Справа № 524/6748/22 Номер провадження 22-ц/814/1364/25Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
08 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Галушко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Влащенка Олега Анатолійовича про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою та нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинного будівництва - перебудову - реконструкцію сараю, літ. «М» під господарську будівлю - гостьовий будинок шляхом прибудови та влаштування мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_1 .
Здійснено розподіл судових витрат.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2024 року залишено без задоволення.
Не погодившись з даним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посив його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просив призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, проте, жодним чином не обгрунтував дану вимогу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадженя у даній справі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 березня 2025 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду з повідомленням учасників справи.
19 березня 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Влащенка О.А. до суду надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що в наявних в матеріалах справи висновках експертів не зазначено причину тріщини фундаменту домоволодіння позивача, у зв?язку просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ та поставити перед експертами наступні питання: 1. Яка природа пошкоджень фундаменту домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .?
2. В який період часу сталося пошкодження фундаменту? 3. Чи впливає будівництво сусідньої будівлі за адресою АДРЕСА_1 щодо виникненню наскрізної горизонтальної тріщини на зовнішній стіні з тильної частини житлового будинку, перекісу віконних блоків домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .?
Від представника ОСОБА_2 адвоката Дашко М.В. до суду надійшли заперечення на вказане клопотання, які обґрунтовані тим, що в матеріалах справи містяться два висновки будівельно-технічної експертизи, в яких експертами встановлено факт порушення відповідачем будівельних норм та правил та неможливість зміщення здійсненого відповідачем самочинного будівництва (реконструкції сараю), що свідчить про відсутність підстав для призначення ще однієї будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників справи, дослідивши заявлене клопотання, вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Пунктом 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені у статті 367 ЦПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя).
Аналіз зазначених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від особи, яка подає такий доказ, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 369/7772/15-ц зазначено, що тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення від 27 жовтня 1993 року у справі «Домбо Бехеєр проти Нідерландів»).
Згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
З матеріалів справи вбачається, що на замовлення ОСОБА_2 29.12.2021 було складено висновок експерта № 10/10-21 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи (т. 1, а.с. 81-85).
Окрім того, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2023 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на виконання якої було складено висновок експерта № 2/7-23.
Вказана ухвала відповідачем не оскаржувалася.
У суді першої інстанції стороною відповідача клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не заявлялось. Представник апелянта, звертаючись в суді апеляційної інстанції із клопотаннями про призначення судової будівельно-технічної експертизи не навів аргументів та не надав доказів неможливості звернення до суду першої інстанції з даним клопотанням з причин, що об'єктивно не залежали від них, а також неможливості надання висновку експерта, проведеного за замовленням відповідача, тому отримання нового доказу такого як висновок експерта за даних обставин справи суперечило б вимогам частини 3 статті 367 ЦПК України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Влащенка Олега Анатолійовича про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Керуючись ст.ст. 103, 381 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Влащенка Олега Анатолійовича про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Чумак
Судді Ю. В. Дряниця
Л.І. Пилипчук