1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 07 липня 2025 року апеляційну скаргу прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника
КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової, яка на праві комунальної власності належить Київській міській раді (код ЄДРПОУ: 22883141).
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), яка на праві комунальної власності належить Київській міській раді, з метою збереження речового доказу.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що земельна ділянка відповідає ознакам речового доказу, оскільки є об'єктом кримінального правопорушення.
Слідчим суддею не взято до уваги доводи клопотання, не надано належної оцінки долученим до клопотання матеріалам.
У заяві представника КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_7 , зазначено, що невстановлені особи самоправно користуються земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, на якій облаштували паркувальний майданчик із назвою: м. Київ, Оболонський р-н, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), без будь-яких на це правових підстав та здійснюють господарську діяльність.
При цьому, Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» КП «Київтранспарксервіс» визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника КП «Київтранспарксервіс», яка підтримала подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Оболонським УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 січня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12025105050000086, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України.
Згідно з даними Витягу від 28 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення № 12025105050000086 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 356 КК України внесено на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року.
Вказана ухвала постановлена за заявою представника КП «Київтраснпарксервіс» ОСОБА_7 , у якій зазначено, що невстановлені особи самоправно користуються земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, на якій облаштували паркувальний майданчик та здійснюють господарську діяльність.
15 березня 2007 року Київською міською радою ухвалено рішення №261/922 «Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс» Рішенням Київської міської ради №930/1591 від 26 червня 2007 року «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» КП «Київтранспарксервіс визнано єдиним оператором з паркування транспортних засобів у м. Києві. КП «Київтранспарксервіс» здійснює господарську діяльність на паркувальних майданчиках, визначених і закріплених за Підприємством таблицею 1 до додатка № 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» та наказом Департаменту транспортної інфраструктури від 25 березня 2021 року № H-67 «Про затвердження переліку відведених майданчиків для паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах міста Києва».
Відповідно до зазначеного рішення майданчик для паркування мав назву: м. Київ, Оболонський р-н, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002.
25 серпня 2023 року між ТОВ «АСТОРІ ГРУП», в особі директора ОСОБА_8 та КП «Київтранспарксервіс» підписано Договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2023-08/09 за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга). 20.02.2024 року між ТОВ «АСТОРІ ГРУП» та КП «Київтранспарксервіс» підписано Додаткову угоду № 2 до Договору.
11 листопада 2024 року о 15 год. 10 хв. фахівцями КП «Київтранспарксервіс» здійснено моніторинг (обстеження) майданчика для паркування транспортних засобів, який розташований за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), під час якого встановлено, що всупереч положенням пункту 17.3.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених Рішенням № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року, вказаний майданчик самовільно використовується невідомими особами, на майданчику надаються послуги з паркування транспортних засобів за грошові кошти, у зв'язку з чим складено Акт обстеження майданчика для паркування від 11 листопада 2024 року.
У зв?язку з тим, що акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію не підписано у визначений строк, у зв'язку з відсутністю погодженої відповідними установами схеми ОДР, 20 травня 2024 року Договір з ТОВ «АСТОРІ ГРУП» розірваний достроково.
03 квітня 2025 року постановою старшого дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 винесено постанову про визнання речовим доказом земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга).
Згідно з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002 належить Київській міській раді на праві комунальної власності.
05 травня 2025 року прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено, з підстав недоведеності прокурором, що незастосування такого обмеження, як арешт, може призвести до відчуження пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі цього майна невстановленими особами, яким це майно не належить. Відтак, прокурором не доведено обставин, які підтверджують такий ступінь втручання у право розпоряджатися, відчужувати або користуватися вказаною ділянкою, як арешт.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), відповідає критеріям ч. 1 ст. 170, ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім того, вказане майно постановою старшого дізнавача відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 03 квітня 2025 року, обґрунтовано визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні (а.с. 36).
Прокурором доведено, що вказана земельна ділянка є речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають вагоме значення для досудового розслідування.
Таким чином, доводи прокурора щодо незаконності ухвали є обґрунтованими, ухвала слідчого судді є такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності правових підстав для арешту майна не відповідають, як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно, яке зазначено у клопотанні прокурора.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:504:0002, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), яка на праві комунальної власності належить Київській міській раді (код ЄДРПОУ 22883141), шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування будь-кому і будь-яким чином.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 756/6305/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/3957/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України