Житомирський апеляційний суд
Справа №274/4779/24 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.
Номер провадження №33/4805/444/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
09 липня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - Абасова Ігоря Гаджиєвича, розглянувши у відкритому судовому засіданнів приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 25.05.2024 о 06:35 год по вул.Чуднівській, 1, в с.Скраглівка Бердичівського району, керував автомобілем «Volkswagen Caddy» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest 6820, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема вказав, що зупинка транспортного засобу була незаконною і не відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а долучений до матеріалів справи рапорт з поясненнями працівника поліції, як зацікавленої особи, не може бути належним доказом правомірності зупинки. На його думку, жодних доказів, які б поза розумним сумнівом, свідчили про факт керування ним транспортним засобом в стані сп'яніння, матеріали справи не містять. З відеозапису вбачається, що його поведінка відповідає обстановці, він чітко розмовляє і виконує всі вказівки працівника поліції, хоч і незаконні. Також, просив звернути увагу на несправність газоаналізатора, що підтверджується відеозаписом та рапортом працівника поліції про те, що роздрукувати чек з результатом на принтері не представилось можливим через його технічні неполадки. Тому вважає, що результати огляду на стан сп'яніння є сумнівними, а огляд - недійсним. Окрім того, звернув увагу, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, порушивши його право на захист та забезпечення справедливого судового розгляду.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що про винесення постанови дізнався від свого захисника лише 28.02.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №760959 від 25.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 25.05.2024 о 06:35 год по вул.Чуднівській, 1, в с.Скраглівка Бердичівського району, керував автомобілем «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР. Медичне освідування на ступінь визначення алкогольного сп'яніння проводилось приладом Drаger Alcotest 6820 на місці зупинки автомобіля, проба позитивна 0,58 проміле, тест №691 від 25.05.2024 (а.с.2); роздруківкою приладу Drаger Alcotest 6820 з результатом - 0,58 проміле (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, згідно яких результат дослідження 0,58 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість (а.с.5); розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП і про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.4-5 зворот); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2229670 від 25.05.2024 (а.с.6); рапортом інспектора СРПП Бердичівського РВП капітана поліції О.Татарчука від 25.05.2024 (а.с.7); відеозаписом обставин події (а.с.10).
Протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявних в матеріалах справи відеозаписах із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції у відповідності до ст.35 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з порушенням ПДР, про що був проінформований працівниками поліції та притягнутий до адміністративної відповідальності. Водія було повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та він пройшов відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drаger Alcotest» 6820», який показав позитивну пробу - 0,58 проміле. З даним результатом ОСОБА_1 безумовно погодився, що, крім відеозапису, підтверджується його підписом в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Всі процесуальні документи підписані ОСОБА_1 власноруч без будь-яких заперечень.
Та обставина, що через технічні неполадки принтеру чек приладу Drаger Alcotest 6820 з результатом огляду на стан сп'яніння працівником поліції був роздрукований і долучений до адміністративних матеріалів пізніше, не ставить під сумнів достовірність отриманого за допомогою такого приладу результату та не є підставами для визнання огляду недійсним.
Слід також зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними.
Незгода з діями працівників поліції стосовно правомірності зупинки автомобіля не звільняла ОСОБА_1 від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до п.2.5 ПДР, оскільки у водія були виявлені ознаки сп'яніння.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Безпідставними є також посилання ОСОБА_1 на неналежне повідомлення його судом першої інстанції про розгляд справи та порушення права на захист. Матеріали справи свідчать, що розгляд справи призначався судом дев'ять разів. За клопотанням ОСОБА_1 та його захисника Абасова І.Г. справа багаторазово відкладалась. Учасники справи належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду. Тому, враховуючи положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також з метою недопущення необґрунтованого затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи, встановлений законом, суд обґрунтовано розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Абасова І.Г.
Матеріалами справи підтверджено, що судом, починаючи з 05.06.2024 (з моменту надходження адміністративних матеріалів) до постановлення судового рішення у справі, вжито усіх заходів щодо дотримання прав учасників судового процесу, передбачених ст.268 КУпАП.
Крім цього, апеляційний суд зауважує, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисник не були позбавлені права апеляційного оскарження судового рішення, яке реалізували. Під час апеляційного розгляду були враховані та оцінені всі доводи апеляційної скарги та пояснення захисника, які учасники справи не могли висловити в суді першої інстанції, а також оцінені докази, наявні в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та обіймає посаду водія, не впливають на правильність постанови суду першої інстанції та не можуть бути підставою для звільнення останнього від адміністративної відповідальності. Санкція статті 130 ч.1 КУпАП є безальтернативною, передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення в залежності від особи порушника.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич