Справа №345/2668/25
Провадження № 2/345/1298/2025
10.07.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Библів Юлія Василівна до ОСОБА_2 про відшкодування додаткових витрат на дітей,
позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача в її користь частину додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 8501,50 гривень (тобто половину суми від загальних витрат в розмірі 17,003 грн), та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразово в сумі 469 гривень (тобто половину суми від загальних витрат в розмірі 938 грн).
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 06.03.2011 року уклала шлюб із ОСОБА_2 . Від спільного проживання у них народилося двоє дітей, донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 . Оскільки сімейне життя між ними не склалося, то рішенням Калуського міськрайонного суду від 16.01.2018 року шлюб було розірвано. Дітей залишено проживати з матір'ю.
У червні 2018 року позивачка зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів з Відповідача на утримання малолітніх дітей. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 15.06.2018 року призначено стягувати з Відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , в розмірі 1000 гривень, а на сина ОСОБА_3 , в розмірі 1300 гривень щомісячно, починаючи з 30.03.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі рішення суду було видано виконавчий лист №345/1246/18 від 15.06.2018 року, який скерований до виконання відділом ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції.
Позивачка зазначає, що на даний час сума коштів, яка надходить від Відповідача на дітей становить 3196,00 гри. щомісячно, що в сьогоднішніх умовах є недостатнім для повноцінного розвитку та утримання дітей. Також, Відповідач сплачує аліменти не в повній мірі, що у свою чергу призвело до заборгованості. Сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.05.2025 року становить 896,00 грн.
Враховуючи, що Відповідач є фізично здоровою, працездатною та матеріально забезпеченою людиною, тому має змогу та можливість оплатити половину додаткових витрат на дітей. Окрім того син ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, важко хворіє, потребує постійного лікування, реабілітації та особливого догляду, а відповідно матеріальних витрат.
Позивачка стверджує, що ніде не працює у зв'язку із здійсненням постійного догляду за хворою дитиною, а також несе витрати по утриманню іншої дитини, яка відвідує школу. Через погіршення стану здоров'я сина, вимушена була шукати фахівців за кордоном, з метою отримання кваліфікованої консультації щодо подальшого лікування сина та проходження реабілітації. Така ситуація виникла в період збройної агресії росії проти України та запровадженням воєнного стану.
Позивачка покликається на те, що у березні 2022 року з метою збереження нормального психоемоційного стану дітей, разом із ними виїхала до Німеччини, де і знаходиться на теперішній час. Зараз син у Німеччині проходить лікування та реабілітацію, оскільки у дитини виявили нові діагнози, які потребують дороговартісного медикаментозного лікування, спеціального харчування та взуття. Враховуючи те, що син не здатний до самообслуговування, то йому постійно потрібні засоби гігієни, які є дороговартісними.
Також, для навчання доньки ОСОБА_4 було придбано текст для гравіювання. Таким чином, просить стягнути з відповідача в її користь частину додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 , одноразово в сумі 8501,50 гривень, та доньки ОСОБА_4 , в сумі 469 гривень. Вирішити питання судових витрат.
Представниця позивачки подала до суду заяву згідно якої просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Згідна на заочний розгляд справи.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.03.2011 року, який розірвано рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.01.2018 року (а.с.11-12).
Від шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвами про народження (а.с.9,10).
Згідно з Рішенням Калуського міськрайонного суду від 15.06.2018 року призначено стягувати з Відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000 гривень та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1300 гривень щомісячно, починаючи з 30.03.2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.13-15).
На виконання рішення суду видано виконавчий лист №345/1246/18 від 15.06.2018 року, який скеровано на виконання до відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції (а.с.16).
Згідно поданого розрахунку із сплати аліментів головного державного виконавця Тарасової Х.М., на даний час сума коштів, що надходить від Відповідача на дітей становить 3196,00 гри. щомісячно, окрім того наявна сума заборгованості, яка станом на 01.05.2025 року становить 896,00 грн (а.с.17-19).
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю (а.с.20).
У центрі соціальної педіатрії, м. Бохум (Німеччина) ОСОБА_5 проходив лікування та реабілітацію, що підтверджується медичною довідкою від 07.01.2025 року виданою Католицькою лікарнею м. Бохум (а.с.21-22).
На підтвердження понесених позивачкою додаткових витрат надано копії рахунків, а саме: рахунок № НОМЕР_2 від 20.12.2024, згідно якого придбано товар Seni Kids Junior Super (4 х 30 шт.) на суму 59,60 євро та пакунок DHL (оригінальне пакування виробника) на суму 4,90 євро, загальна сума вартості з ПДВ становить 64,50 євро, рахунок № PR2501012131 від 15.01.2025, згідно якого було придбано товар 1 упаковку TENA Slip Super S (упаковка 30 штук) на суму 14,99 євро, поштові та транспортні витрати 4,99 євро, загальна сума вартості з ПДВ становить 19,98 євро, рахунок №PR2501012157 від 15.01.2025, згідно якого було придбано товар 1 шт. SENI Classic plus small, внутрішнє пакування (упаковка 30 штук) на суму 18,99 свро, 1 шт. SENI SUPER Plus extra small (упаковка 10 штук) на суму 5,19 євро, загальна сума вартості з ПДВ становить 24,18 євро, рахунок №PR2501024331 від 31.01.2025, згідно якого було придбано товар, а саме: 1 упаковку TENA Slip Maxi S (внутрішня упаковка), упаковка 24 штуки, на суму 16,20 євро, 1 упаковку TENA Slip Super S (упаковка-90 штук) на суму 44,89 євро, доставка і поштові витрати на суму 5,89 євро, загальна сума вартості з ПДВ становить 66,95 євро, рахунок №PR2503020071 від 25.03.2025, згідно якого мною було придбано засоби гігієни: 1 упаковку TENA Slip Super S (розмір Ѕ, 90 штук) на суму 45,68 євро, доставка та поштові витрати 5,89 євро, загальна сума вартості з ПДВ становить 51,57 євро, рахунок № PR2505010966 від 14.05.2025, згідно якого придбано картридж для пелюшкової урни Windeltwister (упаковка 1 штука) на суму 9,98 євро, відро для підгузків Twist & Click, Sangenic, біле, упаковка 1 штука, на суму 24,99 євро, 2 шт. TENA Slip Super S (коробка = 90 шт.) на суму 91,36 євро, поштові та транспортні витрати 5,89 євро, загальна сума вартості з ПДВ становить 132,22 євро. Отже, загальний розмір понесених мною додаткових витрат на купівлю необхідних засобів гігієни для сина складає 359,4 євро (з ПДВ), що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ, курс євро по відношенню до гривні (станом на 28.05.2025 року) становить 1 євро 47,3104 грн, що в перерахунку на гривні загальна сума понесених витрат становить 17,003 грн. (а.с.23-28).
Також, для навчання доньки ОСОБА_4 згідно замовлення №Х284484428 було придбано товар текст для гравіювання (кількість 1) на суму 3,95 євро та товар IQ-S8X (кількість 1) на суму 14,95 євро, загальна суму вартості склала 19,82 євро, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ, курс євро по відношенню до гривні (станом на 28.05.2025 року) становить 1 євро 47,3104 гри, що в перерахунку на гривні загальна сума понесених витрат становить 938 грн (а.с.29).
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Так, одним із різновидів аліментних зобов'язань між батьками і дітьми є зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.
Якщо стягнення аліментних зобов'язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв'язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров'ям дитини, або у разі обставин, які пов'язані з розвитком здібностей дитини.
Тобто якщо ці витрати пов'язані з розвитком здібностей дитини, наприклад музика, то необхідно надати рекомендації щодо навчання дитини у музичній школі з вказівкою тривалості повного курсу навчання, підтвердити витрати пов'язані з придбанням усіх необхідних знарядь та музичних інструментів, періодичність їх придбання, довівши суду при цьому, що заявлена сума, це лише половина тих витрат, яку необхідно на розвиток здібностей дитини. Аналогічно у випадку наявності особливих здібностей дитини у фізичній підготовці, що підтверджується участі у змаганнях або навпаки потреба у заняттях у зв'язку з порушенням розвитку здібностей дитини, необхідно надати відповідні рекомендації, а також розрахунок вартості відповідного курсу навчання з урахуванням його тривалості.
Якщо ці витрати пов'язані з особливим станом здоров'я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, тривалості та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині або вартість процедур, які необхідно зробити.
Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 638/13860/16-ц; від 16.10.2019 у справі № 219/1766/18,; від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19; від 25.02.2020 у справі № 521/4397/17; від 01.04.2020 у справі № 521/16268/18.
В поданому до суду позові Позивачем пред'явлено вимоги про стягнення з Відповідача фактично понесених додаткових витрат на дитину, які пов'язані із постійним доглядом за хворою дитиною ОСОБА_3 та купівлею необхідних засобів гігієни. Що стосується додаткових витрат на доньку ОСОБА_4 , то такі витрати пов'язані із розвитком здібностей дитини.
На підтвердження існування даних витрат Позивачем надано Суду відповідні документи (рахунки) у перекладі з німецької мови про оплату придбаних товарів.
Дані витрати позивачки ОСОБА_1 стосуються особливих обставин, а саме необхідності постійного догляду за хворою дитиною ОСОБА_3 , і такі витрати є додатковими, оскільки зумовлені негативними фактами. Що стосується додаткових витрат на доньку ОСОБА_4 , то такі витрати зумовлені позитивними фактами, позаяк пов'язані із розвитком здібностей дитини.
Надані стороною Позивача докази не спростовані Відповідачем.
З огляду на положення ст. 180, 185 СК України, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків (ст. 141 СК). Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 7 СК України, кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відтак зазначені витрати, понесені позивачкою, слід віднести до додаткових витрат на дітей, які підлягають розподілу між батьками з урахуванням обставин справи. Тобто з відповідача слід стягнути додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 8501,50 гривень (тобто половину суми від загальних витрат в розмірі 17,003 грн), та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразово в сумі 469 гривень (тобто половину суми від загальних витрат в розмірі 938 грн).
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З урахуванням положень даної статті із відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5000,00 гривень, яка підтверджується договором про надання правової допомоги, Атом приймання-передачі наданої правової допомоги по договору та квитанцією № 723653 (а.с.30,32,33).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 150, 180, 185, 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 8501,50 гривень, та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразово в сумі 469 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати в розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя