Справа №359/9328/24
Провадження №2/359/637/2025
03.07.2025 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Кулик Т.В.
за участю
представника позивача Кохана О.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кохан О.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі - 139 000грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 серпня 2023 року між сторонами було укладено договір оренди. Відповідно до якого позивач передав відповідачу у строкове користування будинок, який розташовано в АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 3220883201:01:016:0007, площею 0.27 га., строком до 31.10.2023 року. 30.10.2023 року була укладена додаткова угода до Договору оренди від 01.08.2023 року про продовження терміну оренди до 31.01.2024 року. По вказаному Договору оренди Відповідач сплатив орендну плату за два місяці серпень-вересень 2023 року. 27.12.2023 року було складено Акт про те, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором оренди від 01.08.2023 р. складає - 59 000 грн. 30.01.2024 року була укладена Додаткова угода до Договору оренди від 01.08.2023 р., де пункт 1.2 розділу 1 «Предмет договору» викладено в наступній редакції: «1.2 Строк оренди з 01 серпня 2023 по 30 квітня 2024. Дія договору припиняється із спливом строку оренди. Якщо протягом двох днів, з моменту закінчення строку дії Договору, орендар з якихось причин не звільнить об'єкт оренди орендодавець має право, а орендар дає на це безвідкличну згоду, що не підлягає змінам, самостійно звільнити об'єкт оренди (приміщення об'єкту) від майна орендаря, при цьому всі та/або частина якогось майна орендаря, що залишилось в приміщенні (в тому числі на об'єкті) після закінчення другого календарного дня, з моменту закінчення строку дії вважається сміттям і орендодавець не зобов'язаний зберігати таке майно, не несе жодної відповідальності за його збереження і має право знищити, викинути та/або іншим чином позбавитися такого майна. В такому випадку, об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту складання одностороннього акту про звільнення від майна орендаря». Позивач зазначає, що як умови договору оренди, так і умови додаткових угод, підписані сторонами без будь-яких зауважень, що з огляду на приписи ст.ст. 11, 629 ЦК України свідчить про погодження ними всіх умов, які містяться в таких договорах. 01 травня 2024 року Позивач та Відповідач підписують Акт де Відповідач визнає заборгованість по орендній платі в розмірі - 139 000 грн.
02 вересня 2024 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного та призначено підготовче судове засідання.
20 листопада 2024 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, заслухавши думку позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, 01 серпня 2023 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 укладено договір оренди (11-12).
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором передає Орендареві у строкове користування будинок, який розташовано в АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 3220883201:01:016:0007, площею 0.27 га.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що строк оренди з 01.08.2023 року по 31.10.2023. Дія договору припиняється із спливом строку оренди.
30.10.2023 року між сторонами була укладена додаткова угода до Договору оренди від 01.08.2023 року. Відповідно до умов якої орендар та орендодавець дійшли згоди викласти п.1.2. договору розділу 1 «Предмет договору» Договору в наступній редакції: «1.2. Строк оренди з 01 серпня 2023 по 31 січня 2024. Дія Договору припиняється із спливом строку оренди.» Інші умови Договору залишені незмінними і залишились обов'язковими до виконання Сторонами (а.с.13).
30.01.2024 року між сторонами була укладена додаткова угода до Договору оренди від 01.08.2023 року. Відповідно до умов орендар та орендодавець дійшли згоди викласти п.1.2. договору розділу 1 «Предмет договору» Договору в наступній редакції: «1.2. строк оренди з 01 серпня 2023 по 30 квітня 2024. Дія Договору припиняється із спливом строку оренди. Якщо протягом двох днів, з моменту закінчення строку дії Договору, Орендар з якихось причин не звільнить об'єкт оренди Орендодавець має право, а Орендар дає на це безвідкличну згоду, що не підлягає змінам, самостійно звільнити об'єкт оренди (приміщення об'єкту) від майна Орендаря, при цьому всі та/або частина якогось майна Орендаря, що залишилось в приміщенні (в тому числі на об'єкті) після закінчення другого календарного дня, з моменту закінчення строку дії вважається сміттям і Орендодавець не зобов'язаний зберігати таке майно, не несе жодної відповідальності за його збереження і має право знищити, викинути та/або іншим чином позбавитися такого майна. В такому випадку, об'єкт оренди вважається поверненим Орендодавцю з моменту складання одностороннього акту про звільнення від майна Орендаря» (а.с.14).
27.12.2023 року було складено Акт про те, що станом на 27.12.2023 року послуги, передбачені згаданим вище Договором, надані та надаються у повному обсязі та із дотриманням умов Договору. Станом на 27 грудня 2023 року заборгованість Орендаря по орендній платі перед Орендодавцем за послуги, передбачені згаданим вище Договором, складає: 59000 грн., з яких: борг за жовтень 2023 року - 19000 грн., борг за листопад 2023 року - 20000 грн., борг за грудень 2023 року - 20000 грн. (а.с.15).
01 травня 2024 року складено акт, відповідно до якого орендодавець з одного боку і орендар з іншого боку зазначили, що станом на 01.05.2024 року послуги, передбачені згаданим вище Договором, надані у повному обсязі та із дотриманням умов Договору. Станом на 01 травня 2024 року заборгованість Орендаря по орендній платі перед Орендодавцем за послуги, передбачені згаданим вище Договором, складає: 139000 гривень, з яких: борг за жовтень 2023 року 19000 грн, борг за листопад 2023 року - 20000 грн, борг за грудень 2023 року - 20000 грн; борг за січень 2024 року - 20000 грн; борг за лютий 2024 року - 20000 грн; борг за березень 2024 року - 20000 грн; борг за квітень 2024 року - 20000 грн. Заборгованість за комунальні послуги: Електроенергія - 12046,24 станом на 31.03.2024. Газопостачання - 15189,83 станом на 31.03.2024 (а.с.16).
Позивачем на адресу відповідача (зазначену у договорі від 01 серпня 2023 року) було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором оренди від 01 серпня 2023 року.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Цивільне законодавство передбачає обов'язкову підставу для покладення відповідальності на боржника доведеність у передбачений законом спосіб вини боржника у порушенні умов зобов'язання.
Відповідно до вимог частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Приписи статті 759 ЦК України визначають, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За змістом частини 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання (частина 2 статті 777 ЦК України).
Відповідно до вимог частини 1 статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Враховуючи зміст статті 204 ЦК України, в якому говориться про те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а також відсутність в матеріалах справи доказів визнання договору оренди майна з подальшим викупом недійсним, суд приходить до висновку про його чинність станом на час виникнення спірних правовідносин.
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З акту від 01 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 визнав існуючу заборгованість по орендній платі у розмірі 139 000 грн.
В свою чергу відповідачем жодних належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин не надано.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 умови орендного договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за користуванням житловим будинком та земельною ділянкою у загальному розмірі 139000,00 грн. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню та належить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 139 000 грн. та судовий збір в розмірі 1390 грн.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1390,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 509, 527, 610, 626, 651, 759, 760, 762, 777, 783 ЦК України, ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої в АДРЕСА_3 грошові кошти в розмірі 139 000 грн. та судовий збір в розмірі 1390 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 липня 2025 року.
Суддя Чирка С.С.