справа № 361/910/25
провадження № 22-ц/824/11865/2025
09 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Усенка Миколи Миколайовича про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Усенка Миколи Миколайовича на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 травня 2025 року в складі судді Ловінської С. С.,
встановив:
24.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Усенко М. М. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 08 травня 2025 року відмовлено у видачі наказу про стягнення аліментів.
15.05.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Усенко М. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 травня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суди першої інстанції тривалий час з січня 2025 року по травень 2025 року не мали можливості належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 , після чого суд першої інстанції формально розглянув заяву скаржника та відмовив йому у її задоволенні.
Заяву про видачу судового наказу було подано через підсистему «Електронний суд» і до неї було додано копії свідоцтв про народження дітей та інші документи на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Копія документа, що посвідчують особу заявника, не входить до обов'язкового переліку документів, необхідних для розгляду цієї заяви, оскільки всі ідентифікуючі ознаки скаржника було зазначено в самій заяві.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у видачі судового наказу про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що до заяви не додано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме: не додано копію свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу заявника.
Залишаючи без змін оскаржувану ухвалу суду, суд першої інстанції виходить з таких підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до положень статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Таким чином, наказне провадження - це спрощений вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про стягнення з боржника грошових коштів і витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Спрощена правова процедура по видачі судового наказу обумовлена правовою природою вимог, що підлягають захисту шляхом видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частиною 2 статті 161 ЦПК України визначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до положень пункту першого ч. 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Усенко М. М. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення із заявою до суду до досягнення дитиною повноліття.
До заяви додано копію рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.10.2024 №1066 про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , два примірника свідоцтва про народження ОСОБА_4 .
Разом з тим, до заяви не було додано копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання якої просив заявник.
Вказана обставина перешкоджала суду першої інстанції вирішити питання про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання цієї дитини.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Усенка Миколи Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук