Справа № 344/11948/25
Провадження № 1-кп/344/1157/25
10 липня 2025 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення:
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Високе Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, одруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 18.06.2024 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ст.390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, -
ОСОБА_2 вчинив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, за наступних обставин.
Так, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2024 року ОСОБА_2 засуджено за ст.390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1-3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Так, 06.02.2025 року ОСОБА_2 з'явився до Івано-Франківського районного відділу філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області, де йому роз'яснено умови відбування покарання у виді пробаційного нагляду, винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, призначено днем явки перший вівторок кожного місяця та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, про що засуджений ОСОБА_2 власноручно підписався.
Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язався відбути 1 (один) рік пробаційного нагляду у повному обсязі із виконанням покладених на нього обов'язків згідно вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2024 року.
Однак, незважаючи на попередження про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду та зобов'язання відбувати вказане покарання, в порушення вимог ч.3 ст.49-1 КВК України ОСОБА_2 , не маючи наміру виконувати покладені на нього обов'язки, усвідомлюючи протиправний характер своєї умисної бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, без поважних на те причин ухилявся від відбування покарання та не виконував покладені на нього обов'язки.
Зокрема, ОСОБА_2 неодноразово не з'являвся до Івано-Франківського районного відділу філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області у визначені дати (04.03.2025, 03.06.2025 та 01.07.2025) без поважних причин, за що 20.03.2025 року його попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Засуджений ОСОБА_2 до Івано-Франківського районного відділу філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області листки непрацездатності не подавав та про причину невідбуття пробаційного нагляду не повідомляв.
Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд його у спрощеному провадженні.
Відповідно до ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні також додано: письмову заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно із ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
За таких обставин, суд вважає, що є всі правові підстави розглянути даний обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, у спрощеному провадженні - без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що дії ОСОБА_2 за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, кваліфіковано вірно, оскільки така кваліфікація ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення кримінального правопорушення та відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, його вік, стан здоров'я та майновий стан, а саме: що він не працює, раніше судимий, покарання за попереднім вироком не відбув, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в КНП “ПОКЦПЗ ІФ ОР», останній раз з 25.04.2025-09.05.2025 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; в КНП “ПНЦ ІФ ОР» перебував на стаціонарному лікуванні з 23.02.2015-04.03.2015 року з діагнозом: розладом психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, абстиненція (синдром відміни).
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст.389 КК України у вигляді обмеження волі, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
На підставі ст.71 КК України, слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків, з врахуванням вимог п.5 ч.1 ст. 72 КК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України та призначити покарання - 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2024 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків - 1 (один) рік 1 (один) місяць обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу затримання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_3