Справа № 524/10707/24 Номер провадження 22-ц/814/2355/25Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
10 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20 лютого 2025 року, постановлене суддею Андрієць Д.Д.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; Полтавська обласна рада, про зобов'язання вчинити дії,
20.09.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просила зобов'язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості наданих послуг із постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , о/р № НОМЕР_1 за опалювальний період з листопада 2022 року до дня ухвалення судового рішення до рівня тарифів, що діяли станом на 24.02.2022, тобто за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30.12.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2020».
В обґрунтування підстав позову зазначає, що у грудні 2022 року із розрахунку вартості житлово-комунальних послуг за попередній місяць дізналася про зміну надавача послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, яким наразі є ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Із початку опалювального періоду 2022-2023 р.р. підприємство здійснює нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв у м.Кременчуці станом на 24.02.2022.
Наведене вважає порушенням вимог Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон №2479-ІХ), яким протягом дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Наполягає на тому, що тарифи на послуги з постачання теплової енергії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для споживачів м.Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, які застосовувались для цих споживачів до 24.02.2022, навіть якщо ці послуги до вказаної дати надавались іншим суб'єктом господарювання. Відтак, просить захистити порушене право згідно з заявленими позовними вимогами.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20.02.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що після набрання чинності Законом №2479-IX установлені Полтавською обласною радою для відповідача тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, не змінювалися. За таких обставин, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого указаним законом, районний суд визнав безпідставними та відмовив у задоволенні позовних вимог.
Із рішенням районного суду не погодився позивач, оскарживши його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов про зобов'язання відповідача вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Звертає увагу, що рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 прийнято до прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, а також до визначення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надавачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній часті м.Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ.
При цьому, відповідач не виконав вимоги пунктів 15, 16 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 та не провів розрахунок економічно обґрунтованих тарифів на опалювальний сезон 2022-2023 для мешканців м.Кременчука. Крім того, відповідні складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із запровадженням ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання для зазначених споживачів не були закладені у зверненні ліцензіата для встановлення відповідного тарифи.
Посилаючись на положення статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» доводить, що застосування тарифів на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для споживачів м.Кременчука не може перевищувати рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022, незалежно від того, ким надавалися послуги споживачеві.
У порушення викладеного, відповідач нараховує вартість послуг за тарифами, що значно перевищують ті, які діяли станом на 24.02.2022. Тоді як споживач, як слабка сторона у спірних правовідносинах не має нести негативні наслідки у виді додаткового фінансового навантаження у результаті дій та/або рішень влади, які хоча і ухвалені у законний спосіб, проте, фактично, усупереч прямій забороні Закону №2479-ІХ призвели до збільшення розміру тарифів за тепло для мешканців лівобережної частини м.Кременчука.
Детально цитуючи зміст постанови Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/24, вважає, що районний суд безпідставно не застосував таку практику до спірних правовідносин, а також залишив поза увагою практику Полтавського апеляційного суду, сформовану у справі №524/4839/23.
Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду.
30.05.2025 до Полтавського апеляційного надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення.
Зазначає, що із листопада 2022 року надає послуги з постачання теплової енергії споживачам лівобережної частини м.Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ за тарифами, установленими рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 для всіх категорій споживачів, з урахуванням приписів Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання на час дії воєнного стану та подальшого відновлення її функціонування». Відтак, тарифи для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» установлені рішенням обласної ради від 30.09.2022 №477 відповідають розміру тарифів, що були встановлені рішеннями обласної ради від 21.10.2021 №286, зі змінами внесеними рішенням від 09.12.2021 №326, тобто до введення в Україні воєнного стану 24.02.2022.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання в суд апеляційної інстанції не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 11.12.2008./а.с.22/
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.10.2021 №1421 установлено ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для категорії споживачів, зокрема: для потреб населення, тариф на теплову енергію - 1 745,24 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 979,41 грн./Гкал (без ПДВ), тариф на транспортування теплової енергії - 751,10 грн./Гкал (без ПДВ), тариф на постачання теплової енергії - 14,73 грн./Гкал (без ПДВ)./а.с.11-15/
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.12.2021 №1867 установлено ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» скориговані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для категорії споживачів з 01.01.2022, зокрема, для потреб населення, тариф на теплову енергію - 1828,10 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1017,13 грн./Гкал (без ПДВ), тариф на транспортування теплової енергії - 796,02 грн./Гкал (без ПДВ), тариф на постачання теплової енергії - 14,95 грн./Гкал (без ПДВ)./а.с.6-10/
Рішенням Полтавської обласної ради №473 від 22.09.2022 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» надано згоду на безоплатне прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки.
Рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №447 установлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»: тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій; двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів; тарифи на послугу з постачання гарячої води за категоріями споживачів; тарифи на транспортування теплової енергії інших ліцензіатів тепловими мережами ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Рішенням Полтавської обласної ради від 14.10.2022 №481 прийнято цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20.10.2022 №1508 визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води./а.с.5/
За змістом листа Міністерства розвитку громад та територій України, адресованого виконавчому комітету Кременчуцької міської ради, застосування тарифів на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», зокрема, й для споживачів м.Кременчука, не може перевищувати рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022 (незалежно від того, ким надавалися послуги споживачів)./а.с.16,17/
До позовної заяви позивачем надано рахунки-повідомлення для сплати комунальних послуг./а.с.24-33/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що визначення відповідачем вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №477 для потреб населення, відповідає вимогам чинного законодавства України.
Доводи позивача про застосування тарифів, установлених рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, які діяли станом на 24.02.2022, районний суд відхилив, оскільки такі тарифи встановлені ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», а не відповідачу. Тоді як у останнього відсутні правові підстави для постачання позивачці теплової енергії на умовах, встановлених іншому суб'єкту господарювання та за тарифами, відмінними від тарифів, установлених для відповідача Полтавською обласною радою.
Наведене виключає підстави для задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок плати за надані послуги із застосуванням тарифів, установлених рішенням Кременчуцької міської ради для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Тлумачення наведеної норми свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №529/613/17-ц від 03.10.2018.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов'язані оплатити такі (житлово-комунальні) послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У силу приписів статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Наведена норма узгоджується із положеннями пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (частина п'ята статті 21 цього Закону).
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» установлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Як правильно установлено судом першої інстанції, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).
Згідно зі статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).
Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Тоді як застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачам, відповідають тарифам, установленим рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023.
Правомірність рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 становила предмет дослідження Другого апеляційного адміністративного суду, який при ухваленні постанови від 13.02.2024 у справі №440/6193/23, виснував, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, у тому числі і тарифи зазначені для категорії споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану 24.02.2022.
За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведений процесуальний обов'язок позивачем не виконано та не спростовано у загальному порядку правомірність застосування тарифу, встановленого таким рішенням обласної ради, а тому за правилами частини 4 статті 12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегією суддів відхиляються. Оскільки положення статті 1 цього Закону не є нормою-приписом (зобов'язанням) та не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).
Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов'язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб'єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб'єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тарифи, установлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишилися на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).
Тобто, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювалися (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі №917/1389/23, які підлягають врахуванню відповідно частини четвертої статті 263 ЦПК України.
Із огляду на викладене, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів визнає безпідставними. Тоді як визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для споживачів, відповідає як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.
Посилання позивача у доводах апеляційної скарги на безпідставне незастосування до спірних правовідносин позиції Верховного Суду, сформованої у справі №917/730/23 від 04.04.2024, колегія суддів відхиляє. Так, правовідносини у справі, на яку посилаються позивачі не є подібними з правовідносинами у справі №524/974/23, оскільки у справі, судове рішення у якій є предметом апеляційного перегляду, правовідносини стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих/отриманих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачам, тоді як у справі №917/730/23 правовідносини стосувалися врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку. Отже, у справі, що переглядається, і у наданій для порівняння справі, правовідносини відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову, встановленими судами обставинами справи, що виключає подібність спірних правовідносин.
Натомість наведена позивачем у доводах апеляційної скарги практика Полтавського апеляційного суду у розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України не є обов'язковою для врахування при розгляді цієї справи.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування норм матеріального права та не доводять наявність порушеного відповідачем права позивача, як споживача послуг. Тоді як відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справі №755/3563/21 від 06.09.2023, яка за правилами ч.4 ст.263 ЦПК України є обов'язковою для врахування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20 лютого 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.07.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак