апеляційне провадження №22-ц/824/13565/2025
справа №359/6809/25
10 липня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив:
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, 25 червня 2025 року ОСОБА_1 через систему Електронний суд подано апеляційного суду, до якої долучено клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Клопотання мотивовано тим, що скаржниця є пенсіонеркою за віком, не має інших джерел доходу, крім пенсії, розмір якої є трохи більшим за суму прожиткового мінімуму, має на утриманні декілька безпритульних котів та собак. У зв'язку із скрутним матеріальним станом не має фінансової можливості сплатити судовий збір.
Посилається на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, якщо позивачами є члени малозабезпеченої сім'ї.
До заяви додано документи, якими скаржниця обґрунтовує майновий стан.
Мотивуючи наведеним, просить суду зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 356 ЦПК України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2025 році становить 3028,00 грн, таким чином 0,2 розміру цієї суми становить 605,60 грн.
Установлено, що апеляційну скаргу на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року подано ОСОБА_1 в 2025 року.
Апеляційну скаргу подано в електронній формі, відтак необхідно застосовувати положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на наведене, за подання цієї апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 484,48грн (605,60 грн * 0,8).
Вирішуючи питання за клопотанням ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору, суд вказує про таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з цим, стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати та коло осіб, до яких може застосувати суд цю норму.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Із загального аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко свідчить, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Апеляційний суд відхиляє посилання на підпункт г) пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо членів малозабезпеченої сім'ї з огляду на недоведеність наявності у скаржниці такого статусу, оскільки до заяви про звільнення від сплати судового збору не долучено документів про отримання скаржницею статусу члена малозабезпеченої сім'ї чи відомостей про склад сім'ї. Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» визначено, що малозабезпечена сім'я ? це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
Слід зауважити, що цього статусу набувають лише ті сім'ї, яким призначено державну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250.
Доводи заявленого клопотання в частині утримання скаржницею безпритульних тварин відхиляються судом у зв'язку із тим, що не є характеризуючою ознакою майнового стану заявниці.
Установлено, що до заяви про звільнення від сплати судового збору долучено відомості про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 25 червня 2025 рік та довідку про доходи №4703677403762758, сформовану 25 червня 2025 року Пенсійним фондом України.
Із даних відомості з Державного реєстру фізичних осіб ? платників податку станом на 25 червня 2025 рік убачається, що за період з січня 2023 року по грудень 2024 року у ОСОБА_1 відсутній дохід.
Із даних довідки про доходи убачається, що розмір пенсії ОСОБА_1 становить: січень, лютий 2024 року ? по 8973,53 грн на місяць; за період з березня по грудень (включно) 2024 року ? по 9670,79 грн на місяць.
Із наданих документів установлено, що розмір доходів скаржниці за 2024 рік (попередній календарний рік відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір") становить 114 654,96 грн [(8973,53 грн * 2) + (9670,79 * 10)], відтак 5% цієї суми становить 5 732, 75 грн, що не перевищує розмір судового збору, що слід сплатити за подання цієї апеляційної скарги (484,48 грн).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Відтак, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року.
З огляду на наведене, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Судовий збір слід сплатити на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
або зменшення розміру судового зборуОсобі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При вчиненні дій, що пов'язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 356, 358 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2025 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук