Справа № 417/9710/19
2-п/189/8/25
10.07.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Чорної О.В.,
за участю секретаря Тахтарової В.С.,
учасники судового провадження:
представник позивача АБ «УКРГАЗБАНК» - Легезін О.Г. в режимі відеоконференції,
представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Мишковська Т.М. в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у справі №417/9710/19 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28.01.2020 року Марківським районним судом Луганської області ухвалене заочне рішення у справі № 417/9710/19 за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 397407 грн. 78 коп. та судові витрати в сумі 5961,12 грн.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04.04.2025 року відновлене втрачене провадження у цивільній справі № 417/9710/19 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення тексту рішення Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у справі.
25.04.2025 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Мишковська Т.М. звернулася до Покровського районного суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у справі №417/9710/19, якою просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення та передати справу за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області за місцем реєстрації відповідачів.
У заяві про перегляд заочного рішення зазначається, що відповідач ОСОБА_1 не знав про те, що до нього подано позов про стягнення боргу та не отримував жодних повісток чи повідомлень щодо проведення судових засідань, що підтверджується матеріалами справи, оскільки з 21.10.2014 року стоїть на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що повний текст цього рішення отримав 07.04.2025 року в додаток «ДІЯ» разом із ухвалою про відновлення втраченого судового провадження.
Крім того, представник відповідачів посилається на те, щоза умовами кредитного договору №454/06/2013/1 від 25.06.2013: «п. 1.1. Банк надає Позичальнику кредит, у сумі 380000.00 (Триста вісімдесят тисяч гривень 00 копійок). 1.2. Кредит надається на придбання житлової нерухомості: двокімнатна квартира, загальною площею 77,6 кв. м., житловою площею 42 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ».
Тоді як, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією № 376 від 28.02.2025, Донецький район перебуває в тимчасовій окупації з 07.04.2014 і по даний час.
Вважає, що, оскільки місто Донецьк є окупованою територією, то на правовідносини з повернення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків поширюється дія ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII).
Вважає, що на відповідачів поширюються гарантії, визначені ч. 6 ст. 15 Закону № 1207-VII, щодо звільнення від обов'язку сплати основної суми іпотечного кредиту та відсотків за ним до деокупації міста Донецька. Тому банк, на думку сторони відповідачів, не може ні вимагати від відповідачів погасити цей кредит і відсотки, ні надсилати відповідачам будь-які вимоги та повідомлення про необхідність внесення платежів за договором про іпотечний кредит, а відтак і винесення рішення суду про стягнення суми кредиту та процентів за таким іпотечним кредитом є незаконним, оскільки виконання особами, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї (незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб), обов'язку погасити основну суму іпотечного кредиту та нараховані відсотки за ним відстрочується на період тимчасової окупації території, на якій розташоване (зареєстроване) іпотечне майно, якщо ця територія зазнала окупації після укладення іпотечного договору. Такі особи не звільнені від зазначеного обов'язку, однак його виконання відстрочується на період тимчасової окупації вказаної території.
Також представник відповідачів посилається на те, що розгляд справи відбувся з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки відповідачі зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 року відповідачам поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 12.05.2025 року відкладено судове засідання за клопотанням представника відповідачів.
Представник позивачаАБ «УКРГАЗБАНК» - Легезін О.Г. через систему «Електронний суд» подав заяву, якою просить залишити без задоволення заяву про скасування заочного рішення, зазначивши, щовідповідачем зазначається про необізнаність про наявність судової справи та про дати судових засідань. При цьому, відповідач не повідомив банк про зміну місяця реєстрації/проживання, як того вимагає обов'язок, встановлений пунктом 6.4 договору поруки №312/454-1 від 25.06.2013: «У випадку зміни адреси або банківських реквізитів Сторони зобов'язуються в 3-дневний строк інформувати про це один одного в письмовій формі». Таким чином, фактично порушивши зобов'язання про належне повідомлення позивача про зміну місця реєстрації або місця проживання, відповідач намагається перекласти на суд та на позивача негативні наслідки такого порушення.
Крім того, зазначає, що на офіційному веб-сайті суду були розміщення оголошення про виклик в судові засідання відповідачів, із зазначенням відомої адреси їх реєстрації, що свідчить про виконання судом вимог закону щодо повідомлення сторони про проведення судового засідання.
Також представник банку зазначає, що сторона відповідачів посилається на нерелевантний закон в якості доводу про наявність підстав для скасування заочного рішення від 28.01.2020, оскільки посилається на норму частини 6 статті 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яка набрала чинності 21.11.2021 на підставі Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.07.2021, тобто вже після ухвалення заочного рішення Марківським районним судом Луганської області від 28.01.2020 року у справі №.417/9710/19.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Мишковська Т.М. підтримала заяву про перегляд заочного рішення та просила її задовольнити.
Представник позивача АБ «УКРГАЗБАНК» - Легезін О.Г. заперечував проти скасування заочного рішення.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Суд зауважує на тому, що заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що представник АБ «УКРГАЗБАНК» Боката А.В. через систему «Електронний суд» звернулася до Покровського районного суду Дніпропетровської області суду з заявою про відновлення втраченого провадження по цивільній справі по справі №417/9710/19 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення тексту рішення Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у цій справі.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 року відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду, зроблені запити до державних органів з метою встановлення актуального місця перебування відповідачів з метою виклику їх в судове засідання, також розміщені оголошення про виклик відповідачів в судове засідання.
Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України від 05.03.2025 року на запит суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 взяті на облік як ВПО, адреса фактичного листування та проживання зазначена: АДРЕСА_1 .
Суд направив повістки та копію заяви з додатками, які відповідачі отримали, що підтверджується поштовими рекомендованими повідомленнями про вручення особисто (а. с. 61, 62).
Отже, учасники справи повідомлені про дату, час та місце судового розгляду питання про відновлення судового провадження, належним чином, однак до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв і клопотань не надавали.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04.04.2025 року відновлене втрачене судове провадження в цивільній справі № 417/9710/19 в частині рішення Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у справі №417/9710/19 за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з відтворення повного тексту судового рішення в даній ухвалі.
Під час розгляду цього питання судом було встановлено, що судові справи Марківського районного суду Луганської області не передавалися Покровському районному суду Дніпропетровської області, у тому числі, згідно відповіді на запит судді до канцелярії суду від 17.01.2025 року, не передавалася до Покровського районного суду Дніпропетровської області цивільна справа №417/9710/19 (а. с. 39).
Виходячи з цього, суд констатує, що у зв'язку з тим, що судове провадження у цивільній справі № 428/2403/20 було втрачене, до Покровського районного суду Дніпропетровської області не надходило, неможливо встановити або спростувати ті обставини, чи були належним чином повідомлені відповідачі про дату, час та місце судового засідання.
При цьому суд відхиляє аргументи представника відповідачів як підстави для скасування заочного рішення, що розгляд справи відбувся з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки відповідачі зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради.
Суд першої інстанції немає повноважень скасувати заочне рішення суду з наведених підстав; відповідно до приписів статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) судом апеляційної інстанції.
У той же час, як зазначалося судом вище, для скасування заочного рішення законодавцем визначена необхідність наявності одночасно двох умов, а саме: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Сторона відповідача як на підставу своїх заперечень посилається на те, що кредитний договір, за яким проведене стягнення є іпотечним договором, і на правовідносини з повернення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих за ним відсотків поширюється дія Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII).
Згідно правових приписів частини 6 статті 15 Закону № 1207-VII упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об'єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.
Однак суд звертає увагу сторін на те, що статтю 15 Закону № 1207-VII доповнено частиною шостою згідно із Законом № 1618-IX від 01.07.2021 і такий закон набрав чинності лише 21.11.2021 року, тоді як заочне рішення ухвалене Марківським районним судом Луганської області 28.01.2020 року, набрало законної сили 28.02.2020 року, як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, тобто, законодавчі зміни у регулюванні подібних правовідносин відбулися вже після ухвалення судового рішення, отже, суд не міг керуватися правовими нормами, яких не існувало на день розгляду справи та ухвалення рішення.
Посилання сторони відповідача на правову позицію Верховного Суду у справі №757/29209/22-ц також є нерелевантним, оскільки така справа містить відмінні фактичні обставини: договір про іпотечний кредит був у цьому випадку укладений 07.02.2020 року. сплачувався до 07.02.2022 року, 15.03.2022 року іпотечна квартира у м. Маріуполь була знищена внаслідок воєнних дій, що має корінну відмінність від фактичних обставин. встановлених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у справі №417/9710/19.
Отже, відповідачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, при цьому порушення норм процесуального права при ухваленні заочного рішення у даному випадку може бути підставою тільки для апеляційного оскарження.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідачам слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Марківського районного суду Луганської області від 28.01.2020 року у справі №417/9710/19 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя О.В. Чорна