Справа № 185/4876/25
Провадження № 2/185/4777/25
іменем України
10 липня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди
05.05.2025 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 245 000.00 грн.
Ухвалою від 09.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення виклику сторін по справі.
Заяви та клопотання відповідача
За та клопотань від відповідача не надходило.
В судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_1 протягом тривалого часу з 10 червня 1996 року по 10 серпня 2000 року, та з 14 червня 2001 року по 24 грудня 2001 року, та з 11 травня 2006 по 18 листопада 2022 року, працював у різних структурних підрозділах на різних посадах у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 18 листопада 2022 року його було звільнено.
За час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стались нещасні випадки, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом про нещасний випадок, форми Н-1 №2 від 20 січня 2011 року та актом проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 20 січня 2011 року, актом розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 13 січня 2021 року.
П. 6 акту форми Н-1 вказує на обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме:
Виконуючий обов'язки начальника дільниці N73 ОСОБА_2 видав наряд ланці із 15 чоловік на виймання вугілля в 1154 лаві згідно технології. Інструктаж по виконуваній роботі провів гірничий майстер ОСОБА_3 . Відповідальним за безпечне ведення робіт був
призначений в.о. ланкового ГОЗ Дубинич О.Є.
Приблизно о 19 г. 45 хв. на 1154 збірному штреку вийшла з ладу електромуфта винесеної системи подачі комбайна КА-80, про що робітники і ІТР третьої зміни при отриманні наряду не знали. Прибувши на 1154 збірний штрек ГОЗ ОСОБА_1 і в.о. ланкового ГОЗ ОСОБА_4 одержали від гірничого майстра додатковий наряд на розвантаження і доставку нової електромуфти винесеної системи подачі під лаву, яка знаходилася на вантажній платформі надґрунтової дороги ДКНЛ-1 на ПК47. Розстановку виконавців на робочих місцях виконував в.о. ланкового ОСОБА_4 . Гірничий майстер
ОСОБА_3 в цей час знаходився на сполученні 1154 збірного штреку з лавою.
Для розвантаження електромуфти, ОСОБА_4 залучив ГОЗ ОСОБА_5 , який керував лебідкою ЛГКН-1. За допомогою каната лебідки ДГКН-1 ОСОБА_1 і ОСОБА_4 підняли електромуфту та побачивши, що вона зачепилася за вантажну платформу ДКНЛ-1, опустили її назад на місце. Після цього ОСОБА_4 , в порушення вимог інструкції з ОП та технологічного паспорту, прийняв рішення вручну, засобом пересування, відвантажити електромуфту вагою 400кг. на ґрунт виробки, з метою подальшого транспортування її за допомогою лебідки до місця встановлення. Для цього він сказав ОСОБА_1 залізти на платформу, та вивести канат лебідки із зачеплення з вантажною платформою. По команді ОСОБА_4 , який знаходився поряд з платформою, разом з ОСОБА_1 вони стали штовхати електромуфту руками від себе у напрямку до лави. Під час одного з ривків електромуфта провернулася і з?їхала до борту виробки, травмуючи праву кисть ОСОБА_1 .
Відповідно до акту форми Н-5 від, а саме п.6 вказує, що нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом.
П. 4 акту форми Н-1/П вказує на обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме: 04.01.2021 року в другу зміну в.о. начальника дільниці з видобутку вугілля N73 ОСОБА_6 видав наряд ланці робітників (10 чоловік) дільниці N73 на проведення робіт по видобутку вугілля комбайном КА-200, кріплення сполучення збірного та бортового штреків, пересування секцій КД-80 та конвеєра СП-251 у лаві, обслуговування кабельних ліній та електрообладнання, очистку та обмивання пересипів, обслуговування стрічкового конвеєра. Інструктаж з мір безпеки на робочих місцях провів гірничий майстер дільниці N73 ОСОБА_7 . ГОЗ дільниці N73 ОСОБА_1 був виданий наряд на пересування секцій та конвеєра СП-251.
В процесі виконання змінного завдання, після розвороту комбайна ланковий ГОЗ ОСОБА_1 прийняв рішення закріпити простір над укороченими секціями, тому наказав ГОЗ ОСОБА_8 та ГОЗ ОСОБА_9 підготовити дошки. Переміщуючись у сторону бортового штреку ОСОБА_1 поклав руку на балку конвеєра СП-251. У цей момент з незакріпленого простору випав шмат породи розміром 0,5*0,25*0,1 м. і вдарив ОСОБА_1 по лівій кісті.
Отримавши травму, ГОЗ ОСОБА_1 вийшов на сполучення і повідомив про подію гірничого майстра дільниці N73 ОСОБА_7 .. В свою чергу ОСОБА_7 за допомогою телефону повідомів про нещасний випадок з ОСОБА_1 гірничого диспетчера. Гірничий майстер ОСОБА_7 допоміг дійти ОСОБА_1 до оздоровпункту № НОМЕР_1 на поверхні шахти, де постраждадому надали першу допомогу.
Гірничий диспетчер, отримавши інформацію про нещасний випадок, викликав на шахту бригаду РПГ 8 ДВГРЗ та повідомив про подію посадовим особам, згідно списку оповіщення.
Після надання першої медичної допомоги фельдшером оздоровпункту N76 та робітниками РПГ 8 ДВГРЗ, що прибули за викликом. ГОЗ ОСОБА_1 був доставлений автомобілем реанімаційно-протишокової групи до Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради.
П.7 вищезгаданого акту, нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом.
Також, за час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 20 листопада 2023 року (копія додається), затвердженого начальником південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:
1. Радикулопатія попереково-крижова Ь5, 31 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і мязово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня).
2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня.3. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової.
П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Підземні умови праці в гірничих виробках не дозволяють досягнути гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони, гранично-допустимих рівнів шуму, допустимих параметрів показників важкості праці.
Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: Важкість праці: маса підіймання та переміщення вантажу постійно протягом робочої зміни 33,5 кг. періодичне перебування у незручній позі 93,06% часу зміни, нахили корпусу 18 разів за зміну, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м?язів рук. корпусу, ніг становило 1373,5 кг/м, при регіональному навантаженні за участю м?язів рук та плечового поясу становило 412,41 кг/м; величина статичного навантаження за зміну за участю м?язів корпусу та ніг - 50490 кг/с,- переміщення у просторі по горизанталі протягом зміни - 3,3 км.
Хімічні фактори: фіброгенна дія, інші копалини вуглецю і вуглепородні пили з вмістом 8І02 від 5% до 10% в повітрі робочої 88 мг/мЗ, при нормі - 4 мг/мЗ відповідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.07.2020 N7 1596.
Фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму - 88 дБА.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 07 грудня 2011 року серії 10 ААА № 009191 позивачу первинно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 5% через трудове каліцтво на підставі акту Н-1 від 20 січня 2011 року.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 01 липня 2021 року серії 12 ААА № 061683 позивачу первинно-повторно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 15%, з яких: 5% через трудове каліцтво на підставі акту Н-1 від 20 січня 2011 року, 10% через трудове каліцтво на підставі акту Н-1/П від 13 січня 2021 року.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 21 грудня 2023 року серії 12 ААА № 131802 позивачу первинно-повторно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 65%, з яких первинно через профзахворювання: 35% - радикулопатія, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень, 10% - нейросенсорна приглухуватість, та повторно через виробничі травми: 5% через трудове каліцтво на підставі акту Н-1 від 20 січня 2011 року, 5% через трудове каліцтво на підставі акту Н-1/П від 13 січня 2021 року.
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №153/25/82/В від 30.01.2025 року позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності та 65% втрати працездатності через професійне захворювання та трудові каліцтва.
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування,що підтверджується випискою М°662 від 13.05.2024 року, випискою №1177 від 31.07.2024 року, випискою від 14.08.2024 року, випискою №526 від 23.01.2025 року, випискою від 18.03.2025 року, випискою від 14.04.2025 року.
Відповідно до медичних виписок позивач має скарги на: стійкий біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відд. хребта з іррадіацією надпліччя та по задній поверхні нижніх кінцівок, більше зліва, що посилюються при ходьбі, зміг положення тулуба, довгому вимушеному положенню тіла, фіз.навантаження, оніміння кистів рук т пальців лівої стопи, судоми в литкових м'язах, обмеження рухів в попер. - крижов. відділі хребта, біль плечових суглобах, утруднення при ходьбі із-за болі в лівій нижній кінцівці.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням та вказаною травмою порушено порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання та травми, постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань та виробничої травми, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.
У відповідності до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
В даному випадку професійне травмування пов'язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За таких обставин, суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 130 000.00 грн., а в іншій частині відмовити.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю.
Вирішуючи питання щодо стягнення суми моральної шкоди в частині відрахування податків та інших обов'язкових платежів суд враховує Інформаційний лист Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2024 за № 04.4-27/79/2024 "Щодо окремих питань судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю".
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000.00 грн. без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1211.20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", ідентифікаційний номер 00178353, вул. Соборна, 76, м. Павлоград Дніпропетровської області, 51400.
Суддя: В. О. Головін