справа № 760/3615/24
головуючий у суді І інстанції Третяк Я.М.
провадження № 22-ц/824/6098/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
02 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 30 липня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 994.
Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що сторони втратили почуття любові, поваги та розуміння один одного. Поступово стосунки між ними зіпсувались. Спроби примирення не дали бажаних результатів, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин.
Позивач зазначає, що між подружжям уже тривалий час немає нормальних сімейних стосунків. Сторони стали чужими, не розуміють один одного і живуть різними поглядами на життя.
Тому, позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30 липня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 994; повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 .
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30 липня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 994.
Повернуто ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, фактичні обставини свідчать, що розлад в сім'ї має не тимчасовий характер, а подальше збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить інтересам сторін, тому шлюб підлягає розірванню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 29 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що 16 грудня 2024 року відповідач подав заяву-клопотання за допомогою електронного кабінету «Суд Он-Лайн», зареєстровану за вхідним номером 63088/24-вх, про перенесення справи з 18 грудня, оскільки у цей час буде перебувати у відрядженні і не може бути присутнім на засіданні, на підтвердження чого долучена копія наказу про відрядження
Однак, суд першої інстанції проігнорував попереднє клопотання, подане відповідачем від 29 листопада 2024 року, зареєстроване у канцелярії суду, про те що відповідач буде знаходитись разом з дружиною та дітьми до лютого 2025 року, що вкотре підтверджує наміри відповідача щодо примирення, які суд першої інстанції не взяв до уваги.
Посилається на те, що судом першої інстанції неправильно встановлено, що заявлені позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підтвердженні належними та достатніми доказами у судовому засіданні.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. а апеляційну скаргу без задоволення.
Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій підтримує вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити.
Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі, у зв'язку з неможливістю бути присутньою в судовому засіданні.
ОСОБА_1 подав заяву про перенесення судового засідання, призначеного на 02 липня 2025 року о 11:15 год., у якій посилається на те, що він з'явився в судове засідання та, не дочекавшись, був вимушений поїхати на робочу зустріч, яка була запланована заздалегідь.
Розглянувши подану заяву, апеляційний суд враховує таке.
Пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Статтею 372 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Судом встановлено, що 30 липня 2008 року ОСОБА_2 ОСОБА_1 зареєструвати шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданий відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 994.
Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_2 зазначила, що фактичні шлюбні відносини між ним та відповідачем фактично припинені, в них відсутнє почуття любові та повага один до одного, вони мають протилежні погляди на життя, більше десяти років немає нормальних сімейних відносин, що свідчить про неможливість збереження шлюбу.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У частині 1 статті 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини 1 статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Установивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, його збереження суперечить інтересам позивача, суд першої інстанції, урахувавши конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, дійшов правильного висновку про наявність підстав для його розірвання.
В апеляційній скарзі відповідач не навів обґрунтованих мотивів, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції щодо неможливості збереження шлюбу, а позивач у відзиві на апеляційну скаргу наполягала на залишенні рішення суду першої інстанції про розірвання шлюбу без змін.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для їх скасування або зміни у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10 липня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська