Житомирський апеляційний суд
Справа №296/925/25 Головуючий у 1-й інст. Дідоренко А. Е.
Номер провадження №33/4805/458/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
09 липня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Могильницького Віктора Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Могильницького Віктора Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 11 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 06.01.2025 о 13 год 44 хв у м.Житомирі, по вул.Юрія Вороного, 17, керуючи транспортним засобом SKODA Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП, при цьому, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №11 від 06.01.2025. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Могильницький В.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначив, що матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. До протоколу додано лише відеозапис та висновок лікаря-нарколога №11 від 06.01.2025. Проте, відеозапис не підтверджує наявність у водія ознак сп'яніння, а висновок лікаря є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція). Суд залишив такі обставини без належної оцінки, однак зазначені суперечності, на його думку, викликають обґрунтований сумнів у достовірності викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Також звернув увагу на безпідставне стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223430 від 17.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 06.01.2025 о 13 год 44 хв у м.Житомирі, по вул.Юрія Вороного, 17, керуючи транспортним засобом SKODA Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком лікаря №11 від 06.01.2025 (а.с.1-3); висновок №11 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.01.2025 (а.с.5); копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №11 від 06.01.2025 (а.с.35); рапорт інспектора взводу №1 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП ст.лейтенанта поліції Д.Крушинського від 17.01.2025 (а.с.6); письмове повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції ОСОБА_1 від 06.01.2025 для розгляду адміністративного правопорушення з необхідністю його явки до УПП в Житомирській області на 17.01.2025 (а.с.4); відеозапис з нагрудної камери поліцейського (а.с.7).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція ).
Згідно із розділом ІІІ Інструкції виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. На підставі вказаного акта медичного огляду видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння).
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у трьох примірниках, один з яких видається оглянутій особі.
Форма такого висновку міститься у Додатку 4 до Інструкції.
Пунктом 22 Інструкції визначено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Як вбачається зі змісту акта №11 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 06.01.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (на підставі якого був складений висновок), під час огляду у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено. При цьому в сечі обстежуваного виявлено канабіноїди та метадон (а.с.35).
У самому висновку №11 від 06.01.2025, який став підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, не зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, відсутність у висновку заключного діагнозу про перебування особи в стані сп'яніння виключає підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Формальна наявність у сечі ОСОБА_1 слідів канабіноїдів та метадону не може бути безумовним доказом його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Письмове роз'яснення директора КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 04.04.2025 №1940, на яке послався суд першої інстанції, як на доказ перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, саме по собі не усуває того факту, що висновок №11 від 06.01.2025 не містить діагнозу чи заключного висновку про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. Цей висновок складено з порушенням вимог п.п.15, 16 розділу ІІІ та додатку 4 Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, у зв'язку з чим він вважається недійсним.
З урахуванням положень ст.ст.251, 252 КУпАП, у зв'язку з вищевикладеним, відеозапис та протокол про адміністративне правопорушення також не є належними та достатніми доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду. Викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, у тому числі на закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Усі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, а тому цей протокол також не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 у розумінні ст.251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Могильницького Віктора Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 11 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Галацевич