Справа № 524/13768/24 Номер провадження 22-ц/814/2426/25Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
10 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»
на заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 березня 2025 року, постановлене суддею Ковальчук Т.М.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.11.2024 АТ «КБ «Глобус» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 03.01.2022 у розмірі 21 826,75 грн., із яких: 14 524,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 7 302,75 грн. - прострочена заборгованість по процентам (комісіям); а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що 03.01.2022 ОСОБА_1 подано до АТ «КБ «Глобус» заяву-анкету на приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування, чим акцептовано публічну пропозицію АТ «КБ «Глобус». У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані та погоджено наступні істотні умови кредитування: сума кредиту - 18 725,00 грн.; строк кредитування: 24 місяців з 04.01.2022 по 03.01.2024; пільговий період - 9 місяців з 04.01.2022 по 04.10.2022; комісія за управління кредитом - 3,00%; розмір процентної ставки % річних - 0,00001%; схема повернення кредиту - ануїтет; реальна процентна ставка, % річних - 50,64212%; загальна вартість кредиту - 25 466,00 грн.
АТ «КБ «Глобус» свої зобов'язання за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на 01.08.2024 утворилася заборгованість у загальному розмірі 21 826,75 грн., заявлена до стягнення, а також витрати зі сплату судового збору.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.03.2025 відмовлено у задоволенні позову АТ «КБ «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування кредитних коштів позичальнику, що виключає підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, АТ «КБ «Глобус» подало апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним в суді апеляційної інстанції витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та на правничу допомогу в розмір 6 000,00 грн.
Наголошує, що відповідно до заяви-анкети банк не відкривав рахунку позичальнику для надання кредитних коштів, а здійснив перерахування кредитних коштів продавцю товару, про що свідчить копія меморіального ордеру №4270 від 05.01.2022 на суму 18 235,00 грн., призначення платежу: «надання кредитних коштів згідно договору №41675539 від 04.01.2022 ОСОБА_1 на оплату рах.факт. №СФКRN-0001757021 від 03.01.2022. Наведений доказ, а саме, меморіальний доказ, не становив предмет дослідження суду першої інстанції, оскільки позивач вважав, що інформація щодо перерахування кредитних коштів, яка викладена в заяві-анкети є достатньою та не підлягає підтвердженню.
Наголошує, що на наявні у справі детальні розрахунки заборгованості та виписки по особовому рахунку відповідача повністю відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність», а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження розміру заборгованості за кредитом. У зв'язку із цим позивач просить апеляційний суд долучити до матеріалів справи додаткову виписку Рух по особовому рахунку НОМЕР_1 по валюті 980 за період з 04.01.2022 по 01.08.2024, яка більш детально показує рух коштів по рахунку відповідача.
Зазначає, що сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо порядку перерахування кредитних коштів, їх повернення та розміру, підстав і порядку нарахування відсотків. Тому, на думку позивача, суд першої інстанції упереджено поставився до доказів, які позивач додав до позовної заяви та які не були спростовані відповідачем.
Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.01.2022 ОСОБА_1 підписала заяву-анкету №41675539 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», яким погоджено наступні істотні умови кредитування: сума кредиту - 18 725,00 грн.; строк кредитування: 24 місяців з 04.01.2022 по 03.01.2024; пільговий період - 9 місяців з 04.01.2022 по 04.10.2022; комісія за управління кредитом - 3,00%; розмір процентної ставки % річних - 0,00001%; схема повернення кредиту - ануїтет; реальна процентна ставка, % річних - 50,64212%; загальна вартість кредиту - 25 466,00 грн.
Сторонами погоджено відомості про партнера: назва - ТОВ «Комфі Трейд»; реквізити банку, номер рахунку НОМЕР_2 ; загальна сума товару за рахунком фактурою 20 235,00 грн.; позичальник уповноважує банк здійснити переказ суми споживчого кредиту, визначеної в цільовому призначенні як оплата товару, за вищевказаними реквізитами партнера./а.с.30-31/
Передувало укладенню Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», підписання позичальником паспорту споживчого кредиту; інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит./а.с.32/
До позовної заяви позивачем приєднано Публічну пропозицію АТ «КБ «Глобус» на укладення Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», затверджену рішенням Правління АТ КБ «Глобус», протокол №191 від 23.11.2021, редакція набуває чинності з 06.12.2021./а.с.4-29/
31.10.2024 АТ КБ «Глобус» надіслано ОСОБА_1 вимогу щодо сплати загальної суми заборгованості по споживчому кредиту за період із 04.01.2022 по 31.08.2023, що складає 20 703,25 грн./а.с.35, 36/
На підтвердження розміру стягнення банком надано розрахунок заборгованості та відомості про рух по особовому рахунку НОМЕР_3 по валюті 980 за період із 04.01.2022 по 01.08.2024, якими підтверджено розмір заборгованості ОСОБА_1 21 826,75 грн., із яких: 14 524,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 7 302,75 грн -комісія за управління кредиту./а.с.45-49, 50-52/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування коштів позичальнику. Натомість, наявні у справі виписки з рахунку ОСОБА_1 відображають рух коштів починаючи із квітня 2021 року та не містять даних щодо перерахування/зарахування кредитних коштів у сумі 18 725,00 грн.
Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11, частини другої статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
На доведення факту укладення кредитного договору позивачем надано суду Заяву-анкету №41675539 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 03.01.2022, яка містить підписи представника банку та позичальника, а також банку, що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.
Заява-анкета містить детальну інформацію щодо особи позичальника, погодження останнім істотних умов кредитування та уповноваження банку здійснити переказ суми споживчого кредиту, визначеної в цільовому призначенні як оплата товару, за реквізитами партнера ТОВ «Комфі Трейд» на його рахунок, відкритий у АТ «ОТП Банк»: НОМЕР_2 .
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції викладене залишив поза увагою та, усупереч умовам зобов'язання, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту з підстав недоведеності факту перерахування коштів позичальнику.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018, №917/1307/18 від 23.10.2019.
Наведений процесуальний обов'язок відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором. Натомість, районний суд, ставлячи під сумнів добросовісність дій позивача на предмет здійснення банком переказу суми споживчого кредиту, визначеної в цільовому призначенні як оплата товару, за реквізитами партнера ТОВ «Комфі Трейд», мав керуватися вимогами частини сьомої статті 81 ЦПК України, а не відмовляти з цих підстав у задоволенні позову за недоведеністю.
Стосовно підставності нарахування процентів/комісії, колегія суддів ураховує наступне
За змістом пункту четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п.5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Із матеріалів справи убачається, що сторонами зобов'язання погоджено розмір комісії за управління кредитом - 3%, а також їх нарахування після пільгового періоду, який спливає 04.10.2022; наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості підтверджує, що відповідні нарахування здійснювалися після пільгового періоду із 08.10.2022 по 07.11.2023.
Наведений розрахунок відповідачем не спростовано, позовних вимог про визнання недійсними умов основного договору кредиту, якими передбачена сплата комісії, позичальник не заявляв. Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для кваліфікації комісії як прояву нечесної підприємницької практики.
Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №335/10295/20 від 17.09.2024, №686/25779/13-ц від 25.06.2025, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов'язковою для застосування.
Із огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати із постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Стосовно стягнення судових витрат, колегія суддів ураховує наступне
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів АТ «КБ «Глобус» в суді першої інстанції забезпечувалося адвокатом Прохоренко В.П. на підставі договору №010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 та довіреності голови правління банку Мамедова С.Г. від 05.12.2022 строком дії до 05.12.2025 включно./а.с.40-42/
30.10.2024 складено Акт №41675539 прийому-передачі послуг за Договором №010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024, де наведено обсяг наданої допомоги: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі, узгодження правової позиції - 2 год./3 000,00 грн.; складання позовної заяви - 2 год./3 000,00 грн., всього 6 000,00 грн./а.с.43/
Установивши викладене та враховуючи, що зустріч із клієнтом та погодження заперечень мають організаційний характер, є складовими підготовки позову та не можуть бути віднесені до правової допомоги, а тому - не підлягають компенсації (ВС КЦС справа №756/8241/20 від 17.01.2022), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, понесені ним в суді першої інстанції правничі витрати у розмірі 3 000,00 грн.
Такий розмір стягнення є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом правничих послуг та ціни позову. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 570,00 грн. (3 028,00 грн. за подачу позову + 4 542,00 грн. за подачу апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» - задовольнити.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 березня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» від 03 січня 2022 року у розмірі 21 826,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 570,00 грн., витрати на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3 000,00 грн., а всього 10 570,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак