154/2646/25
1-кс/154/466/25
10.07.2025 Слідча суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025030510000536 від 05.07.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
08.07.2025 слідча СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивує тим, що 04.07.2025 о 17 год. 31 хв. за адресою: Волинська область, м. Володимир було зупинено водія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем марки "Опель Астра", будучи побавленим права керування транспортним засобом.
05.07.2025 року відомості про вказаний факт СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування № 12025030510000536, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
04.07.2025, в ході огляду місця події, а саме за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 140, на АЗС «WOG», у ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) було виявлено та вилучено автомобіль марки «Opel Astra» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який ним керував та котрий належить ОСОБА_5 , який в подальшому поміщено на майданчик зберігання транспортних засобів Володимирського РВП, що за адресою: м. Володимир вул. Соборна, 6. Також вилучено свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля №2771138, яке поміщено до паперового конверту НПУ та скріплено печаткою.
Слідча у судове засідання не з'явилась, надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутністю, клопотання підтримала та просив задовольнити.
Дані щодо власника майна відсутні.
Водій який керував транспортним засобом ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, проте надав письмову заяву, в якій не заперечував щодо задоволення клопотання та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вилучений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію ТЗ в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст. 100 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, вилучений 04.07.2025 автомобіль, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12025030510000536 від 05.07.2025 , оскільки вони можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Таким чином вилучений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за його участі слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Враховуючи позицію учасників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
При цьому, треба зазначити, що накладення арешту на майно не позбавляє права власника звернутися в подальшому з клопотанням щодо його скасування після проведення органом досудового слідства відповідних слідчих дій з використанням речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд
Клопотання слідчої СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на на вилучений 04.07.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 140, на АЗС «WOG» автомобіль марки «Opel Astra» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , котрий належить ОСОБА_5 та яким керував ОСОБА_4 , та свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії № НОМЕР_3 , заборонивши користування, відчуження та розпорядження даним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_6