Справа № 214/5390/24
2/214/805/25
Іменем України
27 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Розстальної К. В.,
представника позивача - Іванової О. В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради,
Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить суд ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав відповідача у відношенні її дитини та стягнути з відповідача аліменти на їх утримання у розмірі 1/4 частини її доходу на користь державного закладу у якому буде перебувати дитина або опікун.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю інтересах ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та не виконує батьківських обов'язків, що становить небезпеку життю та здоров'ю дитини її біологічному , соціальному розвитку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала просила його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, суду пояснила, що на той період в неї склалися тяжкі життєві обставини, вона попала до лікарні з відкритою формою туберкульозу, дитиною займався її співмешканець, нажаль не належним чином. На разі вона проходить курси лікування, все вже змінилось на краще, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В подальшому відповідачка перестала з'являтись в судові засідання своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалась.
Як у підготовчому, так і в судовому засіданні судом було роз'яснено та надано відповідачці можливість звернення за правовою допомогою, в тому числі до центру з надання безоплатної правничої допомоги, цим правом остання також не скористалась, в судове засідання в подальшому не з'являлась.
За такої поведінки відповідачки ОСОБА_3 , необхідно звернути увагу учасників справи, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається першорядно на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Таку поведінку відповідачки ОСОБА_1 суд розцінює як зловживання процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи та вважає за необхідне продовжити розгляд справи за її відсутності.
Суд заслухавши учасників процесу вивчивши надані суду письмові матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що у зв'язку з не виконанням своїх батьківських обов'язків, Комісією, відповідно до вимог постанови КМУ від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», якою затверджено «Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження» проведено оцінку рівня безпеки малолітніх дітей, про що складено відповідні акти. Комісійно встановлено, що перебування в біологічній сім'ї загрожує життю та здоров'ю малолітньої дитини.
20.02.2024 малолітню ОСОБА_4 на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я було тимчасово влаштовано до комунального некомерційного підприємства «Криворізька інфекційна лікарня №1 Криворізької міської ради для обстеження та лікування.
05.03.2024 малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради.
Відповідно до інформації адміністрації Криворізької гімназії №86 Криворізької міської ради, де навчалась малолітня ОСОБА_4 дитина залишилась без батьківського піклування, в'язку з тим, що мати одиначка ОСОБА_1 потрапила на лікуання до «Криворізького протитуберкульозного диспансеру». Дитина з 23.01.2024 року препинила онлайн навчання, так як ні мати ні її співмешканець ОСОБА_5 не контролювали та не цікавились дитиною.
Відповідно до наданої відповіді КП «Дніпровський обласний медичний центр соціально-значущих хвороб» Дніпровської обласної ради та висновків лікарських комісій ОСОБА_1 з 15.02.2024 проходила курси стаціонарного лікування остання не має високого ступеню втрати здоров'я внаслідок тривалої хвороби туберкульозу та її наслідків для організму, що спричиняє повну недієздатність до самообслуговування та залежності від інших осіб.
Станом на 31.05.2024 відповідачці достовірно було відомо про вилучення дитини та місця її перебування, станом на 31.05.2024 мати дитини, ОСОБА_1 життям, здоров'ям, розвитком дитини не цікавилась, заяв про повернення її доньки у сім'ю на виховання не заявляла.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей за умови винної поведінки батьків. Враховуючи, що мати відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, позивні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 є біологічною матірю неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , копії якого маються в матеріалах справи.
Відомості про батька при народженні дитини зазначені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, що слідує з відповідних Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
Відповідно до Актів проведення оцінки рівня безпеки дитини, долучених до позовної заяви, рівень безпеки дтини встановлено на рівні «небезпечно» - необхідність вжиття негайних дій у межах сім'ї, зокрема проведення оцінювання потреб дитини та сім'ї.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини відповідно до акту обстеження умов проживання в квартирі брудно відсутні запаси їжі, кількість одягу, речей дитини обмежена.
Встановлені судом обставини, що підтверджені обсягом наявних доказів в своїй сукупності, суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідача ОСОБА_1 життям, здоров'ям, матеріальним благополуччям та майбутнім її дитини.
Відповідно до ч.1 ст.141, ст.150 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, моральний стан.
Як слідує з положень ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.1 ст.164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов'язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.
При цьому, в розумінні п.15, п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, який узгоджується з нормами ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Таким чином, з аналізу зазначених вище положень, що позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, при цьому докази, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання обов'язків щодо виховання дитини мають бути безспірними.
Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.
Згідно з висновком виконкому Саксаганської районної у місті ради №10/02.2.01-18-2910 від 10.06.2024, вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У контексті приписів ч.6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов'язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.
Суд безсумнівно погоджується із зазначеним висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки в ході судового розгляду знайшли підтвердження факти неналежного виконання нею батьківських обов'язків, яке виражається у відсутності з її боку піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їх здоров'я, не прийняття участі у вихованні, відсутність будь-якого інтересу до дітей як протягом часу, коди діти проживали з нею, так і протягом перебування дітей у комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №» Криворізької міської ради, та станом на момент ухвалення судом рішення.
При цьому, така поведінка ОСОБА_1 є винною та свідомою, триваючою, адже навіть після проведення з нею профілактичної бесіди працівниками служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради вона не вчинила жодних дій, які б свідчили про її намір змінити свою поведінку у відношенні дітей та повернути їх до себе в родину. Навпаки, її поведінка свідчила про відсутність інтересу до подальшої долі дітей.
При розгляді справи відповідач обмежилася невизнанням позову та вчиняла дії, спрямовані на затягування розгляду справи, не довела суду наявність у неї зацікавленості долею дітей.
Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність позбавлення відповідачки ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні її дитини ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Поміж іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на передбачене ст.169 СК України право на поновлення батьківських прав в судовому порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом після зміни її поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав з переосмисленням ставлення до дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.
Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки відповідач є фізично здоровою особою в працездатному віці, має можливість та зобов'язана утримувати своїх дітей, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.
Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за пред'явлення позову в інтересах та захист дітей, а тому керуючись ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір.
У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст. 287, 354, 355, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд
Позов Саксаганської районної у місті ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, на користь майбутнього опікуна або дитячого державного закладу де перебуватиме дитина, починаючи з 13.06.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Роз'яснити, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 25843691, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Озерна, буд. 17.
Повний текст рішення складено 09.06.2025.
Суддя: Сіденко С. І.