
10.07.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
27.05.2025 о 10:00 годині за адресою: Донецька область, с. Кам'янка, блокпост АН-15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість обличчя, млява мова. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, судовою смс-повісткою, яку він отримав 03.07.2025 о 15:33:46 годині. Також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 818834 від 27.05.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- переглянутим в судовому засіданні безперервним відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого убачається, що ОСОБА_1 підтверджує факт керуванням ним 27.05.2025 о 10:00 годині транспортним засобом «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , та, на пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд у встановленому Законом порядку на стан виявлення або навпаки наркотичного сп'яніння водій відмовляється: «Три дня тому курив траву»;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 27.05.2025 складеного на ім'я ОСОБА_1 .
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винуватий скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що відповідно до довідки, яка була долучена до протоколу, з ГУНП в Донецькій області Покровського РУП, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
За таких обставин слід враховувати роз'яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має. Саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко